Постанова № 59269492, 26.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 липня 2016 рокуз 08:09 № 826/5938/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України»до третя особа,Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві, - що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, -про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося публічне акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (надалі - позивач або ПАТ «ДПЗК України») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 29.09.2015 № 56826552204 і № 56926552204.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків акта ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 15.09.2015 № 359/26-55-22-04/37243279 про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «ДПЗК України» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами: від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 з «NOBLE RESOURCES SA» (Швейцарія) та від 03.11.2014 № ЕХР031114-1 з «ETADA SPRINT LIMITED» (Кіпр) згідно з повідомленнями AT «Державний експортно-імпортний банк України» від 09.06.2015 № 153-02/2201 (вх. ДПІ від 12.06.2015 № 6759/10) та від 09.06.2015 № 153-02/2194 (вх. ДПІ від 12.06.2015 № 6766/10). На переконання позивача, розрахунки за отриманий товар від нерезидентів-постачальників по вказаних контрактах були проведені в повному обсязі, а тому відповідно прострочена дебіторська валютна заборгованість відсутня. Товар, який був імпортований ПАТ «ДПЗКУ» по зовнішньоекономічним контрактам від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 та від 03.11.2014 № ЕХР031114-1 в подальшому був проданий нерезиденту («ССЕС HONGKONG LIMITED») за межами України на підставі зовнішньоекономічного контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1, в результаті чого на рахунок позивача у банку надійшла валютна виручка. Таким чином, відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України», імпортні операції ПАТ «ДПЗКУ» по зовнішньоекономічним контрактам від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 та від 03.11.2014 № ЕХР031114-1 є повністю завершеними після зарахування виручки на рахунок ПАТ «ДПЗКУ» по зовнішньоекономічному контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 з покупцем «ССЕС HONGKONG LIMITED». Також, оскільки заборгованість за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР 241214-1/531816 з «NOBLE RESOURCES SA» (Швейцарія) відсутня, шляхом зарахуванням виручки на рахунок резидента в уповноваженому банку за результатами продажу нерезиденту товару за межами України, у ПАТ «ДПЗКУ» відповідно відсутні підстави для відображення дебіторської заборгованості. А тому як наслідок у контролюючого не було правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень від 29.09.2015 № 56826552204 і № 56926552204.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та попередньо, 01.02.2016, надав суду письмові заперечення проти позову, де зазначено про правомірність висновків акта перевірки та законність податкового повідомлення-рішення від 22.09.2014 № 54626552204.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, та жодних пояснень та документів до суду не подав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів в період з 09.09.2015 по 14.09.2015 згідно з нормами пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 09.09.2015 № 2128 та направлення від 09.09.2015 № 1025/26-55-22-04 працівником ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ «ДПЗК України» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами: від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 з «NOBLE RESOURCES SA» (Швейцарія) та від 03.11.2014 № ЕХР031114-1 з «ETADA SPRINT LIMITED» (Кіпр) згідно з повідомленнями AT «Державний експортно-імпортний банк України» від 09.06.2015 № 153-02/2201 (вх. ДПІ від 12.06.2015 № 6759/10) та від 09.06.2015 № 153-02/2194 (вх. ДПІ від 12.06.2015 № 6766/10), за результатами якої складений акт від 15.09.2015 № 359/26-55-22-04/37243279 (далі - акт перевірки).

За висновками цього акта перевірки працівником ДПІ встановлено порушення ПАТ «ДПЗК України» вимог ст. 1 і 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94 - ВР, а саме у зв'язку з:

- ненадходженням валютної виручки у розмірі 67 165,01 дол. США (еквів. 1 411 496,73 грн.) за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 з компанією "NOBLE RESOURCES SA" (Швейцарія ) за період з 12.05.2015 по 30.06.2015;

- ненадходженням валютної виручки від нерезидента «ETADA SPRINT LIMITED» (Кіпр) за експертним контрактом від 03.11.2014 № ЕХР031114-1 в сумі 191 222,79 дол. США (еквів. 4 018 615,39 грн.), та порушення п. 1 ст. 9 , п. 2 ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», - у зв'язку з несвоєчасним поданням декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України та знаходяться за її межами станом на 01.07.2015 та приховуванням або перекручення звітності про валютні операції.

29.09.2015 року ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняла наступні податкові повідомлення-рішення (форми «У»):

- за № 56826552204, яким у зв'язку з порушенням ст. 1, 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД» у розмірі 211 846,79 грн. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку пені у фсері ЗЕД вказана сума грошового зобов'язання була визначена за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816 з компанією «NOBLE RESOURCES SA»;

- за № 56926552204, яким у зв'язку з порушенням п. 1 ст. 9 , п. 2 ст.10 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», позивачу визначено до сплати суму грошового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів у сфері ЗЕД» у розмірі 510 грн. Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку штрафних (фінансових) санкцій та відповідно до усних пояснень представників сторін, до позивача застосовано штрафів у сумах 170 грн. (за порушення строків декларування валютних цінностей - дебіторської заборгованості в сумі 67 165,01 дол. США) та 340 грн. (за порушення порядку декларування таких валютних цінностей).

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 були залишені без змін згідно рішень Головного управління ДФС у м. Києві від 04.12.2015 № 18547/10/26-15-10-05-35 та Державної фіскальної служби України від 16.02.2016 № 3238/6/99-99-10-01-04-25.

Зі змісту цих рішень про результати розгляду скарг платника податків (позивача) вбачається, що підставами для винесення оспорюваних податкових повідомлень-рішень стали обставини щодо неотримання ПАТ «ДПЗК України» станом на 30.06.2015 на свій поточний рахунок валютної виручки від нерезидента - компанії «NOBLE RESOURCES SA» (Швейцарія) у сумі 67 165,01 дол. США за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816, та несвоєчасного подання до контролюючого органу декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належить резиденту України та знаходиться за її межами (вх. № 9187864344 від 10.09.2015) і невідображення товариством у такій декларацій простроченої дебіторської заборгованості в розмірі 67 165,01 дол. США за вказаним імпортним контрактом.

Вважаючи зазначені вище податкові повідомлення-рішення від 29.09.2015 № 56826552204 і № 56926552204 протиправними, а, відтак, такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 № 185/94-ВР (в чинній редакції, далі - Закон № 185/94-ВР) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Згідно ч. 1 - 2 ст. 2 цього Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

При цьому, в силу норми ч. 3 ст. 2 Закону № 185/94-ВР, строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України, а саме - відповідно до Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392.

Частиною 3 ст. 1 та ч. 4 ст. 2 Закону № 185/94-ВР встановлено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Так, положеннями постанов правління Національного банку України від 16.11.2012 № 475, 14.11.2013 № 453 і від 12.05.2014 № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», що зареєстровані в Міністерстві юстиції України, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», повинні здійснюватися у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено, що Порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Органи доходів і зборів вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Як свідчать наявні матеріали справи, 24.12.2014 між ПАТ «ДПЗК України» (покупець) та нерезидентом - компанією «NOBLE RESOURCES SA» (Швейцарія)(продавець) був укладений зовнішньоекономічний імпортний контракт від 19.12.2014 № ЕХР241214-1/531816. За умовами цього контракту продавець зобов'язується поставити на користь покупця товар - кукурудзу для кормових цілей 2-го та/чи 3-го класів, ненасіннєву, українського походження, врожаю 2014 року, 100% насипом. Поставка товару здійснюється без ввезення на митну територію України на умовах CFR (вартість і фрахт) - один безпечний порт один безпечний причал у Китаї за вибором покупця. Ціна товару визначена сторонами у розмірі 238,5 дол. США за метричну тонну. Загальна орієнтовна вартість контракту складає 10 732 500 дол. США +/- 10%. Згідно узгоджених сторонами умов оплати, покупець має здійснити оплату у розмірі 90% вартості контракту за ту кількість товару, що фактично поставлена на зерновий термінал «Олімпекс Купе Інтернешнл», Одеса, Україна, протягом 3 днів з моменту отримання копії рахунку-фактури та копії FCR (сертифікату експедитора, що посвідчує наявну кількість товару в порту). Остаточна оплата здіснюється покупцем на умовах CAD (готівка проти документів). Продавець направляє в банк покупця документи, перераховані у п. 7.1.1 - 7.1.3, 7.1.7 ст. 7.1 цього контракту, протягом 7 днів після дати видачі коносаменту. Покупець перераховує оплату на визначений рахунок продавця шляхом банківського переказу протягом 5 робочих днів у сумі 100 % фактурної вартості після відрахування попередньої оплати від продавця відповідно до п. 6.1 контракту згідно з даним контрактом за умови пред'явлення покупцем документів, перерахованих у п. . 7.1.1 - 7.1.3, 7.1.7 ст. 7.1 цього контракту у банк покупця.

Згідно акта прийому-передачі товару від 02.01.2015, підписаного в м. Женева (Швейцарія), за імпортним контрактом від 24.12.2014 № ЕХР241214-1/531816, компанія «NOBLE RESOURCES SA» передала ПАТ «ДПЗК України» товар - кукурудзу для кормових цілей 3 класу в кількості 44776,675 метричних тон на суму 10 679 236,99 дол. США (в тому числі за ціною 238,5 дол. США за одну метричну тону.

Вартість отриманого товару в сумі 10 679 236,99 дол. США ПАТ «ДПЗКУ» сплатило шляхом переказу безготівкових коштів на рахунок нерезидента у повному обсязі відповідно до платіжних доручень в іноземній валюті № 126 від 26.12.2014 на суму 6 027 970,87 дол. США, № 127 від 30.12.2014 на суму 1 258 898,64 дол. США та № 8 від 10.02.2015 на суму 3 392 367,48 дол. США. Копії таких платіжних доручень з відмітками банку про виконання та свіфт-повідомлень додані до матеріалів позову.

Також, ПАТ «ДПЗК України» уклало зовнішньоекономічний експортний контракт від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 з нерезидентом - компанією «ССЕС HONKONG LIMITED» (Гонконг), за умовами якого позивач (як продавець) взяв на себе зобов'язання поставити на користь компанії «ССЕС HONKONG LIMITED» товар - кукурудзу для кормових цілей 3-го класу, ненасіннєву, українського походження, врожаю 2014 року, 100% насипом. Поставка товару здійснюється на умовах CFR (вартість і фрахт) - вільно від вивантаження, один безпечний причал одного безпечного Північного порту Китаю. Загальна розрахункова вартість контракту з урахуванням додаткової угоди № 1 від 30.12.2014 до цього контракту складає 10 755 000 дол. США (+/- 5%). Ціна товару визначена сторонами у розмірі 239 дол. США за метричну тонну (дана ціна включає в себе спеціальну знижку/пільгову маржу, що складає (5) дол. США за метричну тону на умовах вартість і фрахт (CFR), вільно від вивантаження, один безпечний причал одного безпечного Північний порт, Китай. Одночасно п. 6.1 ст. 6 цього контракту передбачено знижку 2 дол. США за метричну тону у випадку, якщо портами розвантаження є Південні китайські порти. Оплата здійснюється на умовах CAD (готівка проти документів). Продавець направляє в банк документи, покупець перераховує оплату на визначений рахунок продавця у сумі 100% фактурної вартості.

На виконання умов цього експортного контракту ПАТ «ДПЗК України» здійснило поставку на користь компанії «ССЕС HONKONG LIMITED» товару (кукурудзи для кормових цілей) в кількості 44776,675 метричних тон на суму 10 612 071,98 дол. США (в тому числі 237 дол. США за одну метричну тону). Товар було поставлено на умовах CFR Південний порт Китаю, та товар передавався за межами митної території України. Факт отримання нерезидентом товару зафіксований в акті прийому-передачі товару за зовнішньоекономічним контрактом № ЕХР091214-1 від 09.12.2014.

06.03.2015 компанія «ССЕС HONGKONG LIMITED» сплатило позивачу кошти за товар по зовнішньоекономічному контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 в сумі 10 612 071,98 дол. США, що засвідчується наявними у справі копіями меморіального ордеру від 06.03.2015 № 4012 з відміткою про проведення операції по зарахуванню коштів та випискою AT «Укрексімбанк» по валютному рахунку ПАТ «ДПЗКУ» № 26035010053310.840 за 06.03.2015, даними картки рахунку бухгалтерського обліку 362 за період з 01.12.2014 по 05.10.2015.

В тексті свого позову позивач зазначає, що умови вказаних контрактів з продавцем компанією «NOBLE RESOURCES SA» та покупцем компанією «ССЕС HONKONG LIMITED» були виконані в повному обсязі, а валютна виручка за результатами операцій з купівлі-продажу товару за межами митної території України надійшла на відповідні рахунки сторін своєчасно та в повному обсязі, заборгованість за контрактами відсутня. Таким чином, операції за зовнішньоекономічними контрактами є завершеними у відповідності до чинного законодавства.

Відповідач заперечував правомірність таких дій товариства з посиланням на те, що позивач всупереч положень п. 2 Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України та п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, завершив імпортну операцію резидента без увезення товару на територію України по контракту з компанією «ССЕС HONKONG LIMITED» шляхом зарахування валютної виручки на свій банківський рахунок у зменшеному розмірі на суму знижки належної нерезиденту.

Оцінюючи нормативну та документальну обґрунтованість позиці контролюючого органу суд зазначає наступне.

В силу приписів ст. 6 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору/контракту, мають бути здатними до укладання договору відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору.

Зовнішньоекономічний договір/контракт складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів/контрактів, крім тих, які прямо та у виключній формі заборонені законами України.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 14 цього Закону визначено, що всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Також в силу норм ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Тобто, спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», Цивільним та Господарським кодексами України не забороняється припинення зобов'язання шляхом його виконання в порядку, визначеному умовами договору (контракту).

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 № 1392 «Про затвердження Порядку визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України» закріплено, що імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Згідно з п. 1 ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 цього Декрету уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

У відповідності до положень п. 2.1 - 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виручка резидентів [крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється] підлягає зарахуванню на їх рахунки в банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати оформлення МД на продукцію, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг, прав інтелектуальної власності) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня оформлення МД або підписання акта (іншого документа).

Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Пунктом 1.8 цієї Інструкції встановлено, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена, якщо протягом виконання зобов'язань за договором:

а) відбувається перегляд ціни товарів у зв'язку з невідповідністю їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору - на суму недопоставлених та/або неякісних товарів.

б) відбувається перегляд ціни товарів унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару, - на суму недопоставлених (недоотриманих) та/або неякісних товарів.

в) товари знищено, конфісковано, зіпсовано, украдено, загублено - на суму їх вартості [якщо право власності на товар відповідно до умов договору належить резиденту]. Наявність таких обставин має бути підтверджена органами, уповноваженими здійснювати таке підтвердження згідно із законодавством країни, на території якої сталися такі події;

г) відбувається відповідним чином оформлене повернення товару або його частини експортеру - на суму вартості такого товару;

ґ) відбувається повернення сплачених імпортером коштів повністю або частково - на суму таких коштів;

д) здійснюється оподаткування виконаних резидентами для нерезидентів робіт (наданих послуг) за межами України - на суму сплачених податків, письмово підтверджених податковими органами країни нерезидента;

е) відбувається оплата резидентом комісійних винагород, які утримали банки-нерезиденти, якщо оплата резидентом цих винагород передбачена експортним, імпортним договорами і підтверджена відповідним банківським документом або підтверджена відповідним банківським документом (підтвердження не вимагається, якщо оплата комісійної винагороди передбачена договором і за кожним окремим платежем за цим договором не перевищує 50 євро, або еквівалент цієї суми в іншій іноземній валюті);

є) відбувається оплата нерезидентом фізичній особі - резиденту, яка перебуває у відрядженні за кордоном з метою виконання зобов'язань за експортним договором резидента - суб'єкта підприємницької діяльності, коштами в готівковій іноземній валюті на експлуатаційні витрати, пов'язані з обслуговуванням транспортного засобу, який належить резиденту - стороні договору (орендується, фрахтується ним) і використовується за кордоном з метою виконання зобов'язань останнього за цим договором, - на суму використаних коштів.

З контексту наведених положень Інструкції слідує, що сума валютної виручки або вартість товарів може бути зменшена (в тому числі у зв'язку з переглядом ціни товарів з підстав невідповідності їх кількісних та/або якісних характеристик умовам договору, чи унаслідок дій форс-мажорних обставин, що призвели до зміни кількісних та/або якісних характеристик товару). При цьому, такі зменшення можуть відбуватись вже після укладання договору, а сторони договору завчасно не могли передбачити їх.

У випадку з даними експортними операціями позивача, вартість та механізм розрахунку ціни за товар чітко визначено умовами контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1, а тому валютна виручка в розмірі 10 612 071,98 дол. США, що вчасно надійшла на рахунок ПАТ «ДПЗКУ», є такою, що була отримана позивачем у розмірі, що передбачена умовами контракту, а тому факт зменшення позивачем валютної виручки спростовується матеріалами справи.

Протилежного відповідач та третя особа в ході судового розгляду справи не довели. Документальних доказів незняття уповноваженим банком позивача з контролю експортної операції за контрактом від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 до суду не подали.

Таким чином, враховуючи наведені норми права та встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку, що зарахування валютної виручки в сумі 10 612 071,98 дол. США від нерезидента-покупця - компанії «ССЕС HONKONG LIMITED» на рахунок ПАТ «ДПЗКУ» у банку, підтверджує припинення зобов'язання щодо надходження валютних коштів на користь позивача в оплату товарів за експортним контрактом від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 в порядку визначеному п. 2 Порядком визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України, та відповідно про завершення експортної операції позивача за таким контрактом в повному обсязі.

Наведені обставини, на думку суду, свідчать про відсутність в діях позивача порушення ст. 1 і 2 Закону № 189/94 та прострочення термінів надходження валютної виручки від контрагента-нерезидента компанії «ССЕС HONKONG LIMITED» (Гонконг) за контрактом від 09.12.2014 № ЕХР091214-1 на 50 днів на суму 67 165,01 дол. США, так як завершення вказаної експортної операції відбулося 06.03.2015, тобто, в межах граничних строків надходження валютної виручки.

Стосовно правомірності нарахування позивачеві штрафів на загальну суму 510 грн. за недекларування валютних цінностей (дебіторської заборгованості в сумі 67 165,01 дол. США по контракту від 09.12.2014 № ЕХР091214-1) суд зазначає наступне.

Статтею 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93 передбачено, що валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що декларування, в даному випадку, обов'язкове тільки якщо валютні цінності, доходи та майно, що знаходиться за межами України належать резиденту України

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

До резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України (абз. 7 і 8 ч. 2 ст. 16 вказаного Декрету).

Зокрема, у відповідності до п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 08.02.2000 № 49 (що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.04.2000 за № 209/4430, в чинній редакції) невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період. При цьому, неподання або несвоєчасне подання резидентами України декларації (за відсутності валютних цінностей та майна за межами України) не тягне за собою застосування фінансових санкцій;

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. При цьому, порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Статтею 16 вказаного Декрету встановлено, що санкції, передбачені цим пунктом, застосовуються Національним банком України та за його визначенням - підпорядкованими йому установами.

Враховуючи наведені вище по тексту судового рішення висновки про відсутність порушень з боку позивача граничних термінів повернення валютної виручки, визначених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», доводи відповідача про те, що валютні цінності товариства знаходились за межами України, не відповідають фактичним обставинам справи, що в свою чергу, виключає застосування фінансових санкцій за недекларування валютних цінностей.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Таким чином, беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 29.09.2015 № 56826552204 і № 56926552204.

3. Стягнути судові витрати у розмірі 3 185,70 грн. (три тисячі сто вісімдесят п'ять гривень 70 копійок) на користь публічного акціонерного товариства «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (код ЄДРПОУ 37243279) шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (код ЄДРПОУ 39669867) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський