Ухвала суду № 59269841, 26.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

26 липня 2016 року м. Київ К/800/20255/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Розваляєва Т.С., перевіривши на предмет відповідності вимогам закону касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом.

Постановою Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 27 квітня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Суд апеляційної інстанції постановив:

визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області (надалі - УПФУ) щодо визначення ОСОБА_1 з 01 вересня 2015 року доплати за 6 років понаднормового стажу від розміру меншого ніж мінімальний розмір пенсії, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

визнати неправомірними дії УПФУ щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з 01 вересня 2015 року в розмірі, меншому ніж мінімальний розмір пенсії, встановлений частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;

зобов'язати УПФУ здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі не меншому мінімальної пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 вересня 2015 року.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, заявник звернувся до Вищого адміністративного суду України з названою скаргою.

Одночасно зі касаційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, розглянувши доводи якого суд, із урахуванням положень статей 87, 88 КАС України та статті 8 Закону України «Про судовий збір», не знаходить підстав для його задоволення.

Відповідно до частини п'ятої статті 213 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Вимоги названої норми процесуального закону заявник не виконав.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сплачується 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За приписами підпункту 1 пункту 3 частини другої цієї ж статті ставки судового збору за звернення до адміністративного суду з позовом немайнового характеру встановлені в таких розмірах: для суб'єктів владних повноважень, юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців - 1 розмір мінімальної заробітної плати, а для фізичних осіб - 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

При цьому, частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01 січня 2016 року місячний розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.

Враховуючи викладене та беручи до уваги, що позивачем у справі, який є фізичною особою, заявлено, а оскаржуваним судовим рішенням задоволено три позовних вимоги немайнового характеру, ставка судового збору за звернення з цією касаційною скаргою складає 1984,32 грн. (120 % від 1378 * 0,4 * 3).

Частиною третьою статті 214 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Так, відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких підстав касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строк для усунення її недоліків шляхом сплати судового збору за подання касаційної скарги в установленому чинним законодавством розмірі та надання до суду оригіналу документу про його сплату.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі; рахунок отримувача - 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; код банку отримувача - 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)»; символ звітності - 255.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 88, 108, 165, 213, 214 КАС України,

у х в а л и в :

1. Відмовити в задоволенні клопотання Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Тисменицькому районі Івано-Франківської області залишити без руху.

3. Надати заявникові строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених у ній недоліків касаційної скарги.

4. Роз'яснити, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений судом строк остання разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.

5. Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.С. Розваляєва