Рішення № 59287443, 26.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №910/10814/16

За позовом: Міністерства молоді та спорту України, м. Київ

до відповідача: Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Асоціація трудових об'єднань молоді України", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна фінансова інспекція України

про: стягнення коштів в сумі 5880,00 грн.

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від позивача: Джевага В.В. (представник за довіреністю)

від відповідача: не з'явились

від третьої особи: Сміленко А.А. (представник за довіреністю)

В судовому засіданні 26 липня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Міністерство молоді та спорту України, 10 червня 2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою б/н від 26.05.2016 року до відповідача, Всеукраїнської молодіжної громадської організації "Асоціація трудових об'єднань молоді України", про стягнення коштів в сумі 5880,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Державною фінансовою інспекцією України проведено ревізію фінансового-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 року по 01.04.2012 року за результатами якої встановлено, що відповідачем в порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 19.07.1999 № 996-XIV зайво відображені в обліку господарські операції з отримання послуг, фактично не отриманих на загальну суму 5880,00 грн., чим позивачу було завдану збитків на вказану суму.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2016 року порушено провадження у справі № 910/10814/16, призначено розгляд справи на 12.07.2016 року та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну фінансову інспекцію України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.07.2016 року розгляд справи відкладено на 26.07.2016 року.

В судовому засіданні 26.07.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору. Представник третьої особи позовні вимоги підтримав, дав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судове засідання 26.07.2016 року не з'явився, вимог ухвали не виконав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, правами передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2010 року між Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, правонаступником якого є позивач (надалі - сторона-1) та Всеукраїнською молодіжною громадською організацією "Асоціація трудових об'єднань молоді України" (надалі - сторона-2) було укладено договір про реалізацію програми № 123 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, сторона-1 на підставі наказу Мінсім'ямолодьспорту від 25.06.2010 № 1892 згідно з яким сторона-2 стала переможцем конкурсу проектів програм, розроблених молодіжними, дитячими громадськими організаціями та їх спілками стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2010 рік, виділяє кошти з Державного бюджету України на виконання стороною-2 програми "Всеукраїнський фестиваль молодіжних трудових загонів "Ми працею славимо тебе, Україно!" (далі - програма), а сторона-2 зобов'язується забезпечити виконання програми.

В пункті 1.2. договору визначено, що у рамках своїх зобов'язань за цим договором сторона-2 здійснює заходи, спрямовані на виконання програми у відповідності до зведеного кошторису витрат, що є невід'ємною частиною цього договору.

За умовами п. 2.1. договору, у відповідності до наказу Мінсім'ямолодьспорту від 16.08.2010 № 2758 та цього договору сторона-1 виділяє стороні-2 кошти Державного бюджету України для реалізації програми в обсязі 100 000,00 грн. в період з 20 серпня по 30 жовтня 2010 року. При цьому, бюджетні кошти в сумі 75 000,00 грн. виділяються в терміни, визначені календарним планом на 2010 рік державної підтримки молодіжних, дитячих громадських організацій та їх спілок на виконання загальнодержавних програм і проведення заходів стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї, затвердженого наказом Мінсім'ямолодьспорту від 30.06.2010 р. № 2029. Решта бюджетних коштів виділяються відповідно до суми бюджетних зобов'язань, зареєстрованих в органах Державного казначейства України, після перевірки відповідними структурними підрозділами Міністерства творчого та фінансового звіту про виконання програми та документів, що підтверджують спрямування коштів на зазначену мету з альтернативних джерел в обсязі не менш як 25 відсотків загальної суми витрат та після проведення моніторингу виконання програми.

Відповідно до п.п. 2.2., 2.3. договору, кошти, зазначені в п.2.1. цього договору, сторона-1 виділяє стороні-2 на рахунок, відкритий в органах Державного казначейства України, відповідно до наказу Мінсім'ямолодьспорту від 16.08.2010 № 2758. Сторона - 2 зобов'язується залучити до виконання програми кошти з інших джерел у сумі не менше 33 360,00 грн.

Крім того, 30 листопада 2011 року між Державною службою молоді та спорту України (надалі - сторона - 1) та та Всеукраїнською молодіжною громадською організацією "Асоціація трудових об'єднань молоді України" (надалі - сторона-2) було укладено договір про реалізацію програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» № 129 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого сторона-1 на підставі наказу Держмолодьспорту України від 16.09.2011 № 863 згідно з яким сторона-2 стала переможцем конкурсу проектів програм, розроблених молодіжними, дитячими громадськими організаціями та їх спілками стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2011 рік, забезпечує підготовку та подання МОНмолодьспорту документів, необхідних для виділення асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на виконання стороною-2 програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» (далі - програма), а сторона-2 зобов'язується забезпечити виконання програми.

Відповідно до п. 1.2. договору, у рамках своїх зобов'язань за цим договором сторона-2 здійснює заходи, спрямовані на виконання програми у відповідності до зведеного кошторису витрат, що є невід'ємною частиною цього договору.

В пункті 2.1. договору визначено, що у відповідності до наказу Держмолодьспорту України від 25.11.2011 № 1712 та цього договору сторона-1 забезпечує підготовку та подання МОНмолодьспорту документів, необхідних для виділення асигнувань із загального фонду Державного бюджету України за КПКВК 2204170, КЕКВ 1310 на виконання зазначеної програми у сумі 180 000,00 грн. всеукраїнській молодіжній громадській організації " Асоціація трудових об'єднань молоді України", код 37536162, на її рахунок, відкритий в органах Державної казначейської служби України на виконання стороною-2 програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» з урахуванням вимог пункту 5 порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для державної підтримки молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і проведення заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 174.

За умовами п. 2.2. договору, сторона - 2 зобов'язується залучити до виконання програми кошти з інших джерел у сумі не менше 62 540,00 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач зазначає, що Державною фінансовою інспекцією України відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2012 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Державній службі молоді та спорту України, правонаступником якої є позивач, за період з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2012 року, якою виявлено порушення фінансової дисципліни, що викладені в акті ревізії від 27 липня 2012 року № 03-24/120 фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 по 01.04.2012 (надалі - акт від 27 липня 2012 року № 03-24/120).

Позивач вказує, що за результатами вище вказаної перевірки вимагалось провести претензійно-позовну роботу та забезпечити повернення коштів, які сплачено дитячим та молодіжним громадським організаціям за фактично невиконані послуги (роботи) в сумі 2 092 647,16 грн. та перерахувати зазначені кошти до Державного бюджету України, з огляду на те, що при використанні коштів, спрямованих Державною службою молоді та спорту дитячим та молодіжним громадським організаціям на проведення заходів за бюджетною програмою «Державна підтримка молодіжних і дитячих громадських організацій на виконання загальнодержавних програм і заходів стосовно дітей, молоді, жінок, сім'ї» молодіжні та дитячі громадські організації не виконали взяті зобов'язання з їх проведення.

Так, зустрічною звіркою проведеною у Всеукраїнській громадській організації «Асоціація трудових об'єднань молоді України», яка була виконавцем програм «Програма підготовки керівників та організаторів молодіжних трудових загонів» (2010 рік), «Всеукраїнський фестиваль молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» (2010 рік) та «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» (2011 рік) на підставі договорів № 122 від 16.08.2010 року та № 123 від 30.11.2011 року, укладених з Мінсім'ямолодьспортом встановлено, що 25.11.2011 року між Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація трудових об'єднань молоді України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тендол Лімітед» було укладено договір № 6 на суму 10 240,00 грн. щодо оренди чотирьох плазмових панелей (NEC PX-42VM5W: габарити 1018x610x89 мм), які ТОВ «Тендол Лімітед» орендувались у фізичної особи ОСОБА_3 на підставі договору від 01.10.2011 року №1/10.

В акті від 27 липня 2012 року № 03-24/120 встановлено, що відповідно п. 4.1. договору № 6 від 25.11.2011 року вартість оренди вказаних чотирьох плазмових панелей становить 1000,00 грн. без ПДВ за кожен місяць користування, у зв'язку з чим Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація трудових об'єднань молоді України» зайво сплачено ТОВ «Тендол Лімітед» за здійснення посередницької діяльності державні кошти у сумі 10 173,33 грн., чим завдано збитків службі на цю суму.

Крім того, в акті від 27 липня 2012 року № 03-24/120 також встановлено, що для участі у програмах «Програма підготовки Керівників та організаторів молодіжних трудових загонів» та «Всеукраїнський фестиваль - молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!», що проводились у Луганському обласному комунальному закладі «Дитячий оздоровчий комплекс «Южний» у період з 25.08.2010 по 28.08.2010, взагалі не направлялись 5 осіб, а для участі у програмі «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!», що проводилась ВМГО «АТОМ» у період з 25.11.2011 по 27.11.2011 у м. Києві на території Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти», взагалі не направлялись 11 осіб, 7 осіб виїхало на 1 день раніше, ніж вказано Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація трудових об'єднань молоді України» у документах, 2 особи перебували лише 1 день та 1 особа під час проведення програми не потребувала забезпечення послугами проживання, що стало підставою для безпідставної оплати за проживання, харчування, а також за транспортні послуги, послуги оренди приміщень, матеріальних цінностей та друк поліграфічної продукції для учасників, які фактично не приймали участь у програмі, кошти у загальній сумі 10 545,83 грн., у тому числі у 2010 році - 4038,20 грн. та у 2011 році - 6507,63 грн., чим завдано збитки у відповідному обсязі.

Разом з цим, зустрічною звіркою, проведеною в Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» встановлено, що внаслідок подвійного та потрійного включення університетом до списків проживаючих та книги реєстрації проживаючих одних і тих же учасників програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» Університетом фактично не надано послуги на суму 5880,00 грн., які Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація трудових об'єднань молоді України» повністю сплачені, тоді як, в порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 19.07.1999 № 996-XIV Всеукраїнською громадською організацією «Асоціація трудових об'єднань молоді України» зайво відображені в обліку господарські операції з отримання послуг проживання учасників, фактично не отриманих від університету на загальну суму 5880,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року у справі № 826/8978/13-а за позовом Державної фінансової інспекції України до Державної служби молоді та спорту України, треті особи: ВМГО "Федерація сноубордингу та скі-туру України", ВМГО "Дитячий альпійський рух", Всеукраїнська дитяча громадська організація "Компас", ВМГО "Юні друзі лісу", ВМГО "Козаченьки", ВМГО "Молодіжний національний конгрес", ДГО "Ібріс", ДГО "Вершина", ВМГО "Асоціація трудових об'єднань молоді України", ВДГО "Айкі Те Гатана Рю", ВМГО "Студентська республіка", ВМГО "Ленінська комуністична спілка молоді України", ВМГО "Українська спілка молодих депутатів" про зобов'язання вчинити дії, зобов'язано Державну службу молоді та спорту України провести претензійно-позовну роботу та забезпечити повернення коштів, які сплачено дитячим та молодіжним громадським організаціям за фактично невиконані послуги (роботи), у сумі 2 081 447,16 грн. отримані кошти перерахувати в дохід державного бюджету, в частині непроведеної претензійної та позовної роботи.

У відповідності до листа Державної фінансової інспекції України №03-14/18 від 12.01.2016 року сума завданих відповідачем державі збитків становить 5880,00 грн.

Позивач вказує, що звернувся до відповідача з претензією №1269/7.3 від 17.02.2016 року з вимогою негайно перерахувати суму заборгованості в розмірі 5880,00 грн., яка була виявлена Державною фінансовою інспекцією України в ході планової ревізії фінансово-господарської діяльності в Державній службі молоді та спорту України. Втім, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється у спосіб встановлений законом або договором.

Перелік основних способів захисту цивільних прав та інтересів визначається ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України. Аналогічні положення містить ст. 20 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вже було встановлено судом, 16 серпня 2010 року між Міністерством України у справах сім'ї, молоді та спорту, правонаступником якого є позивач (надалі - сторона-1) та Всеукраїнською молодіжною громадською організацією "Асоціація трудових об'єднань молоді України" (надалі - сторона-2) було укладено договір про реалізацію програми № 123 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого, сторона-1 на підставі наказу Мінсім'ямолодьспорту від 25.06.2010 № 1892 згідно з яким сторона-2 стала переможцем конкурсу проектів програм, розроблених молодіжними, дитячими громадськими організаціями та їх спілками стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2010 рік, виділяє кошти з Державного бюджету України на виконання стороною-2 програми "Всеукраїнський фестиваль молодіжних трудових загонів "Ми працею славимо тебе, Україно!" (далі - програма), а сторона-2 зобов'язується забезпечити виконання програми.

У відповідності до зведеного кошторису витрат, сума витрат на реалізацію програми "Всеукраїнський фестиваль молодіжних трудових загонів "Ми працею славимо тебе, Україно!" становить 133 360,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.3. договору визначено, що для реалізації даної програми з Державного бюджету України виділяються кошти у сумі 100 000,00 грн., а відповідач залучає кошти до виконання програми з інших джерел в сумі 33 360,00 грн.

Крім того, 30 листопада 2011 року між Державною службою молоді та спорту України (надалі - сторона - 1) та та Всеукраїнською молодіжною громадською організацією "Асоціація трудових об'єднань молоді України" (надалі - сторона-2) було укладено договір про реалізацію програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» № 129 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого сторона-1 на підставі наказу Держмолодьспорту України від 16.09.2011 № 863 згідно з яким сторона-2 стала переможцем конкурсу проектів програм, розроблених молодіжними, дитячими громадськими організаціями та їх спілками стосовно дітей, молоді, жінок та сім'ї на 2011 рік, забезпечує підготовку та подання МОНмолодьспорту документів, необхідних для виділення асигнувань із загального фонду Державного бюджету України на виконання стороною-2 програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» (далі - програма), а сторона-2 зобов'язується забезпечити виконання програми.

У відповідності до зведеного кошторису витрат, сума витрат на реалізацію програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» становить 242 540,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.2. договору визначено, що для реалізації даної програми з Державного бюджету України виділяються кошти у сумі 180 000,00 грн., а відповідач залучає кошти до виконання програми з інших джерел в сумі 62 540,00 грн.

Положеннями ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України. За згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Таким чином, підписавши договір про реалізацію програми № 123 від 16.08.2010 року та договір про реалізацію програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» № 129 від 30.11.2011 року, сторони погодили всі істотні умови договорів та взаємні зобов'язання.

Статтею 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Як вже було встановлено судом, Державною фінансовою інспекцією України відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на І квартал 2012 року проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності в Державній службі молоді та спорту України, правонаступником якої є позивач, за період з 01 квітня 2010 року по 01 квітня 2012 року, якою виявлено порушення фінансової дисципліни, що викладені в акті ревізії від 27 липня 2012 року № 03-24/120 фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 по 01.04.2012.

Відповідно до результатів зустрічної звірки, проведеної Державною фінансовою інспекцією України, зокрема, внаслідок подвійного та потрійного включення Державним вищим навчальним закладом «Університет менеджменту освіти» до списків проживаючих та книги реєстрації проживаючих одних і тих же учасників програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» останнім фактично не надано послуги на суму 5880,00 грн., які відповідачем були повністю сплачені, тоді як, в порушення п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 19.07.1999 № 996-XIV відповідач зайво відобразив в обліку господарські операції з отримання послуг проживання учасників, фактично не отриманих від Державного вищого навчального закладу «Університет менеджменту освіти» на загальну суму 5880,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з претензією №1269/7.3 від 17.02.2016 року з вимогою негайно перерахувати суму заборгованості в розмірі 5880,00 грн., яка була виявлена Державною фінансовою інспекцією України в ході проведеної планової ревізії фінансово-господарської діяльності в Державній службі молоді та спорту України, однак, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

В пункті 6.2. роз'яснень Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" від 26.01.2000 року №02-5/35 визначено, що не можуть оспорюватися в господарському суді також акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

Пунктами 12, 13 частини 1 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що органу державного фінансового контролю надається право проводити на підприємствах, в установах та організаціях зустрічні звірки з метою документального та фактичного підтвердження виду, обсягу і якості операцій та розрахунків для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку підприємства, установи та організації, що контролюється. При виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Органу державного фінансового контролю надається право порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях (п. 15 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

За змістом ст. 11 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", проведення планових виїзних ревізій здійснюється органами державного фінансового контролю одночасно з іншими органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів. Порядок координації проведення планових виїзних перевірок органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати контроль за нарахуванням і сплатою податків та зборів, визначається Кабінетом Міністрів України.

Тобто, враховуючи положення Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", суд дійшов висновку, що акт перевірки Державної фінансової інспекції України може бути підставою для вжиття ним в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов'язання в межах господарсько-договірних відносин.

Таким чином, акт ревізії від 27 липня 2012 року № 03-24/120 фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 по 01.04.2012 не є підставою виникнення господарсько-правового зобов'язання відповідача з відшкодування витрат та не підтверджує порушення відповідачем умов укладених договору про реалізацію програми № 123 від 16.08.2010 року та договору про реалізацію програми «Всеукраїнський зліт молодіжних трудових загонів «Ми працею славимо тебе, Україно!» № 129 від 30.11.2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що посилання позивача на результати проведеної Державною фінансовою інспекцією України перевірки, як на підставу заявлених позовних вимог, є необґрунтованими з огляду на те, що виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами вищезазначених правочинів та не можуть ніяким чином їх змінювати, а є лише підставою для притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 04.03.2015 року у справі №904/5477/14, від 10.02.2015 року у справі №906/1193/14 та від 17.06.2014 року у справі №910/20699/13.

Разом з цим, суд також звертає увагу, що за умови існування між позивачем та відповідачем договірних правовідносин, стороною яких не є Державна фінансова інспекція України, посилання на акт ревізії від 27 липня 2012 року № 03-24/120 фінансово-господарської діяльності Державної служби молоді та спорту України за період з 01.04.2010 по 01.04.2012, як на підставу заявлених позовних вимог, є неправомірними, оскільки виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Крім того, суд зазначає, що акт перевірки може бути підставою для вчинення відповідних процесуальних дій посадовими особами (зокрема - пред'явлення відповідного позову до суду), однак не позбавляє відповідну особу процесуального обов'язку доводити свої вимоги належними та допустимими доказами. Сам лише акт перевірки не визначений законодавством як безумовний доказ господарського чи цивільно-правового правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого господарського суду України №8/5009/3354/11 від 07.03.2012 року, № 54/174-10 від 02.02.2011 року та № 53/73(5021/42/2011) від 28.09.2011 року.

У відповідності зі ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд не знаходить підстав для задоволення даного позову.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Копію рішення надіслати відповідачу у справі 910/10814/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.07.2016 року.

Суддя О.С. Комарова