Ухвала суду № 59269579, 26.07.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 р.Справа № 816/386/16Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Мінаєвої О.М. , Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

представника позивача Пльотки П.Ю.

представника відповідача Павленко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016р. по справі № 816/386/16

за позовом Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Полтавське управління геофізичних робіт" (далі за текстом - ДП «ПУГР», позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, відповідач), в якому просив суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2015 року № 0001222301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області №0001222301 від 12 жовтня 2015 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме вимог п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що в термін з 15 вересня 2015 року по 21 вересня 2015 року ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДП «ПУРГ» з питань правомірності формувань податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Промсейс» в податковій звітності з податку на додану вартість за період з 01 січня 2015 року по 31 січня 2015 року.

За результатами перевірки складено акт №1837/16-01-22-02-09/0014791 від 28 вересня 2015 року, в якому зафіксовано порушення позивачем п.44.1 статті 44, п. 198.3, 198.6 статті 198, статтю 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду в розмірі 118006,60 грн, в тому числі за січень 2015 року в розмірі 118006,60 грн (а.с.11-26).

На підставі акту перевірки ДПІ у м. Полтаві ГУ ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення №0001222301 від 12 жовтня 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 147508,25 грн, в тому числі 118006,60 грн - за основним платежем, 29501,65 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.34).

За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.35-60).

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з незаконності та необґрунтованості оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення стали відображені в акті перевірки №1837/16-01-22-02-09/0014791 від 28 вересня 2015 року висновки відповідача про відсутність реального здійснення господарських операцій та укладення угод з метою настання юридичних наслідків за перевірений період із ТОВ «Промсейс», у зв'язку з чим, на думку контролюючого органу, позивачем занижено податок на на додану вартість у загальній сумі 118006,60 грн.

Досліджуючи правомірність віднесення до складу податкового кредиту ДП «ПУГР» обсягів придбання послуг у ТОВ «Промсейс» за перевірений період, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту укладених платником податку договорів.

Таким чином, в даному випадку встановленню підлягає реальність господарських операцій, що є визначальною для визначення податкових зобов'язань та виникнення права на податковий кредит, відповідність вчинених дій платника податків господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит платника податків.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

За змістом ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовою виникнення у платника права на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні товару (послуги) та зменшення суми оподаткованого доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг), а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Колегією суддів встановлено, що фінансово-господарські відносини позивача ДП «ПУГР» (замовник) з ТОВ "Промсейс" (підрядник) ґрунтувалися на підставі договірних відносин з виконання геофізичних досліджень.

Так, 04 грудня 2014 року між ДП "ПУГР" (замовник) та ТОВ "Промсейс" (підрядник) укладено договір №ПС-12 на виконання геофізичних досліджень методом МП ВСП у свердловині №17 Семиренківського ГКР, за умовами якого замовник доручає, а підрядник бере на себе обов'язки виконати роботи по проведенню геофізичних досліджень поляризаційним методом вертикального сейсмічного профілювання (ПМ ВСП) у свердловині №17 Семиренківської площі. Усі роботи виконуються відповідно до Програм.

Вартість робіт, що є предметом договору, становить 708039,60 грн, у тому числі ПДВ 118006,60 грн. Оплата за виконані роботи проводиться згідно з актами здачі - приймання і виставлення рахунків протягом 10 календарних днів з моменту підписання вказаних актів (пункти 3.1, 3.2 договору).

З метою доведення реальності вчинення господарських операцій за вказаним договором, позивачем надано до суду акт виміру виконаних геологорозвідувальних робіт за січень 2015 року (а.с.64-65), в якому зазначено види робіт та витрат; акт перевірки готовності СКВ №17 Семеренківської площі для сейсмокаротажних робіт (а.с.66), акт здачі-приймання робіт від 14 січня 2015 року, який підписано з обох сторін та скріплено печатками (а.с.91), звіт про результати обробки і інтерпретації матеріалів ПМ ВСП, отриманих на Семиренківській площі в свердловині №17 (а.с.97 - 142).

Також, на підтвердження виконання умов Договору №ПС-12 від 04 грудня 2014 року позивачем надано до матеріалів справи податкову накладну №1 від 14 січня 2015 року на суму 708039,60 грн, в тому числі ПДВ 118006,60 грн (а.с.92).

На підставі вищевказаної податкової накладної позивачем включено до податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 118006,60 грн за січень 2015 року.

Відповідно до п. 13 Порядку проведення геологорозвідувальних робіт за рахунок коштів державного бюджету облік виконаних геологорозвідувальних робіт (крім наукового супроводження всіх видів геологорозвідувальних робіт) ведеться їх виконавцем у журналі (додаток 7) на підставі актів обміру проведених робіт із зазначенням об'єктів, номенклатури видів робіт і витрат, передбачених зведеним розрахунком кошторисної вартості геологорозвідувальних робіт і витрат або зведеним кошторисним розрахунком вартості будівництва свердловин на нафту (газ).

Так, позивачем надано до суду копії сторінок з Журналу підрахунку обсягів геофізичних робіт, в яких відображено облік виконаних геологорозвідувальних робіт по свердловині №17 Семеренківського ГКР на підставі акта виміру виконаних робіт за січень-грудень 2014 року (а.с.234-235, 237-238).

Розрахунок за договором на виконання геофізичних досліджень №ПС-12 від 04.12.2014 року проведено шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ "Промсейс", про що свідчить копія платіжного доручення, яка долучена до матеріалів справи (а.с.164).

Колегія суддів зазначає, що зазначені документи відповідають вимогам оформлення первинних документів бухгалтерської та податкової звітності, а саме: містять адресу місцезнаходження покупця та продавця, одиниці виміру, обсяг, ціну продажу товару. До того ж, будь-яких недоліків щодо оформлення перелічених документів колегією суддів не встановлено.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна відповідає вимогам ст.201 Податкового кодексу України, тобто підстави вважати зазначений податковий документ недійсним відсутні.

Отже, формування податкового кредиту обумовлено придбанням послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності реальності господарських операцій на підставі договору геофізичних досліджень №ПС-12 від 04.12.2014 року у зв'язку з тим, що в акті перевірки готовності свердловини про проведення зазначених робіт в порушення умов договору відсутня інформація щодо часу, у який дозволяється проведення геофізичних досліджень, акт не підписаний уповноваженими представниками підрядника, не містить підпис та ПІБ голови комісії від замовника, враховуючи наступне.

Колегія суддів зазначає, що згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно п.п.1.2.п.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 за №168/704 (надалі-Положення) встановлено, що записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції.

Отже, дані податкового обліку платника податків мають бути підтверджені первинними документами бухгалтерського обліку.

Між тим, акт перевірки готовності свердловини про проведення геофізичних робіт не є тим первинним документом, який підтверджує право на податковий кредит позивача. Вказаний документ також не відображає зміст господарських операцій з надання послуг, а лише є додатковим доказом підтвердження обставин реального виконання господарських операцій з проведення геофізичних досліджень.

Таки чином, відсутність ПІБ замовника чи будь-які інші недоліки вказаного документа не можуть свідчити про нереальність господарських операцій та неправомірність податкового кредиту.

Надані контрагентом ТОВ "Промсейс" роботи були необхідні позивачу для здійснення власної господарської діяльності.

Колегія суддів зазначає, що основним видом діяльності ДП «ПУГР» є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах ( а.с. 12).

11 листопада 2014 року між ПАТ "Нафтогазвидобування" та ДП "ПУГР" підписано замовлення №11/11-2014 до Договору підряду №02/02/14/32 від 07 квітня 2014 року на виконання промислово-геофізичних, прострірювально-вибухових робіт у свердловинах, відповідно до якого:

- видом робіт - проведення досліджень поляризаційного методу вертикального сейсмічного профілювання (надалі - ПМ ВСП) з наступною обробкою та інтерпретацією матеріалів ПМ ВСП відповідно до Програми проведення досліджень ПМ ВСП (Додаток №1 до цього замовлення);

- місцем виконання робіт - свердловина №17 Семиренківського газоконденсатного родовища, що розташована у с. Ковалівка Шишацького району Полтавської області;

- загальна вартість робіт - 798000 грн, в тому числі ПДВ 133000 грн. Розрахунок кошторисної вартості за цим Замовленням додається (а.с.87).

До зазначеного Замовлення складено розрахунок (додаток №2), кошторисна вартість досліджень ПМ ВСП у свердловині №17 Семеренківського ГКР становить 788000 грн, в тому числі ПДВ 133000 грн (а.с.88).

Так, в ході виконання вищевказаних робіт для виконання геофізичних робіт, а саме: проведення геофізичних досліджень поляризаційним методом вертикального сейсмічного профілювання ДП "ПУГР" залучено субпідрядника ТОВ "Промсейс" та на виконання п. 2.2 повідомлено ПрАТ "Нафтогазвидобування" про таке залучення (а.с.62).

Листом від 03 грудня 2014 року №220/14 ПрАТ "Нафтогазвидобування" надано згоду ДП "ПУГР" на залучення субпідрядника ТОВ "Промсейс" (а.с.68)

Таким чином, залучення субпідрядника ТОВ "Промсейс" обумовлено необхідністю виконання геофізичних робіт для генерального підрядника ПрАТ "Нафтогазвидобування" та погоджено останнім.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що з наданих до перевірки документів не вбачається якого саме субпідрядника буде залучено, оскільки в матеріалах справи містяться копії листів ТОВ «Промейс» від 12.01.2015 року, ДП "ПУГР" від 03.12.2014 року, ПрАТ "Нафтогазвидобування" від 03.12.2014 року, в яких чітко зазначено про залучення субпідрядника ТОВ «Промейс».

Також колегія суддів вважає необгрунтованими доводи контролюючого органу щодо недоцільності залучення позивачем до виконання геофізичних робіт субпідрядника, враховуючи що ДП "ПУГР" має необхідну кількість кваліфікованих працівників та відповідний вид господарської діяльності, з огляду на те, що чинним законодавством не заборонено суб'єктам господарської діяльності самостійно обирати види діяльності не заборонених законом, а також передбачено свободу у виборі контрагентів.

В той же час, податковим органом не наведено об'єктивних доводів щодо наявності в діях позивача ознак неправомірності, не надано доказів узгодженості дій позивача з недобросовісними платниками податків (постачальниками) з метою незаконного отримання податкової вигоди, як і не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Посилання контролюючого органу, як на підставу нереальності спірної господарської операції, на наявність податкової інформації відносно контрагента позивача ТОВ "Промсейс" щодо відсутності об'єктів оподаткування останнього, є необґрунтованим, з огляду на наступне.

Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов'язання зі сплати ПДВ до бюджету, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою вважати неправомірним формування податкового кредиту позивачем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо його формування та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, недоліки господарської діяльності контрагентів позивача при фактичному здійсненні господарських операцій не впливають на податковий кредит позивача.

Колегією суддів встановлено, що на час видачі податкової накладної, копія якої, наявна в матеріалах справи, контрагент позивача ТОВ "Промсейс" був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання договору про надання послуг, докази що спростовують ці обставини відповідачем не надано.

Також відповідачем не надано до суду доказів фактичної відсутності операцій по придбанню послуг у вказаного підприємства.

Отже, з наданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що діяльність позивача відповідає умовам укладеного договору та видам господарської діяльності, свідчить про наявність господарської мети при здійсненні господарських операцій з метою отримання прибутку.

Таким чином, формування податкового кредиту обумовлено придбанням послуг з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності у платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0001222301 від 12 жовтня 2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт".

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.87 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Законом України "Про судовий збір", в редакції після 1 вересня 2015 року податковий орган не звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2016 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є скасування №0001222301 від 12 жовтня 2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 147508,25 грн. Тобто звернені до суду вимоги мають майновий характер.

За приписами пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання адміністративного позову майнового характеру юридичною особою судовий збір справляється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати.

При поданні апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 2433,89 грн (147508,25грн)*1,5%*110%).

Отже, за подання апеляційної скарги на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016 року сплаті підлягає судовий збір у розмірі 2433,89 грн.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь особи, що подала апеляційну скаргу суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення судового збору в розмірі 2433,89 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 06.06.2016р. по справі № 816/386/16 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Шевцова Н.В.Судді(підпис) (підпис) Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. Повний текст ухвали виготовлений 27.07.2016 р.