Ухвала суду № 59287156, 27.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 липня 2016 року Справа № 908/3864/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Кочерової Н.О.,

Мележик Н.І.,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року у справі № 908/3864/14 Господарського суду Запорізької області за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ, до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", Донецька область; 2) Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод", м. Донецьк; про стягнення заборгованості в розмірі 642 984 143,97 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником.

Касаційна скарга б/н, б/д підписана та подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" представником ОСОБА_4

Разом з тим, довіреність, видана Публічним акціонерним товариством "Донецький металопрокатний завод" на ім'я ОСОБА_4, в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про відсутність в останнього повноважень на підписання та подання касаційної скарги від імені юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Вищий господарський суд України встановив, що скаржником не надано належних доказів надсилання копії касаційної скарги іншим сторонам у справі, що є підставою, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, для неприйняття касаційної скарги до розгляду та поверненню скаржникові.

Додані до касаційної скарги копії фіскальних чеків № 7209 від 08.02.2016 та № 5529 від 05.11.2015 не приймається судом касаційної інстанції в якості належних доказів надсилання копії касаційної скарги відповідачам в даній справі, оскільки вони, в порушення вимог ст. 36 ГПК України, не засвідчені належним чином, а відтак не можуть підтверджувати факт надсилання копій касаційної скарги іншим сторонам у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

01.11.2011 набрав чинності Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон), який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на ухвалу суду ставки судового збору встановлюються у розмірі одного розміру мінімальної заробітної плати (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", у січні 2016 встановлено мінімальну заробітну плату у розмірі 1 378,00 грн.

Доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі заявником до касаційної скарги не додано.

В мотивувальній частині касаційної скарги скаржник зазначає про можливість звільнення його від сплати судового збору, посилаючись при цьому на важкий майновий стан підприємства, зумовлений тим, що Публічне акціонерне товариство "Донецький металопрокатний завод" знаходиться в зоні проведення активної фази АТО.

Проте, заявником не надано доказів на підтвердження того, що необхідні кошти для сплати судового збору у встановленому законом розмірі можуть бути реально виділені протягом періоду ймовірної граничної відстрочки, але не довше ніж до ухвалення судового рішення, тобто в межах п'ятнадцятиденного терміну розгляду касаційної скарги, передбаченого статтею 1118 Господарського процесуального кодексу України, що могло бути вагомою передумовою для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 2 частини 3 статті 129 Конституції України та статтею 42 Господарського процесуального кодексу України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як роз'яснено в абзаці 3 п. 3.1 постанов Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.13 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Таким чином, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єктів господарювання та громадян поставлено законом у рівні умови в частині обов'язку сплачувати судовий збір, у зв'язку з чим, вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг бюджетним установам перед іншими учасниками судового процесу шляхом звільнення чи відстрочення сплати судового збору призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає достатніх правових підстав для задоволення клопотання заявника касаційної скарги про відстрочку сплати судового збору.

В додатках до касаційної скарги скаржником зазначено про долучення до скарги доказу сплати судового збору. Проте, згідно акту Донецького апеляційного господарського суду № 02-56/62 від 14 червня 2016 року замість доказів сплати судового збору скаржником надано квитанцію з призначенням платежу: "плата за послуги банку".

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, скаржником заявлено клопотання про відновлення процесуального строку на подання касаційної скарги без зазначення будь-яких причин пропуску встановленого законом строку на касаційне оскарження.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Отже, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Втім, клопотання скаржника про поновлення строку, не обґрунтовано належними доводами. За таких обставин, заявлене клопотання скаржника не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 п. 5 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, п.п.1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України -

У Х В А Л И В:

Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електросталь" в задоволенні клопотання про відновлення процесуального строку для подачі касаційної скарги.

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 21 квітня 2016 року у справі № 908/3864/14 разом з доданими до неї документами повернути скаржнику, а справу - Господарському суду Запорізької області.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: Н.О. Кочерова

Н.І. Мележик