Ухвала суду № 59269292, 27.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 825/648/16

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

27 липня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ісаєнко Ю.А., перевіривши матеріали апеляційної скарги Господарського суду Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Господарського суду Чернігівської області про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки оформлена без дотримання вимог, встановлених статтею 187 та 189 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 частини другої статті 4 зазначеного Закону за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» мінімальна заробітна плата у місячному розмірі станом на 1 січня складає 1378,00 гривень.

Відповідно, судовий збір повинен складати 1515,80 грн, проте апелянтом не наданий документ про сплату судового збору.

Частиною першою статті 88 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Зазначена норма визначає, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є майновий стан заявника. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

В апеляційній скарзі відповідач просить суд задовольнити клопотання про відстрочення сплати судового збору з підстав відсутності коштів на рахунках, проте не надано доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану.

Відповідно до частини третьої статті 189 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Крім цього, відповідно до частини другої статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач отримав постанову суду першої інстанції 21.04.2016, проте з апеляційною скаргою звернувся 05.07.2016, тобто з пропущенням десятиденного строку.

Згідно частини четвертої статті 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху з метою надання апелянту можливості подати документ про сплату судового збору у належному розмірі за наступними реквізитами: отримувач коштів: УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код ЄДРПОУ 38004897, банк отримувача: ГУДКCУ у м. Києві, МФО 820019, рахунок отримувача 31211206781007, код класифікації доходів бюджету 22030101, а також заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Керуючись ст.ст. 108, 189 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Господарського суду Чернігівської області залишити без руху.

Роз'яснити апелянту, що він вправі протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження, та надати суду документ про сплату судового збору у належному розмірі.

Якщо в зазначений строк таке обґрунтування апелянтом до суду не буде подано або вказані підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, а також не буде подано документу про сплату судового збору, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя Ю.А. Ісаєнко