Рішення № 59280051, 23.03.2011, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.03.11 р. Справа № 16/30

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Гавриленко І.О., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства „Ізоляція, м.Донецьк

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк

про стягнення 11275,54грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю

від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.02.2011р. порушено провадження по справі за позовом Приватного акціонерного товариства „Ізоляція, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення 11275,54грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 7308,00грн., суми заборгованості з відшкодування спожитої електричної енергії в розмірі 3554,04грн., пені в розмірі 247,60 грн., 3% річних в розмірі 48,34грн., суми індексу інфляції в розмірі 117,56грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 16.02.2011р. 10год. 00хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

Представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не надавалось, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, розяснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір оренди № 30/10-09 від 30.10.2009р., акт приймання-передачі від 02.11.2009р., рахунки-фактури, звіти про використану електроенергію за період з серпня по жовтень 2010р., акт звірки розрахунків станом на 01.12.2010р., розрахунок суми позовних вимог, неналежне виконання відповідачем умов договору оренди, з приводу чого утворилась заборгованість та позивачем нараховані пеня, 3% річних та індекс інфляції.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (серія АЕ № 418271) відповідач зареєстрований за адресою: 83029, АДРЕСА_1. З метою належного повідомлення відповідача про час та місце слухання справи судова кореспонденція направлялась саме за цією адресою.

Однак, Відповідач до жодного судового засідання не зявився, відзив на позов та витребувані документи не надав, хоча був повідомлений про слухання справи належним чином.

Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представника позивача, господарський суд встановив:

30 жовтня 2009р. між Відкритим акціонерним товариством „Ізоляція (Орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар) був укладений договір оренди за № 30/10-09 (далі за текстом договір), згідно пункту 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування належне Орендодавцю на праві власність майно, а саме частину приміщення будівлі їдальні Літ.А-1 (інвентарний номер 13) площею 81,2 кв.м, розташованої за адресою: м.Донецьк, вул.Більшовиків, 55, про що складений акт здачі-приймання від 02.11.2009р.

Згідно п.12.1. договору, договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 01.11.2010р.

За актом приймання-передачі від 01.12.2010р. орендована Відповідачем частина приміщення будівлі їдальні Літ.А-1 була повернута Орендареві.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до пунктів 3.1. та 3.2. договору, в редакції додаткового договору від 01.02.2010р. про внесення змін до договору, орендна плата за місяць включає плату за користування орендованим приміщенням площею 81,2 кв.м та складає з 01.02.2010р. 2436,00грн., в т.ч. ПДВ 487,20грн., та перераховується Орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця оренди.

Вартість додаткових послуг, в тому числі компенсація спожитих комунальних послуг відшкодовується Орендарем на підставі відповідних рахунків Орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п.3.3. договору).

За умовами договору відповідач прийняв на себе зобовязання своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені договором (п.6.1.3. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Із пункті 1.2. статуту Приватного акціонерного товариства „Ізоляція вбачається, що Приватне акціонерне товариство „Ізоляція здійснило зміну найменування з Відкритого акціонерного товариства „Ізоляція, яке було створено шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства „Ізоляція в Відкрите акціонерне товариство „Ізоляція. Товариство є правонаступником усіх прав та обовязків Відкритого акціонерного товариства „Ізоляція.

Позивач у позові зазначає, що у звязку з неналежним виконанням Відповідачем прийнятих обовязків щодо сплати орендних платежів за період з вересня по листопад 2010р., виникла заборгованість з орендних платежів Відповідача перед Позивачем в розмірі 7308,00грн., яка до теперішнього часу не погашена.

Крім того, на виконання умов договору Позивачем на адресу Відповідача були виставлені рахунки-фактури за період з серпня по жовтень 2010р. за № ИЗ-00623 від 31.08.2010р. на суму 1403,44грн., № ИЗ-00732 від 30.09.2010р. на суму 809,11грн., № ИЗ-00831 від 31.10.2010р. на суму 1341,49грн. на відшкодування комунальних витрат, які отримані представником відповідача, про що свідчать підписи на рахунках-фактурах.

Однак, у визначений договором строк вказані рахунки-фактури не були оплачені відповідачем, у звязку з чим заборгованість зі спожитих комунальних послуг становить 3554,04грн за період з серпня по жовтень 2010р. та на теперішній час не погашена.

Зважаючи на відсутність у матеріалах справи доказів погашення суми боргу з орендної плати та зі спожитих комунальних послуг в повному обсязі, вимоги позивача про стягнення суми заборгованості з орендної плати в розмірі 7308,00грн., суми заборгованості з відшкодування спожитої електричної енергії в розмірі 3554,04грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині стягнення суми пені в розмірі 247,60 грн., суд зазначає наступне:

Відповідно до пункту 8.2. договору, за несвоєчасне перерахування орендної плати, компенсації (відшкодування) вартості комунальних послуг та інших витрат за договором Орендар сплачує Орендодавцю пеню в розмірі 1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За розрахунком позивача розмір пені за прострочення сплати становить 247,60грн.

Згідно зі ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином, законодавчо обмежений строк, протягом якого може нараховуватись пеня за порушення договірних зобовязань.

Наданий позивачем розрахунок пені за прострочення орендних платежів за договором суд визнав невірним, оскільки позивачем невірно проведений розрахунок.

Згідно розрахунку суду сума пені за прострочку оплати орендних платежів за договором складає 241,09грн., виходячи з наступного розрахунку:

період прострочення платежів за вересень 2010р. становить 111 днів ставка НБУ 7,75%

2346,00грн. х (2 х 7,75%) : 365 * 111 = 110,58грн.

період прострочення платежів за жовтень 2010р. становить 81 день ставка НБУ 7,75%

2346,00грн. х (2 х 7,75%) : 365 * 81 = 80,70грн.

період прострочення платежів за листопад 2010р. становить 50 днів ставка НБУ 7,75%

2346,00грн. х (2 х 7,75%) : 365 * 50 = 49,81грн.

Загальна сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 241,09грн.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені підлягають частковому задоволенню в розмірі 241,09грн.

Стосовно заявлених вимог про стягнення 3% річних в розмірі 48,34грн., суми індексу інфляції в розмірі 117,56грн., суд виходить з наступного:

Прострочення відповідачем грошового зобовязання тягне за собою обовязок сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також трьох процентів річних з простроченої суми, на підставі статті 625 ЦК України.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки позивачем невірно проведений розрахунок 3% річних за прострочення сплати орендної плати за вересень 2010р., судом здійснено перерахунок за цей період:

2346,00 х 3% : 365 х 111 = 21,40грн.

Отже, з урахуванням часткового перерахунку суду, сума 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 47,57грн.

За розрахунком позивача, який арифметично перевірено судом у відповідності до методики листа Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.97р. Рекомендації відносно порядку застосування індексу інфляції при розгляді судових справ, індекс інфляції становить 117,56грн.

Тому стягненню підлягають 3% річних в розмірі 47,57грн. та індекс інфляції в розмірі 117,56грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача (пропорційно розміру задоволених позовних вимог), оскільки спір виник саме з вини останнього.

На підставі ст.ст. 525, 549, 615, 625, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства „Ізоляція, м.Донецьк до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк про стягнення 11275,54грн., у тому числі суми заборгованості з орендної плати в розмірі 7308,00грн., суми заборгованості з відшкодування спожитої електричної енергії в розмірі 3554,04грн., пені в розмірі 247,60 грн., 3% річних в розмірі 48,34грн., суми індексу інфляції в розмірі 117,56грн. задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк (83029, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства „Ізоляція, м.Донецьк (83029, м.Донецьк, вул.Світлого путі, 3; ЄДРПОУ 00292681; п/р 26000969968756 у філії ПАТ „ПУМБ в м.Донецьку, МФО 335537) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 7308,00грн., суму заборгованості з відшкодування спожитої електричної енергії в розмірі 3554,04грн., пеню в розмірі 241,09грн., 3% в розмірі 47,57грн., суму індексу інфляції в розмірі 117,56грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 112,69грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235,85грн.

В іншій частині позовних вимог у задоволенні відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 23.03.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Манжур В.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 28.03.2011р.