Рішення № 59279000, 25.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження № 22-ц/796/2318/2016 Головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В.

справа №752/21946/14-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого - судді Поліщук Н.В.

суддів Білич І.М., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в залі суду справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», поданою представником за довіреністю Бортник Лесею Вікторівною, на рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», третя особа - ОСОБА_4 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування моральної шкоди, -

УСТАНОВИЛА:

В грудні 2014 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «СТ «Іллічівське» 25848,78 грн. страхового відшкодування, 3069,27 грн. пені, 2248,84 грн. інфляційних втрат, 367,55 грн. 3% річних, 1200 грн. витрат за проведення дослідження та 5000 грн. моральної шкоди.

Вимоги обґрунтовує тим, що 23 грудня 2013 року у ДТП, яка сталася з вини ОСОБА_4, яка керувала автомобілем Toyota RAVCVT, державний номер НОМЕР_1, пошкоджено належний їй автомобіль Mercedes-BenzML320, державний номер НОМЕР_2.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у ПрАТ «СТ «Іллічівське».

Для визначення вартості збитків ОСОБА_3 звернулась до ТОВ «Експерт-центр «Тандем», яким 06 березня 2014 року складено Звіт (Аварійний сертифікат) №34833185_23.12.2013_07/03/14, згідно із яким встановлено, що вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля складає 41846,48 грн.

26 лютого 2014 року ОСОБА_3 звернулася до страхової компанії із заявою про виплату суми страхового відшкодування із зазначенням підприємства (ТОВ «Автодім-2010»), яким буде здійснюватись ремонт автомобіля та на рахунки якого необхідно здійснити перерахування коштів. Проте, на рахунок вказаного підприємства 27 травня 2014 року перераховано лише 15997,70 грн., у зв»язку із чим залишкову суму за ремонт автомобіля ОСОБА_3 сплатила із власних коштів.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просить стягнути зі страхової компанії 25848,78 грн. залишкової вартості відновлювального ремонту, 3069,27 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання з 30 червня 2014 року по 19 грудня 2014 року відповідно до ст.36 Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», 2248,84 грн. інфляційних втрат та 367,55 грн. 3% річних за цей же період, 1200 грн. витрат за проведення дослідження із визначення вартості відновлювального ремонту, а також 5000 грн. моральної шкоди, яка спричинена вимушеними змінами у звичному способі житті.

Рішенням Голосіївського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково, вирішено стягнути з ПрАТ «СТ «Іллічівське» 25848,78 грн. страхового відшкодування, 6268,76 грн. пені, 798,12 грн. інфляційних втрат, 339,92 грн. 3% річних та 1200 грн. витрат за проведення дослідження. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ПрАТ «СТ «Іллічівське» подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що згідно із складеним 24 січня 2014 року ТОВ «Експертно-асистуюча компанія «Фаворит» Звітом про оцінку майна №1136/3 встановлено, що вартість відновлювального ремонту належного позивачу автомобіля становить 22997,48 грн., вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу складає 15997,70 грн. Суму страхового відшкодування у розмірі 15997,70 грн. було виплачено. Проте, судом не надано оцінки зазначеному звіту.

При цьому зазначає, що проведене за замовленням позивача дослідження проведено більш ніж як через 3 місяці після дослідження, що проведено за замовленням страхової компанії; дослідження проведено із грубими порушеннями, зокрема без урахування коефіцієнту фізичного зносу, попередніх пошкоджень, які мали місце у 2010 та 2011 роках; оцінювання є необ»єктивним, оскільки самим експертом зазначено, що проведення оцінки здійснюється на основі інформації, що надана замовником, але не гарантовано її достовірності; зазначення переліку робіт та необхідних замінних деталей не співпадає із описом пошкоджень, які були виявлені правоохоронними органами.

Зазначає, що рахунок ТОВ «Автодім-2010» не є підставою для визначення матеріального збитку, а надана позивачем копія прибуткового касового ордеру не підтверджує сплату нею коштів саме за ремонт, оскільки не містить заповнених реквізитів та відсутній підпис головного бухгалтера.

Посилається на те, що оскільки позивачем не доведено сплати при ремонті автомобіля ПДВ, то відповідно відсутня підстава стягувати із страхової компанії відшкодування зазначеного податку.

В судовому засіданні представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про час і місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив. Третя особа в судове засідання не з»явилась, повідомлялась належним чином.

На підставі ст.305 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, що не з»явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3 є власником автомобіля Mercedes-BenzML320, державний номер НОМЕР_2.

23 грудня 2013 року сталася дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля «Mercedes-BenzML320, державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, та автомобіля Toyota RAVCVT, державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, що призвело до механічних пошкоджень.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.

24 грудня 2013 року водієм транспортного засобу «Mercedes-Benz ML 320 подано ПрАТ «СТ "Іллічівське» повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Згідно даних Звіту №34833185_23.12.2013_07/03/14 та Калькуляції вартості відновлювального ремонту транспортного засобу ТОВ «Експерт-центр «Тандем» вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, який дорівнює 0,00, оскільки строк експлуатації легкового колісного транспортного засобу іноземного виробництва не перевищує 7 років, складає 41846,48 коп.

26 лютого 2014 року позивачем до ПрАТ «СТ "Іллічівське» подано заяву на виплату страхового відшкодування. 13 березня 2014 року заяву подано повторно із зазначенням про перерахування суми страхового відшкодування на рахунок ТОВ «Автодім-2010».

Листом 17 березня 2014 року ПрАТ «СТ "Іллічівське» ОСОБА_3 повідомлено, що дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком та розмір страхового відшкодування складає 15997,70 грн.

Відповідно до даних платіжного доручення №4339 від 27 травня 2014 року, страхова виплата в розмірі 15997,70 грн. була проведена на рахунок ТОВ «Автодім-2010».

Судом також установлено, що 24 січня 2014 року за замовленням страхової компанії ТОВ «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» складено Звіт №1136/3 із визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, відповідно до якого вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових колісного транспортного засобу складає 15997,70 грн.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із даних Звіту №34833185_23.12.2013_07\03\14, та дійшов висновку про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 25848,78 грн., а також 6268,76 грн. пені, 798,12 грн. інфляційних втрат, 339,92 грн. 3% річних від простроченої суми, за 525 днів прострочення, що становлять з 27 травня 2014 року по 03 листопада 2015 року.

Проте повністю погодитися з таким висновком суду колегія не може, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов»язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальнику) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров»ю та/або майну потерпілого.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції вірно виходив із того, що правовідносини сторін врегульовано положеннями ст.ст. 526, 625, 979, 992 ЦК України, ст.ст. 22, 34,35, 36 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Перевіряючи доводи апеляційної скарги в частині визначення розміру матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля позивача, судом апеляційної інстанції за клопотанням відповідача призначено судову автотоварознавчу експертизу.

Відповідно до даних Висновку експерта №3-30/05 за результатами проведення судової авто товарознавчої експертизи від 30 травня 2016 року установлено:

1. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «Mercedes-BenzML320, державний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження під час ДТП,що сталася 23 грудня 2013 року, станом на дату ДТП:

- із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 26479,98 грн.;

- без застосування коефіцієнту фізичного зносу складає 39577,88 грн.

2. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Mercedes-BenzML320, державний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження під час ДТП,що сталася 23 грудня 2013 року, станом на дату ДТП:

- із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу складає 26479,98 грн.;

- без застосування коефіцієнту фізичного зносу складає 39577,88 грн.

Відтак, колегія суддів уважає, що при визначенні розміру страхового відшкодування слід виходити із суми 39577, 88 грн., яка є обґрунтованою, узгоджується з іншими доказами у справі та відповідачем не спростована.

Доводи апеляційної скарги в частині визначення розміру завданого матеріального збитку із застосуванням коефіцієнту фізичного зносу, відхиляються колегією суддів, оскільки суперечать положенням Методики товарознавчої експертизи і оцінки колісних транспортних засобів, що затверджена наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України 24 липня 2009 року №1335/5/1159, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 серпня 2009 року №724/16740, ураховуючи, що строк експлуатації транспортного засобу не перевищує 7 років та відсутні пошкодження складових частин кузова, які відновлювали б ремонтом.

Твердження апеляційної скарги щодо участі цього автомобіля в інших ДТП належними та допустимими доказами не підтверджено, про що обґрунтовано зазначено у висновках суду першої інстанції.

На підтвердження оплати виконаних ремонтних робіт позивачем надано копію квитанції до прибуткового касового ордеру №8 про оплату ОСОБА_3 на рахунок ТОВ «Автодім-2010» суми 25848 грн. 81 коп. з урахуванням ПДВ, відтак є безпідставними доводи апеляційної скарги щодо відсутності підтвердження оплати нею коштів за ремонт та не доведено сплати при ремонті автомобіля ПДВ. Дані наданої квитанції відповідачем не спростовано, а доводи в цій частині ґрунтуються на припущеннях.

З огляду на наведене, розмір страхового відшкодування, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить суму 23580,18 грн. ( 39577,88 грн. - 15997,70 грн. = 23580,18 грн.).

Виходячи із розміру страхового відшкодування, що не виплачено відповідачем, за період з 30 червня 2014 року по 19 грудня 2014 року з відповідача підлягає стягненню:

- 2799,90 грн. пені за прострочення виконання зобов»язання з 30 червня 2014 року по 19 грудня 2014 року відповідно до ст.36 Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»,

- 2811,56 грн. інфляційних втрат (індекси інфляції: липень 2014 - 100,4, серпень 2014 - 100,8, вересень 2014 - 102,9, жовтень 2014 - 102,4, листопад 2014 - 101,9 та грудень 2014 - 103, сукупний індекс за цей період 111,923),

- 335,29 грн. 3% річних відповідно до ст.625 ЦК України за період з 30 червня 2014 року по 19 грудня 2014 року (173 календарні дні).

Витрати в сумі 1200 грн. за проведення дослідження відшкодуванню не підлягають, оскільки при вирішення спору суд виходить із даних, встановлених відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи.

Рішення суду в частині відмови у відшкодуванні моральної шкоди не оскаржується, відтак апеляційний суд, виходячи із наданих йому повноважень, не перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині.

Відповідно до правил ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню в рахунок відшкодування витрат, пов»язаних із сплатою суми судового збору сума 295,27 грн.

Відповідно до ст.309 ЦПК України неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.

Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське», подану представником за довіреністю БортникЛесею Вікторівною, задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м.Києва від 03 листопада 2015 року скасувати в частині задоволених позовних вимог і судового збору та ухвалити нове наступного змісту.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 23580,18 грн. страхового відшкодування, 2799,90 грн. пені, 2811,56 грн. інфляційних втрат, 335,29 грн. 3% річних.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування витрат, пов»язаних із сплатою суми судового збору 295,27 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді І.М. Білич

Є.В. Болотов