Рішення № 59270252, 22.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.07.16 Справа № 904/4866/16

За позовом державного підприємства "Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади", м. Дніпро

до товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "В.В.С.", м. Дніпро

про стягнення 21 367, 68 грн.

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Хавіна О.С.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №7 від 17.05.2016;

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (надалі Позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "В.В.С." (надалі Відповідач) про стягнення 21 367,68 грн. за договором №02/07 про відшкодування компенсаційних витрат з податку на землю.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 10.06.2016 порушено провадження у справі, позовна заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні 05.07.2016 розгляд справи був відкладений на 21.07.2016 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем вимог діючого законодавства та умов згаданого договору, а саме порушення строків відшкодування компенсаційних витрат з податку на землю за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року. У підтвердження своїх позовних вимог Позивач надав суду договір №02/07 про відшкодування компенсаційних витрат з податку на землю, додаткові угоди №1 від 30.12.2014, №2 від 16.07.2015 до нього, рахунки №СФ-0929 від 30.04.2016, №СФ-0840 від 31.03.2016, №СФ-0762 від 29.02.2016, №СФ-0706 від 31.01.2016, №СФ-0731 від 31.12.2015, №СФ-0669 від 30.11.2015, претензію вих. №Д/270 від 31.03.2016.

Позивач керуючись п.2.2. названого Договору, нормами Господарського та Цивільного кодексів України просить суд стягнути з Відповідача заборгованість в сумі 20 646,86 грн., 3% річних в сумі 113,00 грн., інфляційні втрати в сумі 607,82 грн.

Відповідач в судові засідання, призначені на 05.07.2016, 21.07.2016 не зявився; відзив на позовну заяву не надав; пояснень щодо причин неприбуття в судові засідання не надходило; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, за адресою, підтвердженою Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 09.06.2016: 49054, АДРЕСА_1. Факт належного повідомлення Відповідача про дату, час та місце розгляду справи підтверджується також рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №4930001880235, №4930001514468.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч.1 ст.64 та ст.87 Господарського процесуального кодексу України.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (пп.3.9.1. п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011).

Таким чином, оскільки неможливість присутності в судовому засіданні представника Відповідача документально підтверджена не була, надані Позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.07.2016 оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника Позивача, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

02.07.2009 державне підприємство "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (Позивач, Сторона1) та товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "В.В.С." (Відповідач, Сторона2) уклали договір №02/07 про відшкодування компенсаційних витрат з податку на землю (надалі - Договір), відповідно до умов якого Сторона1 виставляє витрати з податку за землю за ділянку, що знаходиться під будівлями за адресою: вул. Писаржевського, 1а, м. Дніпропетровськ, де розташовується ТОВ НВФ "В.В.С." до оформлення правовстановлюючих документів Стороною2, а Сторона2 - зобов'язується відшкодувати Стороні1 компенсаційні витрати з податку за землю, які сплачує Сторона 1 (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.п.4.1., 4.2. Договору, він діє з 18.01.2007. Даний Договір вважається пролонгованим, якщо жодна зі сторін не заявить про його припинення, письмово попередив про це іншу Сторону, за 15 днів до закінчення строку дії Договору.

Оскільки станом на дату розгляду справи докази наявності заяв про припинення дії Договору Сторонами не надано, Договір є діючим.

Згідно з п.2.1. Договору, Сторона1 зобов'язалась своєчасно повідомляти Сторону2 про суму компенсаційних витрат з податку на землю шляхом виставлення рахунків відповідно до умов даного Договору.

Пунктом 2.2. Договору Сторони встановили, що Сторона2 зобов'язується своєчасно, протягом 5 банківських днів здійснювати оплату компенсаційних витрат з податку на землю, понесених Стороною1 відповідно до виставлених рахунків.

Так за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року Позивачем були виставлені Відповідачу для оплати рахунки №СФ-0929 від 30.04.2016, №СФ-0840 від 31.03.2016, №СФ-0762 від 29.02.2016, №СФ-0706 від 31.01.2016, №СФ-0731 від 31.12.2015, №СФ-0669 від 30.11.2015 на загальну суму 20 646,86 грн.

Отже відповідно до п.2.2. Договору Відповідач зобов'язаний був здійснити оплату зазначених вище рахунків в такі строки: №СФ-0929 від 30.04.2016 - до 11.05.2016 включно, №СФ-0840 від 31.03.2016 - до 07.04.2016 включно, №СФ-0762 від 29.02.2016 - в строк до 07.03.2016 включно, №СФ-0706 від 31.01.2016 - до 05.02.2016 включно, №СФ-0731 від 31.12.2015 - до 12.01.2016 включно, №СФ-0669 від 30.11.2015 - до 07.12.2015 включно.

Проте Відповідач відшкодування компенсаційних витрат з податку на землю за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року не здійснив, в зв'язку з чим розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем складає 20 646,86 грн.

В силу ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов укладеного договору. Відповідно до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 ЦК України, невиконання зобовязання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання, є порушенням зобовязання.

Виходячи з викладеного, оскільки господарським судом встановлено, що Відповідачем не було здійснено відшкодування компенсаційних витрат з податку за землю за період з листопада 2015 року по квітень 2016 року, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 20 646,86 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач в позовній заяві просить суд стягнути з Відповідача 3% річних в сумі 113,00 грн. (загальний період нарахування з 06.12.2015 по 18.05.2016), інфляційні втрати в сумі 607,82 грн. (загальний період нарахування грудень 2015 року - квітень 2016 року).

Враховуючи, що Позивачем доведено шляхом надання належних доказів, що Відповідачем допущено порушення строків оплати за надані телекомунікаційні послуги, перевіривши здійснений Позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що розрахунок інфляційних втрат виконаний вірно, а отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю в сумі 607,82 грн.

Що стосується 3% річних, то судом встановлено, що Позивачем не вірно визначений строк настання обов'язку з оплати виставлених рахунків, та за розрахунком суду розмір 3% річних за загальний період прострочення з 08.12.2015 по 18.05.2016 складає 88,31 грн., які підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "В.В.С." (49054, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 20273697) на користь державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" (49000, м. Дніпро, вул. Писаржевського, будинок 1-А, код ЄДРПОУ 05757883) 20 646,86 грн. - заборгованості, 88,31 грн. - 3% річних, 607,82 грн. - інфляційних втрат, 1 376,41 грн. - судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 26.07.2016.

Суддя ОСОБА_2