Постанова № 59287766, 25.07.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.07.2016 справа №905/1740/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3за участю представників сторін від позивача від відповідача не зявився; ОСОБА_4, за довіреністю; ОСОБА_5, за довіреністю; розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м. Красноармійськ, Донецька областьна рішення господарського судуДонецької областівід01.06.2016 р. (підписано 01.06.2016 р.)у справі№ 905/1740/16 (суддя Бойко І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна", м. Маріуполь, Донецька областьдо Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м. Красноармійськ, Донецька областьпростягнення заборгованості в розмірі 169 545,81 грн.В С Т А Н О В И В:

У травні 2016 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Мастер-Кабель Україна", м. Маріуполь, Донецька область (Позивач) із позовом до Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м. Красноармійськ, Донецька область (Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 169 545,81 грн., а саме: 85 397,40 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 8 641,26 грн., інфляційні нарахування в розмірі 75 507,15 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 01.06.2016 р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 85 397,40 грн. основного боргу, 3% річних в розмірі 8 641,26 грн., інфляційні нарахування в розмірі 69 063,17 грн. та судовий збір в розмірі 2 446,55 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на неможливість визначення розміру заборгованості, оскільки позивачем поставлений товар, який не передбачений умовами Договору, а товар, що узгоджений сторонами в Договорі, в повному обсязі не поставлено.

Представники відповідача підтримали вимоги апеляційної скарги, надали пояснення, аналогійні викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не зявився, але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи, яке судовою колегією залишено без задоволення, оскільки позивачем не надано доказів поважності причин неявки.

У звязку з викладеним судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача, який не скористався правом участі в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.12.2012р. між сторонами укладено договір №787п (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого позивач зобов'язався передати, а відповідач прийняти та оплатити відповідно до умов цього договору обладнання і продукцію виробничо-технічного призначення, іменовані надалі товар. Номенклатура, кількість, ціна, термін і умови поставки товару обумовлюються сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 3.3 Договору передбачений перелік товаросупровідних документів, у випадку відсутності яких відповідач має право відмовитись від приймання поставленої продукції (п. 2.3 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору, умови, місце фактичної передачі (поставки) товару обумовлюються в додаткових угодах. Момент переходу права власності на товар визначається відповідно до умов поставки. Вантажоодержувачем товару є відповідач, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

На виконання умов Договору сторонами були підписані Додаткові угоди №1 від 11.12.2012р. та №2 від 01.04.2013р. на загальну суму разом з ПДВ 1 250 472,72 грн., якими узгоджено найменування продукції, номер та індекс стандартів, Код УКТ ЗЕД, кількість та вартість продукції, що має бути поставлена, а також строки та умови її поставки.

Факт поставки продукції за Договором відповідачу підтверджується видатковими накладними на загальну суму 1 205 176,38 грн.: №2833 від 12.12.2012р. на суму 360 761,28 грн., №ТМКУм002279 від 06.03.2013р. на суму 357 384,24 грн., №ТМКУм002280 від 06.03.2013р. на суму 31 410,06 грн., №ТМКУм8820 від 07.08.2013р. на суму 144 234,84 грн., №ТМКУм9030 від 09.08.2013р. на суму 91 162,56 грн. та №3099 від 19.12.2012р. на суму 220 223,40 грн.

Вказані видаткові накладні підписані представником позивача та уповноваженими представниками відповідача за довіреностями №3669 від 12.12.2012р., №532 від 05.03.2013р., №551 від 06.03.2013р., №2138 від 06.08.2013р., №2160 від 08.08.2013р. та №3745 від 19.12.2012р, без жодних зауважень, містять всі необхідні відомості про продукцію, а також містять відомості про фактичне отримання продукції.

Як передбачено п. 3.2 Договору, відповідач здійснює оплату товару шляхом прямого перерахування грошових коштів на рахунок позивача протягом 10-ти днів з дати його поставки, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах. Датою оплати товару вважається дата зарахування грошових коштів на рахунок позивача.

У звязку із виконанням не в повному обсязі відповідачем своїх зобовязань з оплати товару, позивачем на його адресу була відправлена претензія №0504/1151 від 05.04.2016р., яка залишилась без відповіді та виконання.

В порушення умов п. 3.2 Договору і положень ст. 530 ЦК України відповідач умови договору виконав частково, кошти за продукцію перерахував не в повному обсязі, через що сума основної заборгованості відповідача перед позивачем на момент пред'явлення позову склала 85 397,40 грн.

Через невиконання відповідачем своїх договірних обовязків в повному обсязі у останнього перед позивачем утворилась сума заборгованості в розмірі 85 397,40 грн., доказів оплати якої суду не надано.

У відповідності до норм ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судова колегія вважає безпідставним твердження відповідача щодо неможливості визначення розміру заборгованості з огляду на невизначеність сторонами конкретного виду товару та його вартості за наступних підстав.

Дійсно, за змістом Додаткової угоди № 1 сторони узгодили поставку кабелю КГЭШ 3*50 та 3*70 (1*10+3*4) у кількості 1,667 км та 1,755 км, а також барабан № 14 та № 20 у кількості 2 шт. та 1 шт. відповідно, згідно до Додаткової угоди № 2 кабель НГШМ 2*1,5 3км та барабани № 14 та № 12 по 1 шт.

Згідно до спірних накладних відповідний товар отриманий представниками відповідача без зауважень, хоча і у кількості, що відрізняється від зазначеної в Додаткових угодах.

Проте будь-яких зауважень з приводу невідповідності отриманого товару вимогам Договору щодо кількості або якості чи комплектації, відповідачем позивачу не надавалося.

Доказів повернення або відмови від прийняття спірного товару відповідачем не надано.

Також судова колегія приймає до уваги, що своїми конклюдентними діями щодо прийняття спірного товару без жодних заперечень щодо його виду або ціни, відповідач погодився з видом, асортиментом та ціною поставленого йому товару в частині, що перебільшувала за кількістю, зазначену в Договорі, а отже у останнього виникло зобовязання по оплаті фактично отриманого товару.

Крім того, відповідач не скористався правом на повернення товару у разі незгоди з його некомплектністю або якістю, передбаченим п. 2.3 Договору, як і не скористався правом відмови від Договору.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобовязань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобовязання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Отже судова колегія вважає доводи апеляційної скарги не заснованими на матеріалах справи та розцінює їх як спробу відповідача ухилитися від виконання зобовязання по оплаті поставленого товару.

За таких підстав висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості в розмірі 85 397,40 грн. є вірним, а доводи апеляційної скарги є необґрунтованими.

За порушення строків оплати товару позивач вимагає стягнути 8 641,26 грн. 3% річних та інфляційні у розмірі 75 507,15 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши висновок суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 8 641,26 грн., судова колегія вважає його вірним.

Судова колегія, перевіривши розрахунок, зроблений судом першої інстанції в частині стягнення інфляційних за періоди з 09.08.2013р. по 08.09.2013р., з 09.09.2013р. по 14.11.2013р. та з 01.01.2014р. по 04.04.2016р. в сумі 69 063,17 грн. вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2016 року у справі № 905/1740/16 ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Шахтоуправління "Покровське", м. Красноармійськ, Донецька область залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 01.06.2016 року у справі № 905/1740/16 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В. Стойка

СуддіД.О. Попков

ОСОБА_3