Рішення № 59277961, 25.07.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2016 року Справа № 915/330/15

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

військовий прокурор: не з'явився;

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, дов. № 2993 від 18.12.2015,

ОСОБА_2, дов. 2352 від 08.10.2015,

від третьої особи: ОСОБА_3, дов. Д-1354/2015 від 19.06.2015,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Заступника військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України,

54030, м. Миколаїв, вул. Нікольська, буд. 18-а,

в інтересах держави в особі Міністерства оборони України,

03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6,

до Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод,

54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Державний концерн "Укроборонпром",

04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 36,

про стягнення 31043787 грн. 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Миколаївського гарнізону Південного регіону України (далі - прокурор) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі - позивач, замовник) про стягнення з Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод (далі - відповідач, виконавець) заборгованості, що виникла за Договором №294/14/108 від 09.12.2014 на надання послуг з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціального призначення (з урахуванням заяви №7-2/4554вих.-15 від 16.04.2015 про уточнення позовних вимог та заяви №8-2/4921вих-15 про зменшення позовних вимог) в сумі 31043787 грн. 76 коп., з яких: 24323061 грн. 15 коп. сума невикористаних коштів, яка підлягає поверненню; 3212946 грн. 24 коп. пеня за прострочення виконання зобовязання за договором; 1955706 грн. 40 коп. штраф у розмірі 7% за прострочення виконання робіт на термін понад тридцять днів; 1552073 грн. 97 коп. штраф у розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожен день неповернення суми невикористаних коштів попередньої оплати станом на 14.04.2015.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015, позов задоволено повністю.

15.09.2015 на виконання вказаного рішення було видано наказ.

Ухвалою від 13.10.2015 Господарський суд Миколаївської області задовольнив заяву боржника та визнав наказ Господарського суду Миколаївської області №915/330/15 від 15.09.2015 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 11665971 грн.20 коп. у якості невикористаних коштів, які підлягають поверненню за договором №294/14/108.

Ухвалою від 13.10.2015 суд частково задовольнив заяву боржника №2275 від 30.09.2015 та розстрочив виконання рішення від 20.05.2015 терміном на 36 місяців: 35 місяців з щомісячною сплатою у розмірі 70000 грн., а в листопаді 2018 року в розмірі 4270726 грн. 61 коп., до 30 числа кожного місяця починаючи з листопада 2015 року і закінчуючи 30-го листопада 2018 року.

Ухвалою від 10.11.2015 суд частково задовольнив заяву боржника №2567 від 03.11.2015 та розстрочив виконання рішення від 20.05.2015 терміном на 72 місяці: 71 місяць з щомісячною сплатою у розмірі 52737 грн. 88 коп., а в грудні 2021 року в розмірі 8912700 грн. 47 коп., до 30 числа кожного місяця починаючи з грудня 2015 року і закінчуючи 30-го грудня 2021 року.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.02.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.09.2015 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 20.05.2015 у справі №915/330/15 скасовано, а справу №915/330/15 передано на новий розгляд до Господарського суду Миколаївської області.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Миколаївської області №106 від 18.03.2016 автоматизованою системою документообігу суду здійснено повторний автоматичний розподіл справи №915/330/15 і для розгляду даної справи визначено суддю Гриньову-Новицьку Т.В.

Ухвалою від 21.03.2016 нововизначений суддя прийняв справу №915/330/15 до свого провадження, призначив її до розгляду у судому засіданні на 10.05.2016.

13.04.2016 до канцелярії суду надійшла заява Державного концерну "Укроборонпром" № UOP-2.2-3646 від 12.04.2016 про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Оскільки судове засідання 10.05.2016 не відбулось через направлення справи №915/330/15 до Вищого господарського суду України за заявою Державного підприємства "Миколаївський бронетанковий завод" про прийняття додаткової постанови, заяву Державного концерну "Укроборонпром" (далі - третя особа) розглянуто і задоволено в судовому засіданні 25.05.2016.

Ухвалою від 14.04.2016 Вищий господарський суд України відмовив Державному підприємству "Миколаївський бронетанковий завод" у прийнятті додаткової постанови зі справи №915/330/15.

Відзивом від 18.04.2016 № 957 відповідач частково визнав позов та просив суд скористатися правом, наданим йому п. 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК) та розстрочити виконання рішення на 72 місяці.

09.06.2016 третя особа подала суду письмові пояснення №UOP-2.2-5750 від 08.06.2016 з клопотанням про зменшення штрафних санкцій та розстрочення виконання рішення №UOP-2.2-5747.

Керуючись своїм правом зменшувати позовні вимоги, листом від 09.06.2016 прокурор остаточно визначився з розміром позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 16029515грн. 91коп., з яких: 12551614грн. 14коп. - невикористанні кошти попередньої оплати; 871003грн. 70коп. - штраф у розмірі 7% за прострочення виконання понад 30 днів з 14.04.2015 по 14.08.2015; 2606898грн. 07коп. - пеня за прострочення виконання з 21.12.2014 по 13.08.2015. Судові витрати прокурор просить покласти на відповідача. Оскільки з заявою про зменшення позовних вимог прокурор звернувся до прийняття рішення у справі, цю заяву прийнято судом відповідно до ст. 22 ГПК.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши і оцінивши докази у їх сукупності, а також врахувавши приписи постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі №915/330/15, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Висновок суду ґрунтується на такому: 09.12.2014 між Міністерством оборони України та Державним підприємством "Миколаївський бронетанковий завод" було укладено договір №294/14/108 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався у 2014 році надати замовнику послуги з ремонтування та технічного обслуговування машин і устаткування спеціальної призначеності (заводський ремонт за технічним станом бронетранспортерів БТР -70) за номенклатурою, у кількості, терміни та за цінами, які зазначені у календарному плані надання послуг (додаток № 1 до Договору), а замовник зобов'язується прийняти і оплатити ці послуги. Відповідно до п. 1.2 Договору ремонту підлягають 34 одиниці виробів (БТР -70). Пунктом 1. 5. Договору встановлено, що умови Договору застосовуються до відносин, які виникли між сторонами до його укладення. Згідно з п. 3.1 ціна Договору - 27938662грн. 92коп., а розрахунки з виконавцем замовник здійснює протягом 30 банківських днів з дати підписання замовником акта приймання наданих послуг, який є невід'ємною частиною Договору, відповідно до наданих виконавцем рахунків, за умови надходження бюджетних коштів на рахунок замовника (п. 4.1 Договору). Згідно з п. 4.4 Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 11.12.2014 за письмовим погодженням між сторонами замовник має право здійснювати попередню оплату в розмірі 90% від суми Договору на строк до 20.12.2014, а виконавець у строк до 20.12.2014, після отримання попередньої оплати, повинен надати замовнику документи, що підтверджують фактичне виконання робіт, або повернути невикористані кошти на рахунок замовника. Термін надання послуг - 20.12.204 (п. 5.1 Договору), транспортування виробів до місця проведення ремонту здійснюється силами та засобами представника замовника. Приймання виробів для проведення ремонту здійнюється військовими частинами, установами Збройних Сил України та виконавцем і оформлюється актом приймання - передавання виробів (п. 5.3 Договору). Відповідно до п. 5.4 Договору передача виконавцю виробів для ремонту здійснюється представниками замовника власними силами та засобами за нарядами не пізніше 3 діб після укладення Договору. Приймання наданих послуг замовником здійснюється спільною комісією замовника, військової частини та виконавця на території виконавця (п. 5.16 Договору). За результатами приймання комісія складає та підписує акт приймання наданих послуг (додаток № 4 до Договору). Зобов'язання виконавця з надання послуг за Договором вважається виконаним у повному обсязі після підписання комісією згаданого акта. Відповідальність сторін встановлена розділом 7 Договору, згідно з п. 7.2 якого за порушення терміну виконання зобов'язання з виконавця стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - штраф у розмірі 7% вказаної вартості. У випадку неповернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в зазначений термін звітних документів, що підтверджують факт виконання послуг, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі однієї облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів. Згідно з п. 10.1 Договору він набирає чинності з моменту підписання його двома сторонами і діє до 30.12.2014, а з питань розрахунків - до повного виконання зобов'язань. Додатковою угодою № 2 від 30.12.2014 сторони продовжили термін дії Договору до 31.03.2015 в обсязі, що не перевищує 20% суми, визначеної в Договорі.

На виконання умов Договору та з урахуванням положень п. 1.5 цього договору, 06.12.2014 замовник передав виконавцю 25 одиниць БТР-70, що підтверджено нарядом № 353/14 від 14.10.2014; решта бронетранспортерів були передані виконавцю 19.03.2015 за нарядом № 388/14 від 25.12.2014.

Платіжним дорученням від 12.12.2014 № 294/177 замовник перерахував виконавцю 25100000грн. попередньої оплати, які останній отримав 31.12.2014.

Протягом 03.04.2015-14.08.2015 виконавець передав, а замовник прийняв за актами приймання - надання послуг відремонтовану техніку на загальну суму 12442910грн. 05коп., відтак, сума невикористаної попередньої оплати, що підлягала поверненню замовнику, складала 12657089грн. 95коп. Однак враховуючи, що платіжними дорученнями № 1001 від 28.12.2015, № 2648 від 27.04.2016, № 3105 від 27.05.2016 та № 3191 від 22.06.2016 відповідач повернув позивачу 210951грн. 52коп. попередньої оплати, його заборгованість станом на день прийняття рішення складає 12446138грн. 43коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, прокурор просить застосувати до нього відповідальність, встановлену п. 7.2 Договору, і стягнути 871003грн. 70коп. штрафу і 2606898грн. 07коп. пені (розрахунок наведений у заяві про уточнення позовних вимог від 09.09.2016). Суд не погоджується з цим розрахунком, оскільки: по-перше - розрахунок здійснено без врахування положень додаткової угоди № 2 від 30.12.2014 до Договору; по-друге - розрахунок пені складено з порушенням приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (далі -ГК), тобто нарахування пені має припинитися через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Детальний розрахунок штрафу у сумі 572180грн. 77коп. та пені у сумі 1078966грн. 07коп., з якими суд погоджується, наведені у запереченнях третьої особи №UOP-2.2-6132 від 21.06.2016.

Однак, керуючись ч. 1 ст. 111-12 ГПК, згідно з якою вказівкі, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, суд враховує приписи постанови Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі №915/330/15 такого змісту: Договір продовжує діяти до повного виконання сторонами своїх зобов'язань виключно з питань розрахунків (а не в частині відповідальності за несвоєчасне надання послуг за цим договором).

За таких обставин підстави для стягнення з відповідача штрафу в сумі 871003грн. 70коп. відсутні; щодо пені, то прострочення тривало 10 днів і лише в частині 80% від вартості послуг (з 21.12.2014 по 31.12.2014); вартість послуг, з яких допущено прострочення - 9655771грн. 02коп., отже сума пені складає 96557грн. 71коп. (9655771грн. 02коп. x 0,1% x 10 днів).

Однак, доки тривало провадження у даній справі, платіжними дорученнями №482 від 07.12.2015 та №1000 від 28.12.2015 відповідач сплатив 140000грн. штрафних санкцій за Договором, тому 96557грн. 71коп. пені стягненню з останнього не підлягають.

Як вже зазначалося, відповідач не повернув позивачу 12446138грн. 43коп. попередньої оплати, чим порушив умови Договору та вимоги ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, згідно з якого зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення 12446138грн. 43коп. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з п. 6 ст. 83 ГПК господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення. Проте суд не може скористатися цим правом, оскільки 12446138грн. 43коп. невикористаної попередньої оплати, є власністю держави в особі Міністерства Оборони України, підлягають безумовному поверненню позивачу і протягом тривалого часу знаходиться у користуванні відповідача безпідставно.

Відповідно до ст. 49 ГПК судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82-85, 111-12 ГПК, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод (54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120, ідентифікаційний код 07856371) на користь Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6, ідентифікаційний код 00034022) грошові кошти у сумі 12446138 (дванадцять мільйонів чотириста сорок шість тисяч сто тридцять вісім) грн. 43 коп. - попередня оплата за Договором №294/14/108 від 09.12.2014.

3.Стягнути з Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод (54017, м. Миколаїв, вул. 1-а Слобідська, 120, ідентифікаційний код 07856371) в доход Державного бюджету України ( ГУ ДКСУ у Миколаївській області, МФО банку 826013, р/р 31218206783002, код ЄДРПОУ 37992781, одержувач УК у м. Миколаїв /м. Миколаїв / 22030001, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу судовий збір за позовом (П.І.Б. чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області, код ЄДРПОУ 03499980) судовий збір у сумі 73080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. В решті позову - відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК.

Згідно зі ст. 84 ГПК повне рішення складено та підписано 27 липня 2016 року.

Суддя Т.В. Гриньова-Новицька