Рішення № 59278098, 26.07.2016, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.2016Справа №917/1053/16

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової, торгівельної компанії "Спільне Українсько-британське підприємство "Єврокрим", с. Зубівка, Миргородський район, Полтавська область, 37660

про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних

Суддя Сірош Д.М.

Представники:

від позивача: не зявились

від відповідача: не зявились

Суть спору: Розглядається позов про стягнення з відповідача 25295,62 грн заборгованості по договору №2511 від 17.11.2006 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води; з яких: 12350,93 грн - сума основного боргу, 12350,93 грн - пеня, 112,22 грн - 3% річних; 481,54 грн - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем умов договору.

Відповідач відзив на позов не надав, своїм правом на участь у розгляді справи не скористався, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ратифікованої Законом від 17.07.97 гарантує кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, проте не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 ГПК України та виходячи з того, що участь в судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторони, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

17.11.2006 Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" та Товариство з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансова, торгівельна компанія "Спільне Українсько-британське підприємство "Єврокрим" уклали договір № 2511 від 17.11.2006 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Відповідно до п. 1 договору ПОКВПТГ Полтаватеплоенерго бере на себе зобовязання постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення приміщення відповідача, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про теплопостачання сферою теплопостачання є сферою діяльності з виробництва, транспортування, постачання теплової енергії споживачам. ОСОБА_1 регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням. постачанням: і використанням теплової енергії, державним наглядом (контролем) у сфері теплопостачання, експлуатацією теплоенергетичного обладнання та виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності (ст. 2 Закону),

Відносний між суб'єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ст. 3 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону теплопостачальні організації зобов'язані забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

Відповідно до ст. 19 Закону споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно з умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання постачати теплову енергію у вигляд гарячої води на опалення вказаного вище приміщення відповідача.

В свою чергу споживач зобов'язувався проводити оплату вартості спожитої теплової енергії у визначеному порядку та строки.

Отже в силу умов укладеного договору та в силу актів цивільного законодавства, що регулюють правовідносини у сфері теплопостачання у відповідача щомісячно виникає обов'язок щодо оплати фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до п. 11 Додаткової угоди №5 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2511 від 17.11.2006 розділу, визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України Про державне регулювання у сфері комунальних послуг та згідно з абз. 7 ст. 16 Закону України Про теплопостачання Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Тариф на теплову енергію, що виробляється та постачається підприємством Полтаватеплоенерго встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Вказаною комісією тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів встановлені в такому розмірі:

1465,58 грн/Гкал (без ПДВ) з 01 квітня: 2015 року на підставі постанови №1120 від 31.03.2015;

1403,42 грн/Гкал (без ПДВ) з 01 травня: 2015 року на підставі постанови №1388 від 30.04.2015;

1354,31 грн/Гкал (без ПДВ) з 1 листопада 2015 року на підставі постанови № 2690 від 29.10.2015;

1304,87 грн/Гкал (без ПДВ) з 1 лютого 2016 року на підставі постанови № 54 від 28.01.2016.

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1198 від 03.10.2007 (надалі Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до п. 10 в редакції додаткової угоди №5 від 10.10.2011 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, обсяг теплової енергії, який постачається споживачу в розрахунковому періоді, визначається Теплопостачальною організацією розрахунковим способом відповідно до теплового навантаження об'єктів (згідно СНиП 2.04.05-91 Отопление, вентиляция и кондиционирование) з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, визначеної згідно СНиП 2.01.01-82 (Строительная климатография и геофизика) та наведений в п. 3 Додатку Розрахунок обсягу теплової енергії, який є невід'ємною частиною цього договору.

Статтею 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначено, що споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до п. 11.1 в редакції додаткової угоди №5 від 10.10.2011 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води, встановлений наступний порядок розрахунків. Оплата вартості теплової енергії, визначеної розрахунковим способом в п. 3 Додатку Розрахунок обсягу теплової енергії, проводиться споживачем плановим платежем до 30 числа поточного місяця.

Кінцевий розрахунок вартості теплової енергії, визначеної з урахуванням фактичної температури повітря, проводиться споживачем до 15 числа місяця наступного за розрахунковим на підставі виписаного рахунку

За період з 01.04.2015 до 30.04.2016 за відпущену теплову енергію відповідачу нараховано до сплати 12350,93 грн.

Проте, порушуючи взяті на себе зобовязання, відповідач не здійснив розрахунків за відпущену теплову енергію, у звязку з чим у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 25295,62 грн.

Зазначену суму боргу позивач просить суд стягнути з відповідача.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться (ст. 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).

З огляду на викладене, слід дійти висновку, що у даному випадку мало місце порушення договірних зобов'язань з боку відповідача щодо оплати за спожиту теплову енергію і позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 12350,93 грн є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності, або орендовані ними на підставі договору для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу

На підставі ст. 230 ГК України, п. 11.3 додаткової угоди №5 від 10.10.2011 до договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води №2511 від 17.11.2006 відповідачу правомірно нарахована пеня в розмірі 1% за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу, згідно з Законом України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" в розмірі 12350,93 грн за період з 15.11.2015 по 30.05.2016.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредиторів від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримання ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки за порушення виконання зобов'язання.

За розрахунком, здійсненим позивачем та перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає 3% річних в сумі 112,22 грн за період з 15.11.2015 до 30.05.2016 та 481,54 грн інфляційних втрат за період червень 2015 - квітень 2016 року.

Судові витрати, понесені позивачем, відшкодовуються йому за рахунок відповідача з урахуванням ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32-33, 43-44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю кредитно-фінансової, торгівельної компанії "Спільне Українсько-британське підприємство "Єврокрим", с. Зубівка, Миргородський район, Полтавська область, 37660, код ЄДРПОУ 14274847 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2а, м. Полтава, 36008, р/р 2603230202010972 в філії Полтавського обласного управління АТ "Ощадбанк", МФО 331467, код ЄДРПОУ 0338030 - 12350,93 грн основного боргу, 12350,93 грн пені, 11222 грн - 3% річних, 481,54 грн інфляційних втрат, 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д.М. Сірош