Ухвала суду № 59269114, 28.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Ковальов В.М.

Суддя-доповідач - Василенко Л.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року справа №414/825/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого Василенко Л.А., суддів Гайдара А.В., Ханової Р.Ф., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року у справі № 414/825/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області щодо невиплати пенсії з березня 2016 року; зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області поновити нарахування та виплату пенсії за віком і сплатити заборгованість за період, починаючи з березня 2016 року на рахунок в уповноваженому банку, обраному раніше (АТ «Ощадбанк»); звернути постанову до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць - 1395,90 грн. (а.с. 1-7).

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року зазначену позовну заяву залишено без розгляду відповідно до п.4 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України (а. с. 40-41).

Позивач не погодився з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення ст.159 КАС України при постановленні оскаржуваної ухвали, оскільки суд не забезпечив всебічне та об'єктивне з'ясування обставин, просив скасувати ухвалу суду першої інстанції і направити справу до суду для продовження розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції залишив позов без розгляду відповідно до ст.155 КАС України, оскільки виникли сумніви щодо місця знаходження позивача, однак вказана стаття не містить зазначених судом підстав для залишення позовної заяви без розгляду. Апеляційний перегляд просив здійснити без його участі (а. с. 43-44).

Від відповідача надійшли заперечення на апеляційну скаргу позивача, в яких просив залишити апеляційну скаргу без задоволення та розглянути справу без участі його представника (а. с. 58- 61).

Відповідно до приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України справу розглянуто в письмовому провадженні за матеріалами, наявними у справі.

Колегія суддів вивчила матеріали справи за доводами апеляційної скарги, запереченнями на неї і дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Позивач при подачі вище зазначеної позовної заяви просив розглянути справу без його участі.

Ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 26.05.2016 про призначення справи до розгляду визнано обов'язковою явку позивача в судове засідання 02.06.2016 (а. с. 26). Телефонограмою від 26.05.2016 позивача повідомлено про зміст ухвали суду від 26.05.2016 (а. с. 27).

02.06.2016 відкладено розгляд справи на 15.06.2016 у зв'язку з неявкою позивача та клопотанням представника відповідача про перенесення розгляду справи (а.с. 30).

13.06.2016 від позивача надійшло клопотання, в якому він просив розглянути справу без його участі, оскільки нічого, окрім викладеного в позові, в судове засідання він не надасть. Крім того повідомив про тимчасове перебування у своїх родичів у м.Києві та відсутність коштів для явки в судове засідання (а. с. 35).

Суд першої інстанції, залишаючи адміністративний позов без розгляду відповідно до п.4 ч. 1 с. 155 КАС України виходив з того, що у суду обґрунтовано виникли сумніви про місце знаходження позивача в м. Кремінна, який для поновлення виплати пенсії повинен з'явитися до пенсійного фонду за місцем тимчасового проживання з посиланням на акт перевірки фактичного місця проживання позивача в м.Кремінна, складений працівниками відповідача у справі, і відповідно до змісту якого позивач відсутній за адресою по вул.Пирогова,13 в м.Кремінна.

За приписами п.4 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у попереднє судове засідання чи у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звертався з клопотанням про розгляд справи без його участі (а. с. 6, 35).

Колегія суддів встановила, що в ухвалі від 26.05.2016 суд першої інстанції не обґрунтував підстави для визнання обов'язкової явки позивача в судове засідання та неможливості розгляду справи за наявними матеріалами.

В ухвалі від 15.06.2016 суд посилається на те, що ухвалою від 26.05.2016 явку позивача у судове засідання було визнано обов'язковою у зв'язку з наявністю сумнівів щодо дійсного тимчасового проживання ОСОБА_2 в м. Кремінна, де він отримує пенсію. Як вже зазначено вище, в ухвалі від 26.05.2016 будь-яке обґрунтування визнання необхідності обов'язкової явки позивача в судове засідання для розгляду справи та неможливості розгляду справи у його відсутності відсутнє.

Обґрунтовуючи причину залишення позову без розгляду, суд посилається на виникнення у нього сумнівів щодо місця знаходження позивача, тобто фактично з'ясовує обставини у справі, а саме, що стало підставою для припинення виплати пенсії пенсійним органом, що є передчасним та порушенням процесуальних норм.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те , що суд помилково залишив позовну заяву без розгляду керуючись приписами п.4 ч.1 ст.155 КАС України, оскільки вимоги зазначеної норми не передбачають залишення позову без розгляду за вищенаведених підстав.

Водночас, колегія суддів зазначає що відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

За приписами ч.ч. 1,3 ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, який ратифікований Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 №475/97-ВР кожен, хто законно перебуває на території будь-якої держави, має право вільно пересуватися і вільно вибирати місце проживання в межах цієї території.

На здійснення цих прав не можуть бути встановлені жодні обмеження, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Враховуючи наведенні норми, колегія суддів зазначає, що позивач не зобов'язаний постійно знаходитись в конкретному населеному пункті, в даному випадку в м.Кремінна Луганської області, для розгляду його справи за суттю вимог.

Отже, суд першої інстанції порушив норми процесуального права і дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для залишення позову без розгляду, внаслідок чого ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.195 ч.1, ст. 197, ст.199 ч.1 п.3, ст.204 ч.1 п.4, ст.205 ч.1 п.6, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Кремінського районного суду Луганської області від 15 червня 2016 року у справі № 414/825/16-а за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, а справу повернути до Кремінського районного суду Луганської області для продовження розгляду справи.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Головуючий Л.А. Василенко

Судді А.В. Гайдар

Р.Ф. Ханова