Ухвала суду № 59269928, 20.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2016 року м.Київ К/800/53510/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Горбатюк С.А.,

Донець О.Є.,

секретар судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю:

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника позивача - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому касаційну скаргу ОСОБА_6 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області про визнання неправомірним та скасування наказу від 10 серпня 2015 року №55, за участю ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,-

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року ОСОБА_6 звернувся з адміністративним позовом до Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області, в якому просив визнати неправомірним та скасувати наказ від 10 серпня 2015 року № 55 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано реєстрацію декларації від 19 грудня 2014 року № 082143520681 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: м.Одеса, вул.Костанді, 127.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням діючого законодавства, оскільки виявлені відповідачем під час перевірки недостовірні відомості, зазначені позивачем у декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 грудня 2014 року №082143520681, не дають підстав вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі; визнано неправомірним та скасовано наказ Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області від 10 серпня 2015 року №55 «СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року задоволено апеляційні скарги Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4; постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року скасовано; у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

При винесенні рішення суд апеляційної інстанції виходив із правомірності оскаржуваного наказу про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт від 19 грудня 2014 року № 082143520681 у зв'язку із внесенням недостовірних відомостей, які є підставою для визнання об'єкта самочинним будівництвом.

Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року скасувати, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2015 року залишити в силі.

У касаційній скарзі позивач зазначає про необґрунтованість висновків суду щодо віднесення об'єкта до ІІІ категорії складності, неврахування судом експертних висновків та безпідставність посилання суду на розбіжність розмірів будівництва вимогам архітектурно-планувального рішення та містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, оскільки відомості щодо розмірів забудови до декларації не вносилися.

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у поданих запереченнях просять касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову апеляційного суду - без змін.

У запереченнях зазначають про фактичне будівництво позивачем 59-квартирного житлового будинку та відкритого басейну, що не відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, вказаної позивачем у декларації ІІ категорії складності будівництва, встановленим законом пожарним та санітарним нормам, вимогам щодо відстані між житловими забудовами, вимогам проектної документації, а також містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача та ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Судами попередніх інстанцій встановлено та із матеріалів справи вбачається, що 19 грудня 2014 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області за № ОД082143520681 зареєстровано декларацію про початок виконання ОСОБА_6 будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку з відкритим басейном по АДРЕСА_1 у м.Одеса.

10 серпня 2015 року Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області видано наказ №55«СК» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», відповідно до якого скасовано реєстрацію декларації від 19 грудня 2014 року №082143520681 про початок виконання будівельних робіт з будівництва індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: АДРЕСА_1, замовник - ОСОБА_6; доручено відділу по роботі з дозвільними документами Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області протягом 3-х робочих днів повідомити про скасування реєстрації декларації від 19 грудня 2014 року №082143520681 про початок виконання будівельних робіт замовника будівництва - ОСОБА_6, Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, Реєстраційну службу Головного управління юстиції в Одеській області.

Як вбачається зі змісту вказаного наказу, підставою його прийняття послугувало виявлення у декларації недостовірних відомостей, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а саме: згідно затвердженої проектної документації на будівництво, вона була розроблена Центром НТТМ з архітектури та будівництва Академії будівництва України (ліцензія НОМЕР_1), проте у ході перевірки виявлено, що згідно єдиного реєстру виданих ліцензій ліцензія за НОМЕР_1 належить Центру науково- технічної творчості молоді по архітектурі та будівництву Одеської державної академії будівництва та архітектури. Також, у пред'явленому проекті в описовій частині на листі «АР-2» архітектурно-планувальне рішення запроектовано житловий 4-х поверховий будинок розмірами в осях 44,1х16,39 м, а згідно містобудівних умов та обмеження забудови земельної ділянки, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеською міською радою 27 листопада 2014 року № 01-13/329ог, розміри в осях 20,82х16,39 м. За висновками Інспекції будівництво індивідуального житлового будинку та відкритого басейну за адресою: м.Одеса, АДРЕСА_1, проводиться з грубим порушенням державних будівельних норм та вихідних даних на проектування, що зазначено в акті перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 10 серпня 2015 року.

Вищезазначений наказ є предметом оскарження за позовом ОСОБА_6 у даній справі.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 8 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі Закон №3038-VІ) право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що належать до I - III категорій складності, підключення об'єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт. Реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт проводить орган державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом п'яти робочих днів з дня надходження декларації. Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Як встановлено ч.2 ст.39-1 Закону №3038-VІ, у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Аналогічні положення щодо підстав та порядку для скасування реєстрації декларації містяться в п.14 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (у редакції, чинній на момент винесення оскаржуваного наказу).

Відповідно до ч.1 ст.376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Таким чином, реєстрація декларації про початок виконання будівельних робіт може бути скасована Інспекцією ДАБК у разі встановлення факту внесення до декларації недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.

Як встановлено ч.2 ст.26 Закону №3038-VІ, суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.

Згідно ч.5 ст.26 Закону №3038-VІ проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.

Основними складовими вихідних даних, згідно ч.1 ст.29 Закону №3038-VІ, є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону №3038-VІ проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджуються замовником.

Враховуючи встановлені судом апеляційної інстанції обставини щодо недостовірності внесених позивачем до декларації про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованої 19 грудня 2014 року за № ОД082143520681, відомостей щодо категорії складності об'єкта та проекту будівництва, невідповідності проектної документації виданим Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 27 листопада 2014 року за № 01-13/329ог Містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки по АДРЕСА_1 у Київському районі м.Одеса, а також фактичного будівництва за відсутності належним чином затвердженого щодо цього об'єкта проекту, колегія суддів вважає правильним висновок суду про обґрунтованість винесення Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції в Одеській області оскаржуваного наказу від 10 серпня 2015 року №55«СК» про скасування реєстрації декларації. Рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позову є правильним і підлягає залишенню без змін.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо тверджень позивача про неврахування експертних висновків, то судом у рішенні, з посиланням на норми ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії складності об'єктів будівництва» (прийнятого наказом Мінрегіону України від 14 травня 2013 року № 195) наведене обґрунтування віднесення об'єкта будівництва по АДРЕСА_1 у м.Одеса до ІІІ категорії складності з урахуванням класу насідків (відповідальності) житлового будинку - СС2 (середні наслідки (від 50 до 300 осіб)) виходячи із загальної площі об'єкта будівництва (1305,4 кв.м) та кількості осіб, що можуть постійно перебувати на об'єкті - за нормою 21 квадратний метр загальної площі на власника (наймача) та кожного члена його сім'ї та додатково 10,5 квадратних метрів на сім'ю; наведений у висновку НПЦ «Екострой» розрахунок виходячи із загальної кількості мешканців 10 осіб не відповідає фактичним обставинам, оскільки відповідно до матеріалів справи житловий будинок по АДРЕСА_1 у м.Одеса планується як 59-квартирний з відповідною мінімальною кількістю осіб, що можуть постійно знаходитись на об'єкті. Це по-перше. По-друге, експертний висновок Одеського НДІСЕ від 03 березня 2015 року № 1003 з питань відповідності проектної документації будівельним нормам і правилам порушення протипожежних норм відносно одноповерхового будинку по вул.Костанді,129 у м.Одеса не підтверджує обставин щодо відповідності проекту та будівництва вимогам п.6 Містобудівних умов і обмежень відносно дотримання мінімально допустимих відстаней до існуючих будинків та споруд згідно п.3.13 до додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень», затверджених наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 року № 44, яким передбачено, що відстань між житловими будинками, житловими і громадськими, а також між виробничими будинками треба приймати на основі розрахунків інсоляції і освітленості відповідно до норм (розділ 10), протипожежних вимог (додаток 3.1); між довгими сторонами житлових будинків заввишки 2 - 3 поверхи треба приймати відстані (побутові розриви) не менше 15 м, а заввишки в 4 поверхи і більше - 20 м, між довгими сторонами і торцями з вікнами із житлових кімнат цих будинків - не менше 15 м. Також, позивачем фактично не спростовуються обставини щодо неспівпадіння розмірів будинку по осях, визначених у описовій частині пред'явленого проекту (44,1х16,39 м), та фактичним розмірам об'єкта будівництва, що додатково підтверджує невідповідність проектної документації виконуваним будівельним роботам.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді