Рішення № 59287440, 26.07.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" липня 2016 р.Справа № 916/1224/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання"

До відповідача: Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Публічного акціонерного товариства „ОДЕСАГАЗ

про стягнення

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

Від 3-ї особи: не з'явився

У судовому засіданні 25.07.2016р. відповідно до вимог ст. 77 ГПК України було оголошено перерву по справі до 26.07.2016р. о 09 год. 30 хв.

Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня пені у розмірі 39605,44 грн., 3% річних у розмірі 2706,38 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2016р. порушено провадження у справі №916/1224/16 та призначено розгляд справи у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.06.2016р. залучено до участі у справі №916/1224/16 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Публічне акціонерне товариство „ОДЕСАГАЗ.

25.07.2016р. представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" до господарського суду Одеьсокї області (вх.№ 18546/16) надано заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої заявник просить суд стягнути з Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня пеню у розмірі 6057,28 грн. та 3% річних у розмірі 550,66 грн., у звязку з виникненням прострочення сплати за поставлений природний газ за період - листопад 2015р.

Відповідач - Комунальна установа „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня заперечував проти задоволення позовних вимог у первісній редакції, з підстав, які викладено у відзиві на позовну заяву від 15.06.2016р.

У судовому засіданні, яке відбулось 25.07.2016р., повноваженим представником відповідача було визнано заявлені уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" про стягення пені та 3% річних, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 25.07.2016р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення у судовому засіданні представників позивача та відповідача, суд встановив.

04 серпня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" (постачальник), Публічним акціонерним товариством „ОДЕСАГАЗ (газопровідне підприємство) та Комунальноюї установою „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня було укладено Договір №000233(3) БТ на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів (надалі договір), відповідно до п. 2.1. якого, постачальник постачає природний газ (надалі газ) споживачеві в обсягах і порядку, передбачених договором для забезпечення потреб споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених договором.

Згідно з п.2.4 Договору газ передається на пункти споживання, обладнані вузлами обліку з коректором та розташовані за адресами: 65031, м. Одеса, вул. Академіка Воробйова,3

Пунктом 3.1 Договору визначено, що договірні обсяги постачання природного газу споживача визначаються в п.3.10 договору, відповідно до якого постачальник здійснює постачання природного газу на протязі року.

Відповідно до п.3.4 Договору, місячний обсяг постачання природного газу до пунктів призначення не повинен перевищувати підтверджений обсяг природного газу.

У відповідно до положень п.п. 3.6., 3.7. та 3.8. Договору, обсяг спожитого природного газу підтверджується підписаним сторонами прийому-передачі природного газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами (далі - акт), що оформлюється на підставі даних комерційних вузлів обліку. Постачальник до 5-го (пятого) числа місяця, наступного за звітним, надає Споживачу три примірники оригіналу акту наданих послуг за звітний місяць, які підписані уповноваженим представником Газорозподільного підприємства, погоджені Постачальником та скріплені печатками. Споживач протягом двох днів з дня одержання акта наданих послуг зобовязується повернути Постачальнику два примірника оригіналу акту, підписані уповноваженим представником та скріплені печаткою Споживача (для юридичних осіб), або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту наданих послуг.

Згідно з п.3.9 Договору, акти прийому-передачі газу та прийняття послуг з його транспортування розподільними газопроводами є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником.

Приписами п. 4.2. Договору визначено, що облік обсягів природного газу, що споживається на умовах Договору, здійснюється згідно з Правилами обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затвердженим наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 грудня 2005 року №618, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 січня 2006 року за №67/11941.

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2., 5.3. та 5.4 Договору, розрахунки за реалізований ппоживачеві газ здійснюються за цінами, що встановлюються національною комісією, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). У випадках, передбачених законодавством, до ціни на природний газ додаються: збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ, тариф на транспортування газу магістральними трубопроводами, тариф на транспортування газу розподільними трубопроводами, тариф на постачання газу за регульованим тарифом, податок на додану вартість. Постачальник зобовязується розміщувати інформацію про ціну газу та її складові на своєму офіційному веб-сайті та в засобах масової інформації. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 договору, є обовязковою для сторін з дати набрання нею чинності. Визначена на її основі вартість газу буде застосовуватись сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та у розрахунках за газ згідно з умовами договору.

За п.5.5 Договору, розрахунковий період за договором становить один місяць з 10-00 години першого дня місяця до 10-00 першого дня наступного місяця включно. Місячна вартість газу визначається як добуток ціни газу на загальну кількість реалізованого газу, визначену згідно з розділом 3 договору. Вартість послуг по договору складається з місячних сум вартості договірних обсягів постачання газу Споживачу і складає 1356400 грн.

Пунктом 5.6 Договору передбачено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунковий рахунок постачальника 100% вартості запланованих обсягів газу на підставі рахунку фактури. Споживач самостійно розраховує суму платежу, виходячи з ціни газу на наступний період та відповідної величини договірного обсягу газу, заявленого на наступний розрахунковий період. У разу відсутності інформації про ціну газу на наступний розрахунковий період до дати здійснення оплати споживач розраховує суму платежу за ціною, що діяла у попередньому місяці.У випадку недоплати вартості послуг за спожитий у розрахунковому періоді природний газ, споживач проводить остаточний розрахунок не пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим на підставі рахунка фактури. У випадку переплати за фактично спожитий газ, сума переплати повертається на поточний рахунок споживача за його письмовою вимогою.

Відповідно до п. 5.8. Договору, у разі виникнення у споживача заборгованості з опдати вартості послуг по договору, сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до договору. У разі відсутності графіка погашення заборгованості постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоду, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно з п.5.9 Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати предявлення вимоги однієї із сторін. Акт звірки є підставою для остаточних розрахунків.

Відповідно до п.6.1 Договору, постачальник зобовязується: виконувати умов договору; забезпечувати постачання природного газу до пунктів призначення на умовах та в обсягах, визначених договором та погоджених Оператором, за умов дотримання дисципліни відбору природного газу та розрахунків споживача за надані постачальником послуги; розміщувати інформацію про тариф, встановлений Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики, на своєму офіційному веб-сайті odgaz.odessa.ua та в регіональних засобах масової інформації; складати і погоджувати акт наданих послуг.

Згідно до п. 6.2. Договору передбачено, що постачальник має право, зокрема, отримувати від Споживача плату за надані послуги за тарифами відповідно до пунктів 5.1 та 5.2 розділу V договору.

Згідно з п.6.3.2 Договору, споживач зобовязується, зокрема, оплачувати постачальнику вартість послуг згідно з умовами договору.

Положеннями п. 7.1. Договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання свої зобовязань за договором сторони несуть відповідальність згідно з договором та чинним законодавством.

Відповідно до п.7.2.1 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом V договору, із Споживача стягується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пунктом 11.1 Договору передбачено, що договір набирає чинності з дня його підписання та укладається в частині постачання природного газу на термін до 31 грудня 2015 року, а у частині оплати за надані послуги - до їх повного здійснення.

На виконання умов укладеного Договору між сторонами, позивачем було поставлено, а Комунальною установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня прийнято послуги з постачання природного газу, що підтверджується актом прийому передачі природного газу №000233/11 від 30.11.2015р., обємом 40183 куб.м. (а.с. 23.). на суму 353580,83 грн. (за тарифом 8799,27 грн. за 1000 куб.м. газу).

Відповідно до платіжного доручення №2, яке наявне в матеріалах справи, 08 грудня 2015р. відповідачем було здійснено сплату боргу у розмірі 234534,96 грн. на рахунок постачальника.

Однак, сплачені кошти, відповідно до умов п. 5.8. Договору було зараховано в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення, а саме за жовтень 2015 року, у звязку з чим за відповідачем у період з 11.12.2015р. по 28.12.2016р. рахувалась заборгованість у розмірі 353580,53 грн. за листопад 2015р., яку споживачем в подальшому було погашено в повному обсязі грошовими коштами, які на підставі платіжного доручення від 29.12.2015р. були перераховані позивачу.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" обґрунтовані неналежним виконанням прийнятих на себе договірних зобовязань Комунальною установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня за Договором №000233(3)-БТ на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, та направлені на стягання з відповідача пені в розмірі 6057,28 грн. та 3% річних в розмірі 550,66 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обовязків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до наявних в матеріалах справи документів судом встановлено факт неналежного виконання з боку відповідача прийнятих на себе умов за Договором №000233(3)-БТ на постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, щодо повної і своєчасної сплати суми основного боргу за поставлений природний газ за листопад 2015 року.

Як встановлено судом, відповідачем було повністю погашено заборгованість за поставлений газ за листопад 2015 року за Договором, однак, з порушенням строків, які встановлено п. 5.6. Договору.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, субєкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань, сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

У звязку з неналежним виконанням умов Договору з боку відповідача, з урахуванням п. 7.2.1. Договору, позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 6057,28 грн. Розрахунок пені проведено за період з 11.12.2015р. по 29.12.2015р.

Відповідно до п. 1.9. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (зі змінами та доповненнями), день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Суд, перевіривши наданий розрахунок позивача вважає його невірним в частині зазначеного позивачем періоду нарахувань. Позивачем неправомірно було включено до періоду нарахування пені дату 29 грудня 2015р., оскільки грошові кошти, сплачені відповідачем на підставі платіжного доручення від 28.12.2015р., за посиланням позивача, надійшли до нього тільки 29.12.2015р.

Однак, оскільки сплату боргу за листопад 2015р. відповідачем було здійснено саме 28.12.2015р., а день фактичної сплати заборгованості не враховується у період нарахування пені за прострочення сплати платежу, судом самостійно було перераховано пеню за період з 11.12.2015р. по 28.12.2015р.

Відповідно до такого розрахунку пені, її розмір складає 7672,22 грн., однак, враховуючи те, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог у справі, з відповідача підлягає стягненню пеня за прострочення сплати заборгованості за поставлений позивачем газ за період листопад 2015 року, саме у сумі, визначеній позивачем, та на стягненні якої позивач наполягає відповідно до наданих суду уточнень, а саме 6057,28 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3 % річних у розмірі 550,66 грн. за період з 11.12.2015р. по 29.12.2015р. Суд, перевіривши наданий розрахунок, вважає його частково невірним, оскільки у вказаний період позивачем було помилково включено дату 29.12.2015р.

Судом зроблено перерахунок 3% річних за період з 11.12.2015р. по 28.12.2015р. (день фактичної сплати боргу) і відповідно до такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 523,11 грн.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення уточнених позовних вимог у справі зі стягненням з відповідача пені в розмірі 6057,28 грн. та 3% річних у розмірі 523,11 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 1372,25 грн., розраховані пропорційно задоволеним позовним вимогам у справі, які підлягають стягненню на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Комунальної установи „Одеська обласна дитяча клінічна лікарня (65031, м. Одеса, вул. Ак. Воробйова, 3; код 01998532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОДЕСАГАЗ - постачання" (65003, м. Одеса, вул. Дарія, буд. 1; код 39525257; на розрахунковий рахунок №26006150001 в ПАТ „КБ „Центр, МФО 380742) пеню у розмірі 6057( шість тисяч пятдесят сім) грн. 28 коп. , 3% річних у розмірі 523 (пятсот двадцять три) грн. 11 коп. та судовий у розмірі 1372 (одна тисяча триста сімдесят дві) грн. 25 коп.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Повний текст рішення складено 28.07.2016 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко