Ухвала суду № 59269224, 26.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/908/16 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О. Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

26 липня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Шостака О.О.,

суддів Желтобрюх І.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Лебедєвій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Текссол-С» до Київської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Текссол-С» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Київської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 21.09.2015 № 125130012/2015/110029/2.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 12.10.2012 між Компанією «Dawood Exports (PVT) LTD», Пакистан (продавець) та позивачем - ТОВ «Текссол-С» (покупець) укладено контракт № 1012/12, відповідно до умов якого продавець продає, а покупець купує на умовах FOB Карачі (Пакистан) товар - тканини власного виробництва: полікотон 52/48 (р/с 52:48%).

Відповідно до п. 3 контракту № 1012/12 ціна на товар включає вартість товару, пакування, маркування та доставки. Загальна вартість контракту складає 5 000 000,00 доларів США та є незмінною.

03 березня 2014 року між сторонами було підписано Додатковий договір № 1012/12/1 до контракту № 1012/12 від 12.10.2012, відповідно до якого п. 2 договору був доповнений можливістю поставки товару на умовах Інкотермс, відмінних від FOB, та погоджених сторонами в Додатку до контракту. Крім того, сторони дійшли згоди про те, що поставці підлягає: тканина стокова змішана, набивна (р/с) 52 % поліестер і 48 % бавовна, 112-130+/-5г/м.кв., 30х30/76/68 (умови поставки FOB, CIF); тканина стокова змішана, відбілена (р/с) 52 % поліестер і 48 % бавовна, 112-130+/-5г/м.кв., 30х30/76/68 (умови поставки FOB, CIF).

Також, 05.08.2015 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 59 до контракту № 1012/12 від 12.10.2012.

Згідно з п. 1 угоди продавець здійснює поставки покупцю наступної тканини власного виробництва: (1) полікотон 52/48 (р/с 52%:48%), сток (набивна 25 298,00 кг.), (1Х1), 76х68/30х30 за ціною 3,50 доларів США за 1 кг, (100250,00 м.п.); (2) полікотон 52/48 (р/с 52%:48%), сток (пофарбована 1 452,00 кг), (1Х1), 76х68/30х30 за ціною 3,50 доларів США за 1 кг. (5 500,00 м.п.).

Відповідно до п. 2.1 угоди товар відвантажується морським контейнером на умовах CFR Ілічівськ, Україна. Відвантажувачем є AMEXCO. Вантажоотримувачем є ТОВ «Текссол-С», м. Київ, Україна, або інші організації за домовленістю сторін.

Пунктом 3 угоди встановлено, що ціна товару включає вартість товару, упаковки, маркування. Загальна вартість товару по інвойсу № АМ-224-2015 складає 95 242,00 (девяносто пять тисяч двісті сорок два долари 00 центів) доларів США.

Відповідно до п. 5.3 угоди дана угода вступає в силу з моменту її підписання уповноваженими представниками сторін та є невід'ємною частиною контракту.

Так, у вересні 2015 року з метою митного оформлення товару: 1) тканина полікотон (р/с) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52 % та бавовни 48 %, полотняного переплетення, вибивна, поверхнева щільність 115+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, -100250,0м.п., - 220550,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD»; 2) тканина полікотон (р/) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52 % та бавовни 48 %, полотняного переплетення, пофарбована, поверхнева щільність 120+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, -1750,0м.п., - 3850,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD»; 3) тканина полікотон (р/) змішана, з вмістом штапельних волокон поліефіру 52 % та бавовни 48 %, полотняного переплетення, відбілена, поверхнева щільність 120+/-5 г./м.кв., завширшки 220 см, без покриття, без просочення, 30х30/76х68, -5500,0м.п., - 12100,0 м.кв., сток. Країна виробництва: «Dawood Exports (PVT) LTD», імпортованого ТОВ «Текссол-С» на підставі вищезазначеного контракту, позивачем до Київської міської митниці ДФС була подана митна декларація № 125130012/2015/463518 від 11.09.2015.

Митна вартість була заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються.

На підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем було подано митному органу наступні документи згідно переліку, що зазначений у графі 44 МД №125130012/2015/ 463518: висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420009036-0225 від 19.08.2015; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 1420009036-0260 від 10.09.2015; висновок за результатами дослідження експертного підрозділу Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи № 142008700-0455 від 24.04.2015; міжнародна автомобільна накладна (CMR) № 0732419 від 10.09.2015; коносамент № MSCUPQ014396 від 10.08.2015; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 05.08.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Ц-59/2 від 02.02.2015; висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією Ц-865 від 02.02.2015; розрахунок ціни (калькуляція) б/н від 05.08.2015; рахунок-фактура (інвойс) № АМ-224-2015 № 05.08.2015; пакувальний лист б/н від 05.08.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 59 від 05.08.2015; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 1012/12/1 від 03.03.2014; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 52 від 22.12.2014; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1012/12 від 12.10.2012; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 9000 від 10.09.2015; сертифікат про походження товару форми А №TDAP(K)GSP485962/00050606 від 18.08.2015; сертифікат про походження товару б/н від 05.08.2015; технічні умови б/н від 05.08.2015; акт зважування б/н від 10.09.2015; меморандум б/н від 11.11.2014; сертифікат Укрлегпром б/н від 19.03.2014; постанова Київського окружного адміністративного суду від 16.01.2014 у справі № 810/6874/13-а; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 04.03.2014 у справі № 810/6874/13-а; постанова Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 у справі № 810/2734/14; ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2014 у справі № 810/137/14-а; копія митної декларації країни відправлення №NIB0239303 від 05.08.2015.

За результатами аналізу поданої позивачем митної декларації автоматизованою системою аналізу та управління ризиками (АСАУР) заявлена позивачем митна вартість товару № 2 не була визнана відповідачем та 11.09.2015 направлено позивачеві електронне повідомлення про необхідність надання наступних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; оплата за попередні поставки; видаткові накладні.

Зі змісту листа ТОВ «Текссол-С» від 16.09.2015 вих. № 1609/15-01 вбачається, що позивачем для підтвердження митної вартості товару було надано відповідачу додаткові документи, а саме: копію прайс-листа Dawood Exports (PVT) LTD на серпень 2015 року на товари, які постачаються на умовах CFR Іллічівськ, Україна; копія каталогу з товарами Dawood Exports (PVT) LTD; копію експертного висновку Київської торгово-промислової палати № Ц-865 від 10.09.2015; копія платіжного доручення в іноземній валюті від 16.02.2015 на сплату інвойсу № DE/INV/3298/14 від 21.10.2014; копія податкової накладної № 8 від 21.01.2015; копія податкової накладної № 91 від 30.03.2015.

21 вересня 2015 року Київською митницею ДФС в особі митного поста «Святошин» було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 125130012/2015/110029/2, яким митна вартість товару № 2 була збільшена до 2 551, 78 дол. США.

Крім того, відповідачем сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 21.09.2015 № 125130012/2015/00039.

Вважаючи вказане рішення про коригування митної вартості товарів протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані всі необхідні документи для визначення митної вартості товарів для їх митного оформлення, а митним органом, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів щодо правомірності дій при витребувані додаткових документів та винесені оскаржуваних рішень про визначення митної вартості товару.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до частини 1 ст. 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частин 2-7 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч. 2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю (ч. 5).

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6).

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7).

За правилами частин 1 - 2 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частинами 7, 8 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Отже, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України викладеній у постанові від 31.03.15 у справі № 21-127а15.

Відповідно до ч.1 - 3 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Підстава для незастосування основного методу визначення митної вартості товару передбачена ч. 2 ст. 58 МК України.

Так, відповідно до вищевказаної норми метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Такою імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому в розумінні наведених статей сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, наведені приписи зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в якості підтвердження митної вартості товарів надав необхідні та достатні документи при митному оформлені товару.

Судом першої інстанції обґрунтовано відхилені доводи відповідача про неповноту поданих декларантом документів, оскільки митницею не вказано, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими та не зазначено причин неможливості визначення цих складових на підставі поданих документів. З урахуванням поставки товару на умовах CFR Ільчівськ, згідно яких продавець несе обов'язки оплатити фрахт, тобто оплатити перевезення вантажу, завантаження, розвантаження, складування та страхування товару, витрати на вказані складові включені у ціну товарів і не потребують додаткового підтвердження та коригування.

Також, колегія суддів не бере до уваги при вирішенні спору посилання апелянта на те, що наданий позивачем до митного оформлення експертний висновок від 10.09.2015 № Ц-865 наданий на інші умови, поставки, у зв'язку з цим, вказаний документ не може підтверджувати митну вартість товару, оскільки такий експертний висновок є додатковим засобом підтвердження митної вартості товару та не є по своїй суті первинним обов'язковим документом, який у розумінні ч. 2 ст. 5З Митного кодексу України підтверджує митну вартість товару.

Стосовно доводів відповідача на те, що подані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності в частині зазначення асортименту товару, який підлягає поставці, колегія суддів зазначає наступне. Так, зокрема, відповідач зазначив про те, що у додатковій угоді № 59 від 05.08.2015 до контракту № 1012/12 від 12.10.2012 вказано в якості товару, який поставляється позивачу «тканина полікотон 52/48 відбілена», у той час як у митній декларації було зазначено товар «тканина полікотон 52/48 пофарбована».

Проте, як вірно встановлено судом першої інстанції, асортимент товару, який вказаний позивачем у митній декларації, відповідає тому асортименту товару, що зазначений у Додатковій угоді № 59 від 05.08.2016 до контракту № 1012/12 від 12.10.2012.

У свою чергу відповідачем не доведено суду, що надані позивачем документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ці та інші обставини, на підставі яких у контролюючого органу виникли сумніви щодо заявленої митної вартості товарів - під час митного оформлення митницею не зазначались, а були викладені у письмових запереченнях на позовну заяву лише під час судового врегулювання спору.

Таким чином, не наведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж визначений позивачем метод митної вартості товарів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до вимог графи 33 «Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів», затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

З оскаржуваного рішення вбачається, що у графі 33 зазначено, що процедура консультацій проведена та вказані причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів, окрім резервного.

Однак, митним органом не вказано, які саме складові митної вартості є не підтвердженими та які саме документи необхідно подати для підтвердження конкретної складової.

При цьому, у графі 33 оскаржуваному рішенні не зафіксовані результати проведеної консультації, а лише вказані причини, через які не можуть бути застосовані попередні методи визначення митної вартості товарів.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд України неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. Так, Верховний Суд України зазначає, що у разі незгоди митного органу із митною вартістю імпортованого товару він відповідно до вимог статті 266 Митного кодексу України зобов'язаний провести процедуру консультацій, у ході яких мав би дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів (постанова Верховного Суду України від 14.05.2013 у справі № 21-130а13).

Щодо доводів апелянта, зазначених у клопотанні від 25.07.2016 про долучення до матеріалів справи додаткових пояснень, відносно того, що ТОВ «Тексол-С» у митній декларації від 01.04.2014 № 125110000/2014/006706 заявлено ціну товару на умовах FOB у розмірі 95 540,00 дол. США, в той час як митна декларація країни відправлення та примірник інвойсу, які надіслані митними органами Ісламської Республіки Пакистан на адресу відповідача, містять інформацію про ціну товару на умовах CIF у розмірі 149 534,44 дол. США, колегія суддів зазначає, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

При цьому, варто звернути увагу на різні умови поставки товару у вказаних вище митних деклараціях, наданих відповідачем, а саме FOB та CIF, що також має вплив на заявлену ціну товару.

Крім того, доводи апелянта зазначені у поданому клопотанні стосуються правильності заявленої митної вартості за митною декларацією від 01.04.2014 № 125110000/2014/006706 при тому, що предметом розгляду даної справи є правильність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів за митною декларацією від 11.09.2015 № 125130012/2015/463518.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що у даному випадку подані декларантом документи для митного оформлення товару у повній мірі ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, які піддаються обчисленню та підтверджують його ціну, що підлягає сплаті на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість зазначеного ТОВ «Текссол-С» товару за ціною договору.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської митниці Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Мамчур Я.С

Желтобрюх І.Л.