Постанова № 59278569, 20.07.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа№ 927/457/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гончарова С.А.

суддів: Скрипки І.М.

Гаврилюка О.М.

при секретарі судового засідання Денисюк І.Г.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Скляр Д.Ю. - прокурор відділу;

від позивача : не з'явились;

від відповідача 1: не з'явились;

від відповідача 2: не з'явились;

за розглядом апеляційної скарги Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 (суддя: Шморгун В.В.)

за позовом Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації

до 1. Колективного сільськогосподарського підприємства "Чернігівське"

2. Ічнянська районна державна адміністрація

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 позов залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу, а справу передати на розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуану ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з наступних підстав.

Апелянт обґрунтовує свою скаргу тим, що прийнята судом у порушення ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 2, 29 Господарського процесуального кодексу України, ст. 122 Земельного кодексу України, ч.І ст. 1, ч. 1 ст. 14, ст. 11 Закону України «Про аквакультуру».

Відповідно автоматичного розподілу справ між суддями для розгляду даної апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: Гончаров С.А. (головуючий), Скрипка І.М., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.07.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 прийнято до провадження у визначеному складі суду, відновлено строк на подання апеляційної скарги, розгляд справи призначено на 20.07.2016 року.

Позивач та відповідачі до судового засідання, що відбулось 20.07.2016 року, не з'явились, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

Згідно із п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 року Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судовою колегією встановлено, що неявка представників позивача та відповідачів не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, та, за таких обставин, розгляд справи за відсутності позивача та відповідачів є можливим.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалось, оскаржуваною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року позовну заяву Заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації залишено без розгляду у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.

При прийнятті вказаної ухвали, суд першої інстанції виходив з того, що Прокурором не надано суду достатнього правового обґрунтування визначення Чернігівської обласної державної адміністрації, як органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Проте, з огляду на матеріали справи, з даним висновком суду першої інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст.121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

Статтею 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 передбачено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Обираючи форму представництва, прокурор визначає, у чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Статтею 29 Господарського процесуального кодексу України передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовом в інтересах держави.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України прокурор, звертаючись до суду, самостійно визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до п.п. 3, 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 року державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів, в їх основі завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (зокрема, економічних, соціальних) дій, програм, спрямованих на гарантування її економічної безпеки, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо; інтереси держави можуть збігатись повністю, частково або не збігатись зовсім з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді.

Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

За твердженнями позивача, зазначена позовна заява вжита, як захід прокурорського реагування, в інтересах Чернігівської обласної державної адміністрації. Прокурор вважає, що саме Чернігівська обласна державна адміністрація відповідно до вимог ст. 122 Земельного кодексу України, ст. 11 Закону України «Про аквакультуру» (набув чинності з 01.07.2013 року) має повноваження щодо розпорядження землями водного фонду для цілей риборозведення.

Обставини, щодо порушення інтересів держави, саме в особі Чернігівської обласної державної адміністрації, повинні бути з'ясовані в ході судового розгляду справи за результатами якого прийнято відповідне рішення.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає відсутність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

З огляду на зазначене, судова колегія дійшла висновку, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 є необґрунтованою, прийнята з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм процесуального права (п. 4).

З огляду на викладені вище обставини, з урахуванням положень п. 4 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 11.01.2016 року у справі № 910/8292/15-г підлягає задоволенню.

Згідно з ч. 7 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвали про залишення позовної заяви без розгляду, справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника прокурора Чернігівської області на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 - задовольнити.

2. Ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 09.06.2016 року у справі № 927/457/16 - скасувати.

3. Матеріали справи № 927/457/16 направити на розгляд до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя С.А. Гончаров

Судді І.М. Скрипка

О.М. Гаврилюк