Ухвала суду № 59269943, 21.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Київ К/800/184/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого, суддіГорбатюка С.А.СуддівГоляшкіна О.В. Шведа Е.Ю. провівши у касаційному порядку попередній розгляд адміністративної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Тигрес-Люкс" до Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення за касаційною скаргою Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України (далі - Ягодинська митниця) на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року

в с т а н о в и л а :

У серпні 2011 року ТОВ "Тигрес-Люкс" у Волинському окружному адміністративному суді пред'явило позов до Ягодинської митниці про скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позову зазначило, що чинним законодавством України передбачено, що якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації (далі - ВМД) та пропускаючи товар на митну територію України, погодилися з відомостями про код товарної номенклатури, зазначеним імпортером, то Митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду.

Просило скасувати податкові повідомлення-рішення Ягодинської митниці від 10 червня 2011 року № 95, № 96 та від 21 липня 2011 року № 118.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року, залишеною без зміни ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року, позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ягодинської митниці від 10 червня 2011 року № 95, № 96 та від 21 липня 2011 року № 118.

З вказаними судовими рішеннями судів не погодилася Ягодинська митниця, нею подана до суду касаційна скарга.

В обґрунтування касаційної скарги Митниця послалася на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати ухвалені у справі рішення судів та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій у цій справі встановлено, що відповідачем за результатами перевірки прийнято рішення про те, що під час митного оформлення код товару 3926909990 згідно з УКТЗЕД, за яким було задекларовано "гігієнічні вироби для немовлят: соски силіконові..." визначено неправильно, вказаний товар необхідно класифікувати в товарній підкатегорії 3924909000 згідно з УКТЗЕД. У зв'язку із виявленими порушеннями розраховано суму податкових зобов'язань у розмірі 308 316,16 грн., в тому числі: мито - 59 291,57 грн., податок на додану вартість (далі - ПДВ) - 249 024,58 грн.

На підставі акту перевірки від 16 травня 2011 року №н/0015/11/205000009/33837538 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10 червня 2011 року № 95 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 020) на загальну суму 88937,36 грн. (в тому числі, за основним платежем - 59 291,57 грн., за штрафними санкціями - 29 645,79 грн.);

- від 10 червня 2011 року № 96 про визначення суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 028) на загальну суму 610 703,15 грн. (в тому числі, за основним платежем - 249 024,58 грн., за штрафними санкціями - 361 678,57 грн.).

На підставі рішення Державної митної служби України (далі - ДМС України) від 18 липня 2011 року №11.1/2-15.1/10459 та акту перевірки від 16 травня 2011 року № н/0015/11/205000009/33837538 Ягодинською митницею винесено податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2011 року № 118 про визначення позивачу суми грошового зобов'язання за платежем ПДВ з товарів, ввезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності (код платежу 028) на загальну суму 11 858,30 грн. (в тому числі, за штрафними санкціями - 11 858,30 грн.).

Вирішуючи даний спір суди попередніх інстанцій виходили із того, що платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами, а оскільки під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб контролюючого органу зауваження до ВМД (включаючи і класифікацію товару за УКТЗЕД), поданих позивачем, були відсутні, і відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершеним митним оформленням та пропуском товару через митний кордон України, то і донарахування контролюючим органом податкових зобов'язань є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з таким висновком судів, оскільки він ґрунтується на повно та всебічно з'ясованих обставинах у справі та є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Так, відповідно до пункту 35 статті 1 Митного кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) визначено, що пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур, пов'язаних відповідно до пункту 19 тієї самої статті зі здійсненням митного контролю за переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України, митного оформлення цих товарів і транспортних засобів, а також із справлянням передбачених законом податків і зборів.

Положеннями статті 69 цього ж Кодексу визначено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД.

Положеннями статті 313 Митного кодексу України також визначено, що класифікація товарів, тобто віднесення товарів до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД, є виключною компетенцією митних органів.

У той же час при здійсненні всіх митних процедур, у тому числі при визначенні коду товару за УКТЗЕД митні органи мають суворо дотримуватися вимог чинного законодавства і діяти виключно у встановлених законодавством межах.

Відповідно до преамбули Закону України "Про Митний тариф України", митний тариф України - це систематизований згідно з УКТЗЕД перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.

Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Згідно з частою п'ятою статті 43 Митного кодексу України у разі ввезення на митну територію України, після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, митний контроль закінчується.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлених судами обставин під час здійснення митного контролю за період січень-жовтень 2010 року з боку посадових осіб контролюючого органу зауваження до ВМД, у яких зазначено код класифікаційного групування УКТЗЕД, були відсутні, а тому фактично відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що підтверджується завершеним митним оформленням та пропуском товару через митний кордон України.

Разом з тим, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів за ними може здійснюватися митний контроль, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Пунктом 54.4 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтверджених відомостей щодо країни походження, вартісних, кількісних або якісних характеристик, які мають значення для оподаткування товарів і предметів при ввезенні (пересиланні) на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезенні (пересиланні) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони, які відрізняються від задекларованих під час митного оформлення, митний орган має право самостійно визначити базу оподаткування та податкові зобов'язання платника податків шляхом проведення дій, визначених пунктом 54.3 цієї статті, на підставі відомостей, зазначених у таких документах.

Аналіз наведених норм свідчить, що митний контроль після завершення митного оформлення можливий лише за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України допущено порушення законодавства України, однак, в такому разі митний орган має довести (надати докази) подання позивачем неповної, недостовірної, неправдивої інформації митним органам при декларуванні товару, а отже і те, що невірна класифікація імпортованих товарів була наслідком саме протиправних дій позивача.

Водночас, таких обставин у даній справі судами попередніх інстанцій встановлено не було.

Таким чином, всупереч вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем належних доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень надано не було.

З огляду на зазначене у суду відсутні правові підстави для висновку про законність оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Судові рішення у цій справі є законними і обґрунтованими, підстав для їх скасування чи зміни немає.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчинення процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись статтями 210, 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а оскаржувані постанову Волинського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2011 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тигрес-Люкс" до Ягодинської митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування податкового повідомлення-рішення - без зміни.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.

Судді Горбатюк С.А.

Голяшкін О.В.

Швед Е.Ю.