Ухвала суду № 59276988, 10.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

У Х В А Л А

10.11.2015 Справа № 905/2191/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши заяву про відвід судді по справі за позовною заявою

позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ, м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 43 270 975,87 гривень

Представники сторін:

Від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю

Від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю

ВСТАНОВИВ

Позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю СРЗ про стягнення 43270975,87 гривень.

Через канцелярію суду надійшла заява представника відповідача про відвід судді Колесника Р.М.

В обґрунтування заяви про відвід представник відповідача посилається на упередженість судді, адже суддя в порушення принципу змагальності процесу вимагав надання від відповідача звітів про оцінку майна, складені станом на 30.11.2004 року та на 31.03.2009 року, які у нього, з огляду на п. 5.4. п. 5 Положення про регіональне відділення ФДМУ по Донецькій області від 16.07.2012 року та п. 7.1. договору на проведення оцінки обєкта оренди від 25.03.2015 року були відсутні, суддя упереджено вимагає надання суду пояснень від керівника підприємства, коли як пояснення з цього приводу вже дав представник, чим допустив порушення ст. 8 Кодексу суддівської етики також суддя мав виявляти тактовність, ввічливість, витримку й повагу до інших учасників судового процесу, коли як суддя вдавався до прямих погроз на адресу ТОВ «СРЗ» та повідомив, що якщо звіти про оцінку надані не будуть, ним буде ініційоване кримінальне провадження щодо посадових осіб відповідача.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав заяву про відвід. Представник позивача проти задоволення заяви про відвід заперечував.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 2-1 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості. Суддя, який брав участь у розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді справи у разі скасування рішення, ухвали, постанови, прийнятої за його участю, або у перегляді прийнятих за його участю рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами.

Частиною 4 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що відвід повинен бути мотивованим, заявлятись у письмовій формі до початку вирішення спору. Заявляти відвід після цього можна лише у разі, якщо про підставу відводу сторона чи прокурор дізналися після початку розгляду справи по суті.

Частиною 5 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що питання про відвід судді вирішується в нарадчій кімнаті судом у тому складі, який розглядає справу, про що виноситься ухвала.

Відповідно п. 1.2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

Наведені заявником у заяві про відвід обставини не підтверджують упередженість судді при розгляді даної справи та не свідчать про наявність підстав, передбачених статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, для відводу судді Колесника Р.М. від розгляду заяви у справі № 905/2191/15, з огляду на таке.

Так, представник відповідача посилається на те, що суддя, в порушення принципу змагальності процесу, вимагав надання від відповідача звітів про оцінку майна, складені станом на 30.11.2004 року та на 31.03.2009 року, які у нього, з огляду на п. 5.4. п. 5 Положення про регіональне відділення ФДМУ по Донецькій області від 16.07.2012 року та п. 7.1. договору на проведення оцінки обєкта оренди від 25.03.2015 року були відсутні.

Як, вбачається з матеріалів справи суд, ухвалою від 21.10.2015 року зобовязав відповідача надати звіти про оцінку станом на 30.11.2004 року та 31.03.2009 року.

Зазначена вимога суду ґрунтувалася на поясненнях представника позивача про те, що відповідні звіти про оцінку було втрачено через захоплення будівлі, де розташовувалося РВ ФДМУ по Донецькій області в м. Донецьку та з огляду на те, що відповідач є стороною у розглядуваних правовідносинах та відповідні акти можуть перебувати і у нього.

В судове засідання 03.11.2015 року представник відповідача надав письмові пояснення щодо неможливості виконання вимог суду, викладених в ухвалі від 21.10.2015 року оскільки у звязку із проведенням АТО та активних бойових дій на територіях, наближених до м. Маріуполя, документація підприємства була переміщена до іншої місцевості. На питання суду, до якої саме місцевості, представник відповідача відповісти не зміг.

З огляду на суперечливість пояснень представника відповідача з приводу підстав невиконання вимог ухвали суду від 21.10.2015 року, в ухвалі суду від 03.11.2015 року про відкладення розгляду справи відповідача було зобовязано надати письмові пояснення за підписом керівника підприємства, що не суперечить положенням ст. 30 Господарського процесуального кодексу України, отже, не може сприйматися як доказ упередженості судді.

Посилання представника відповідача в заяві про відвід на те, що витребувані судом звіти про оцінку не мали перебувати у відповідача, в силу приписів Положення Регіонального відділення ФДМУ по Донецькій області від 16.07.2012 року та п. 7.1. договору від 25.03.2015 року, як підстава вважати суддю упередженим, до уваги не приймаються, адже ґрунтуються на припущеннях. Зазначені Положення та договір датовані набагато пізніше ніж було складено витребувані судом звіти про оцінку.

При цьому, відповідні звіти про оцінку могли б перебувати у відповідача, адже він є стороною у орендних правовідносинах та платником за договором на проведення оцінки, отже мав можливість отримати копію таких звітів.

В судовому засідання 03.11.2015 року судом дійсно було розяснено представнику відповідача, що невиконання ухвали суду, що в силу ст. 4-5 ГПК України є обовязковою до виконання, тягне за собою відповідальність, встановлену ГПК України, іншими Законами, зокрема Кримінальним кодексом України, що може стати приводом направлення судом відповідного повідомлення до органів досудового розслідування в порядку, передбаченому ст. 90 ГПК України.

Отже і в цій частині суд діяв із дотриманням вимог ГПК України та не припустився порушень Кодексу Суддівської етики, а невдоволення вимогами судді, що викладено в ухвалі суду про відкладення розгляду справи не можуть сприйматися, як підстава вважати суддю упередженим та таким, що підлягає відведенню.

З огляду на наведене, заява товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про відвід судді задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «СРЗ» про відвід судді Колесника Р.М. відмовити.

Суддя Р.М. Колесник