Ухвала суду № 59287504, 29.07.2016, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

_____________________________

УХВАЛА

"29" липня 2016 р. № 918/752/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали

за позовом Малого приватного підприємства "Теренок" ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго"

про визнання недійсним протоколу та акту

ВСТАНОВИВ:

Мале приватне підприємство "Теренок" ОСОБА_1 звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" про визнання недійсним Протокол № 118 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією та визнання недійсним Акта про порушення R006827 від. 02.07.2016 р.

Вказана позовна заява не відповідає вимогам розділу VIII Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), а тому підлягає поверненню з посиланням на статтю 63 ГПК України з огляду на наступне.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним Протокол № 118 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією та визнати недійсним Акт про порушення R006827 від 02.07.2016 р.

Позивачем в прохальній частині позовної заяви зазначено дві вимоги в яких просить визнати недійсним Протокол № 118 засідання комісії по розгляду актів про порушення Правил користування електроенергією та визнати недійсним Акт про порушення R006827 від 02.07.2016 р., однак судовий збір сплачений лише за одну вимогу.

Отже, предметом позовних вимог, з якими позивач звернувся до суду, є дві вимоги немайнового характеру.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору в встановленому порядку та розмірі.

Відтак, судовий збір підлягає сплаті за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру, за кожну із заявлених позовних вимог окремо.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України Про судовий збір, який набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

За приписами ст. 3 цього Закону судовий збір справляється, серед іншого, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За вимогами Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1,5% від ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру позивач сплачує судовий збір в розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 378,00 грн.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв немайнового характеру в господарському суді, поданих до суду у 2016 році, становить 1 378,00 грн, а за розгляд позовних заяв майнового характеру - 1, 5% від суми позову.

Згідно з приписами ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і не майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Отже, Мале приватне підприємство "Теренок" ОСОБА_1 мав сплатити за розгляд поданої позовної заяви, яка складається з двох вимог немайнового характеру, - 2 756,00 грн судового збору.

Проте з доданого до позовної заяви платіжного доручення № 10 від 28 липня 2016 року з відміткою банку вбачається, що позивач перерахував до Державного бюджету України 1 378,00 грн. судового збору, оплативши таким чином лише одну вимогу немайнового характеру.

Докази того, що позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, а також клопотання про відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати, у матеріалах позовної заяви відсутні.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Крім того, за приписами частини 1 статті 56 ГПК України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобовязані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Пунктом 2 частини 1 статті 57 ГПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За пунктом 61 Правил надання послуг поштового звязку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 5 березня 2009 року, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового звязку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв'язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Згідно вищезазначених Правил розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг і підтверджує факт надання послуги відділенням звязку.

Таким чином, належними доказами відправлення відповідачеві копії позовної заяви з доданими до неї документами є опис вкладення в поштовий конверт з підписом працівника поштового звязку та відбитком календарного штемпеля, а також документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

У додатках до позовної заяви позивачем у пункті 6 зазначено: 6. Докази надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу (поштова квитанція та опис вкладення у цінний лист).

Відповідно до п.2 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Проте, всупереч вимог статті 56 ГПК України в якості доказу надсилання відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів позивачем наданий лише опис вкладення, в якому вказана копія позовної заяви, а докази надсилання йому копій доданих до неї документів відсутні.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 63 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копій цих документів.

За таких обставин вказана позовна заява підлягає поверненню без розгляду.

Слід також зазначити, що за частиною 3 статті 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч.1 ст.56, п.2 ч.1 ст.57, п. 4 ч. 1 ст. 63, п.6 ч.1 ст.63, ст.86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Малому приватному підприємству "Теренок" ОСОБА_1 позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.

Суддя Войтюк В.Р.