Рішення № 59287358, 25.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.07.2016Справа №910/27101/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" в особі ліквідатора банкрута Вершиніна А.О. до VICTORIA ALLIANCE LTD (Великобританія) про розірвання договору, за участю представників позивача - Старжинської Т.Ю., довіреність №001/Х/Д/07 від 15.07.2016 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про розірвання договору про відступлення права вимоги від 15.10.2012 року, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" та VICTORIA ALLIANCE LTD.

Судом встановлено, що відповідач по справі є нерезидентом, який не має свого представництва на території України, є юридичною особою, що створена і існує за законодавством країни Великобританії.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.10.2015 року порушено провадження у справі, призначено до розгляду на 25.07.2016 року та зупинено провадження у справі до 24.07.2016 року у зв'язку зі звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги (вручення документів) до компетентного органу Великобританії.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 25.07.2016, не з'явився.

Водночас, про час та місце судового розгляду справи відповідач належним чином повідомлявся шляхом звернення господарського суду міста Києва з судовим дорученням через Центральний орган Великобританії, у відповідності до статті 2 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року для вручення відповідачу.

19.04.2016 року до суду надійшла відповідь від Центрального органу Великобританії про неможливість вручення відповідачу судових документів.

Водночас судом також враховано, що відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція, 1950) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Суд також зазначає, що відкладення розгляду, можливість якого передбачена статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Оскільки судом не встановлено обставин, які б перешкоджали вирішенню спору в судовому засіданні 25.07.2016 за відсутності відповідача, суд вважає відкладення розгляду справи недоцільним і таким, що суперечить принципу розумності строку вирішення спору.

Отже, зважаючи на наведене, враховуючи приписи пункту 1 статті 6 Конвенції, 1950, частини другої статті 15 Конвенції, 1965, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 25.07.2016 без участі представника відповідача відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.10.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (первісний кредитор) та VICTORIA ALLIANCE LTD (новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до умов якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги до боржника (BAHATTIN IC VE DIS TICARET LTD. STI), які виникають з виконання договору поставки та монтажу обладнання №ORT-11-274 від 15.03.2012 року укладеного між первісним кредитором і боржником (далі - первісний договір) (п.1.1. договору).

Згідно умов п. 1.3. договору розмір уступки прав вимоги по договору дорівнює сумі боргу боржника - 942 000,00 доларів США.

В рахунок оплати уступки прав вимоги новий кредитор зобов'язується сплатити первісному кредитору суму у розмірі 942 000,00 доларів США (п. 2.5. договору).

У відповідності до положень п. 4.2. договору встановлено, що при недосягненні згоди між сторонами спір підлягає розгляду в господарському суді України.

Відповідач умови п.2.5. договору про відступлення права вимоги не виконав, оплату передбачену договором не здійснив, що підтверджується поясненнями представника позивача в судовому засіданні та ухвалою господарського суду міста Києва від 24.02.2016 року у справі №910/1405/14, в якій було встановлено, що за договором відступлення права вимоги від 15.10.2012 року VICTORIA ALLIANCE LTD, набувши право вимоги до боржника (BAHATTIN IC VE DIS TICARET LTD. STI), який витікає за договором №ORT-11-274 від 15.03.2012 року не сплатило Товариству з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" 942 000,00 доларів США.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до положень ст. 514 512 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено правові наслідки невиконання зобов'язань, зокрема п.1 передбачено припинення зобов'язань шляхом односторонньої відмови від зобов'язань або розірванням договору.

Відповідно до ч.6 ст.193 Господарського кодексу України сторона має право відмовитися від виконання зобов'язань у разі неналежного виконання другою стороною своїх обов'язків.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно з ч.3 ст. 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Таким чином, не виконуючи належним чином зобов'язання за договором, відповідач порушує істотну умову договору щодо сплати коштів за договором про відступлення права вимоги, а отже позовні вимоги про розірвання договору є обґрунтованими і тому підлягають задоволенню. На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати укладений 15 жовтня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хліб Інвестбуд" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 33307354) та VICTORIA ALLIANCE LTD (Корнер Чамберс, 590А, вул. Кингсбури Роад, Бирмингем В24 9ND, Великобританія) договір про відступлення права вимоги від 15.10.2012 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.07.2016р.

Суддя С.О. Чебикіна