Постанова № 59269370, 21.07.2016, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м. Чернігів Справа № 825/1154/16

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Бородавкіної С.В.

за участі секретаря - Гайдука С.В.,

представника позивача - Шовкового Л.С.,

представника відповідача - Паншиної І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства «Чернігівське головне підприємство «Облагротехсервіс» до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 22.06.2016 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ріпкинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - ДПІ у Ріпкинському районі) та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 02.12.2015 № 0005671500 та від 26.05.2016 № 0002091200.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що вчасно та в повному обсязі сплачував за орендовану земельну ділянку на підставі укладеного з орендодавцем договору.

Висновок ДПІ у Ріпкинському районі щодо порушення ним вимог п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України є неправомірним, таким що ґрунтується на припущеннях, без використання достовірної інформації щодо нормативної грошової оцінки орендованої товариством земельної ділянки та розмірів відповідних коефіцієнтів індексації.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, надав письмові заперечення та пояснив, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Позивачем при укладенні договору оренди землі не було проведено її нормативну грошову оцінку, а тому при обчисленні суми земельного податку або орендної плати за земельну ділянку він самостійно мав застосовувати коефіцієнт до нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної станом на 01 липня 1995 року, що товариством не зроблено.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову має бути відмовлено, виходячи з таких підстав.

ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» є юридичною особою, зареєстрованою Реєстраційною службою Чернігівського міського управління юстиції Чернігівської області, про що 06.06.1996 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис та з 19.02.1996 перебуває на обліку як платник податків за № 4524 (а.с. 9-11).

На підставі статей 75, 76 та 86 Розділу ІІ Податкового кодексу України працівниками податкового органу було проведено камеральну перевірку податкових декларацій з плати за землю за 2012 рік (вересень-грудень), 2013 рік, 2014 рік, 2015 рік (січень-серпень) ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс».

За результатами перевірки складно акт від 20.10.2015 № 330/15-115/14235586, в якому зафіксовано порушення позивачем п. 288.5 ст. 288 Розділу ХІІІ Податкового кодексу України, п. 9 договору оренди від 29.12.2010 № 041083600022, в результаті чого товариством занижено податкові зобов'язання з плати за землю (орендна плата) до сплати в бюджет за період з 01.09.2012 по 31.08.2015 у сумі 31189,45 грн., в тому числі: звітний 2012 рік (вересень-грудень) - 3070,72 грн., звітний 2013 рік - 9212,18 грн., звітний 2014 рік - 9212,18 грн., звітний 2015 рік (січень-серпень) - 9694,37 грн. (а.с. 12-14).

На підставі вказаного акту камеральної перевірки ДПІ у Ріпкинському районі сформовано та винесено позивачу податкове повідомлення-рішення від 02.12.2015 № 0005671500, яким ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на суму 38 986,81 грн. (а.с. 15).

Також, на підставі пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України працівниками податкового органу проведено перевірку своєчасності сплати орендної плати за землю з юридичних осіб згідно вищевказаного податкового повідомлення-рішення.

За результатами перевірки складено акт від 06.05.2016 № 142/25-17-12-43/14235586, в якому зафіксовано порушення позивачем правил сплати узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати за землю з юридичних осіб (п. 57.3 ст. 57 та п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України) (а.с. 16).

На підставі вказаного акту камеральної перевірки ДПІ у Ріпкинському районі сформовано та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 № 0002091200, яким ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» за затримку сплати грошового зобов'язання нараховано штраф у розмірі 656,67 грн. (а.с. 17).

Судом встановлено, що 29.12.2010 між ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» (орендар) та Ріпкинською районною державною адміністрацією (орендодавець) було укладено договір оренди землі, підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 18-19).

Відповідно до умов договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Ріпкинської селищної ради, загальною площею 8, 7539 га (п. 1 та п. 2 Договору).

Орендна плата вноситься у грошовій формі у 3-х кратному розмірі земельного податку і становить 12 185,43 грн. за рік. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексації. Обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначеним законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладення або зміни договору оренди чи продовження його дії (п. 9 та п. 10 Договору).

На виконання вимог договору оренди та у відповідності до пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» протягом 2012-2015 років визначене грошове зобов'язання з плати за землю (орендної плати) у розмірі 12 185,43 грн. на рік, що підтверджується відповідними податковими деклараціями (а.с. 20-23).

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд, зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодексу України, який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, і, зокрема, визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 9.1.10 п. 9.1 ст. 9 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних взаємовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів.

Згідно із пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Порядок справляння плати за землю, в тому числі й орендної плати, здійснюється відповідно до положень розділу XIII Податкового кодексу України.

Згідно зі ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Останні ж, як визначає зміст пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу, це особи, яким, зокрема, на умовах оренди надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності. Отже, Податковий кодекс України визначив обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Згідно із ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Судом встановлено, що орендована позивачем земельна ділянка належить до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що підтверджується копією Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 53-54).

Як вбачається із умов договору оренди землі від 29.12.2010 нормативна грошова оцінка земельної ділянки відсутня (п. 5 Договору). При цьому орендодавцем здійснено розрахунок орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності, грошова оцінка яких не проведена, на 01.01.2010, яким ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» визначено розмір земельного податку в сумі 12 185,43 грн., ставка земельного податку - 5%, земельна ділянка знаходиться за межами смт. Ріпки (а.с. 52).

Тобто, основною ознакою на підставі якої мають визначатися особливості та порядок оподаткування орендованої ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» земельної ділянки є відсутність її грошової оцінки.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Відповідні органи виконавчої влади з питань земельних ресурсів за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв'язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області (п.278.1 ст. 278 Податкового кодексу України).

Статтею 277 Податкового кодексу України визначено ставки податку за земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Зокрема, відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за один гектар несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), встановлюється у розмірі 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Таким чином, ставка земельного податку для позивача, з урахуванням особливостей орендованої земельної ділянки, протягом 2011-2015 років становила 5 % від середньої нормативної грошової оцінки 1 гектара ріллі по області.

Згідно із п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Статтею 289 Податкового кодексу України передбачена індексація нормативної грошової оцінки земель, коефіцієнти якої згідно листа Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01.2015 № 6-28-0.22-215/2-15 «Про індексацію нормативної і ротової оцінки земель» становлять: 2010 - 2013 роки - 1,0; 2014 рік - 1,249. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель. Кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель з 1995 року станом на 01 січня 2015 року становить 3,997 (а.с. 46). Зазначена інформація оприлюднена в засобах масової інформації.

Протягом 2012 - 2014 років нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнтів індексації становила 16295,68 грн. Отже, річна сума орендної плати за орендовану земельну ділянку протягом вищевказаних звітних років повинна була складати 21 397,61 грн. (8,7539 га*16295,68 грн.*5%*3).

Станом на 01.01.2015 середня нормативна грошова оцінка 1 гектара ріллі по області з урахуванням коефіцієнта індексації 1,249 становила 20354,32 грн.

Таким чином, річна сума орендної плази за орендовану земельну ділянку протягом 2015 звітного року повинна була складати 26 726.95 грн. (8,7539 га*20354.32 грн.*5%*3).

Вищевказане підтверджується листом відділу Держгеокадастру у Ріпкинському районі Чернігівської області від 18.07.2016 № 8-28-99.3-1458/2-16 (а.с. 51), який у зв'язку із відсутністю нормативної грошової оцінки орендованої позивачем земельної ділянки, є належним та допустимим доказом.

Однак, як встановлено судом та не заперечувалось представником позивача, ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» протягом 2012-2015 років здійснювало сплату за орендовану земельну ділянку у розмірі визначеному договором оренди від 29.12.2010.

Проте, з набранням чинності Податкового кодексу України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, мав відповідати вимогам цього Кодексу, зокрема статті 277, та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п. 5.2 ст. 5 вказаного Кодексу, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений Податковим кодексом України.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.12.2014 по справі № 21-274а14 та від 10.02.2016 по справі № 21-4172а15, яка в силу вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для застосування адміністративними судами.

Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що оскільки при укладенні договору оренди земельної ділянки її грошова оцінка не була проведена, ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» під час розрахунку та сплати земельного податку, з набранням чинності Податкового кодексу України, мало керуватися не умовами договору, а нормами податкового законодавства, оскільки договором від 29.12.2010 розмір орендної плати був менший ніж встановлений Кодексом.

За наведених обставин, ДПІ у Ріпкинському районі при формуванні та винесенні позивачу податкового повідомлення-рішення від 02.12.2015 № 0005671500 діяла в межах своїх повноважень та у спосіб встановлений законом, а тому воно є правомірним.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу: при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки ВАТ «ЧГП «Облагротехсервіс» не було у встановлені податковим законодавством строки сплачене зобов'язання визначене в податковому повідомленні рішенні від 02.12.2015 № 0005671500, ДПІ у Ріпкинському районі правомірно було застосовано до нього штрафні санкції та винесено податкове повідомлення-рішення від 26.05.2016 № 0002091200.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Водночас, позивачем не було надано доказів, на підтвердження обставин, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому в задоволенні позовних вимог має бути відмовлено.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Відкритому акціонерному товариству "Чернігівське головне підприємство "Облагротехсервіс" відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя С.В. Бородавкіна