Постанова № 5927139, 27.11.2007, Оболонський районний суд міста Києва

Спр. № 2-а-387/2007 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 листопада 2007 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого Шевченко Л.В.

при секретаріБондаренко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну

справу за адміністративним позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_4

Олександровича, ОСОБА_3, ОСОБА_5

Володимира Володимировича, ОСОБА_6

Володимировича до Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, Державного казначейства України, Головного управління державного казначейства України в м. Києві про стягнення несплачених грошових сум,

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися в суд з адміністративним позовом до Центрального аварійно-рятувального загону Оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту МНС України про відшкодування несплачених грошових сум.

Свої позовні вимоги вони обґрунтовують тим, що всі вони проходять службу у центрі розмінування Центрального аварійно-рятувального загону Оперативно-рятувальної служби Цивільного захисту МНС України. Під час проходження служби їх згідно з наказами загону допущено до проведення робіт по розшуку, підніманню, розмінуванню та знешкодженню вибухонебезпечних предметів. У зв'язку з цим вони неодноразово (більше 400 разів) брали участь у виїздах по проведенню даних робіт заради безпеки населення, ризикуючи при цьому власним життям та здоров'ям.

За весь час проходження служби у піротехнічних підрозділах за безпосередню участь в очищенні місцевості від вибухонебезпечних предметів та їх знищення особовий склад отримував відповідну грошову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", роз'яснень першого заступника міністра МНС України генерал-лейтенанта Логінова В.В. від 04.05.1998 року № 02-2160/19, наказу міністра МНС України від 18 вересня 2000 року № 243 "Про затвердження інструкції про порядок та умови виплати військовослужбовцям ЦО

України винагороди за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів". На підставі цих нормативних документів їм виплачувалась грошова винагорода за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів до 01.01.2006 року.

З зазначеного часу виплати були припинені у зв'язку з тим, що змінився їх статус з "військовослужбовці" на "службовці внутрішньої служби" в результаті реформування загону. Згідно наказу міністра МНС України від 08 листопада 2005 року "Про здійснення організаційно-штатних заходів у організаційних структурах, підпорядкованих МНС України", Перший регіональний рятувальний загін (військова частина Д 0040) реформовано у "Центральний аварійно-рятувальний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України", що є його правонаступником.

В результаті даного реформування завдання, функції підрозділів розмінування не змінились. Робіт по розшуку, підніманню, розмінюванню та знешкодження вибухонебезпечних предметів не стало менше і вони не стали безпечнішими.

Виплату грошової винагороди їм не здійснюють згідно вищеназваних документів, хоча керівні документи не передбачають того, що розмінуванням вибухонебезпечних предметів займаються "службовці внутрішньої служби", і головний керівний документ, яким вони керуються при безпосередньому проведенні робіт є Інструкція від 09.08.1974 року № 55 "По очистці місцевості від вибухонебезпечних предметів" для військовослужбовців.

В судовому засіданні позивачі свій позов підтримали і просили його задовольнити.

Представник відповідача - Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України проти позову заперечував, пояснюючи, що позивачі посилаються на постанову КМУ від 06.04.1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців", згідно якої вони повинні отримувати грошові винагороди, але дана постанова не розповсюджується на службовців внутрішньої служби.

В ході судового розгляду за клопотанням відповідача до участі в даній справі були залучені в якості співвідповідачів Державне казначейство України та Головне управління державного казначейства України в м. Києві, представники яких проти позову заперечували.

Так, представник Державного казначейства України в своїх письмових запереченням посилався на те, що Державним казначейством України було відкрито асигнування головному

розпоряднику бюджетних коштів (МНС України) у повних обсягах, передбачених законами України про Державний бюджет України на відповідні роки, тобто Державним казначейством України здійснено виконання Державного бюджету України за видатками МНС України. Державне казначейство України встановлювати або змінювати видатки Державного бюджету України, а також їх цільове спрямування не має права, тому за дії інших органів державної влади Державне казначейство України не може відповідати, справу просив слухати у його відсутності.

Представник Головного управління державного казначейства України в м. Києві в судовому засіданні також заперечував проти стягнення з них вказаної грошової винагороди на користь позивачів, даючи аналогічні до Державного казначейства України пояснення.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши всі надані сторонами докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі і що саме Центральний аварійно-рятувальний загін оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України є належним відповідачем по даній справі.

Так, з пояснень позивачів вбачається, що після реорганізації в їх відомстві, зокрема при зміні їх статусу з "військовослужбовців" на "службовців внутрішньої служби" їх завдання, функції підрозділів розмінування не змінились і робіт по розшуку, підніманню, розмінюванню та знешкодження вибухонебезпечних предметів не стало менше і вони не стали безпечнішими.

Дані пояснення позивачів підтвердили в судовому засіданні два представники відповідача Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.

Крім того, пояснення позивачів, що вони в 2006 році виконували роботи по розшуку, підніманню, розмінюванню та знешкодження вибухонебезпечних предметів, підтверджуються письмовими доказами, а саме: актом № 189 від 01.12.2006 року (а.с. 20), наказом начальника Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту № 527 від 01.12.2006 року (а.с. 21), актом № 205 від 30.12.2006 року (а.с.24), наказом начальника Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту № 577 від 30.12.2006 року (а.с. 25), актом № 24 від 04.04.2006 року (а.с. 28), наказом начальника Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту № 136 від 04.04.2006 року (а.с. 29), внутрішніми накладними на отримання тротилу для виконання робіт по знешкодженню вибухонебезпечних

предметів від 01.12.2006 року, від 30.12.2006 року, від 04.04.2006 року, від 30 01.2006 року (а.с. 23, 27, 31, 36).

За весь час проходження служби у піротехнічних підрозділах за безпосередню участь в очищенні місцевості від вибухонебезпечних предметів та їх знищення особовий склад отримував відповідну грошову винагороду передбачену Постановою КМУ від 06.04.1998 року № 452 "Про упорядкування додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців" до 01.01.2006 року.

Не дивлячись на зміну їх статусу, позивачі виконують ті ж функції, що і раніше та при безпосередньому проведенню робіт використовують як і раніше Інструкцію від 09 серпня 1974 року № 55 "По очистці місцевості від вибухонебезпечних предметів для військовослужбовців", але з 01.01.2006 року не отримують грошову винагороду.

З пояснень позивачів та представника відповідача Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України Качкана В.Л. вбачається, що вказаний загін є юридичною особою, має свого бухгалтера, свої грошові рахунки, виплачує своїм працівникам заробітну плату, тому суд вважає можливим стягнути зазначені позивачами суми саме з Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України.

Суми, які позивачі просять стягнути, визначені в таблиці нарахування грошової винагороди за 2006 рік (а.с. 8-11).

Тому, суд на підстави вищевикладеного, керуючись ст.ст. 6, 19, 104, 105, 122-127, 153 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Центрального аварійно-рятувального загону оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України, р/р 35221003004155 в УДК м. Києва, МФО 820019, код СДРПОУ 33945453, не сплачену грошову винагороду за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів за 2006 рік на користь ОСОБА_1 8880 (вісім тисяч вісімсот вісімдесят) грн., на користь ОСОБА_2 11096 (одинадцять тисяч дев'яносто шість) грн. 50 коп., на користь ОСОБА_4 3861 (три тисячі вісімсот шістдесят одна) грн., на користь ОСОБА_3 10064 (десять тисяч шістдесят чотири) грн. 25 коп., на користь ОСОБА_5 3672 (три тисячі

шістсот сімдесят дві) грн., на користь ОСОБА_6 5730 ( п'ять тисяч сімсот тридцять) грн. 74 коп.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складання в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.