копія
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 липня 2016 р. Справа №818/596/16
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Соп'яненка О.В.,
за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом заступника прокурора Сумської області до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради, Державного реєстратора управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про визнання незаконним та скасування рішення,-
В С Т А Н О В И В:
Прокурор звернувся до суду з позовом, який підтримав в судовому засіданні та мотивує тим, що рішенням державного реєстратора Матусенко Т.П. від 28.01.2016 № 27980793 здійснено державну реєстрацію права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2. З Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що підставою виникнення права ОСОБА_2 на комплекс будівель є рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2010, яким за нею визнано право власності на кухню, площею 12.7 кв. м та сауну площею 56 кв.м. Фактично ж проведено реєстрацію права власності на значно більшу кількість споруд та будівель. Крім судового рішення реєстратору подано технічний паспорт на комплекс будівель.
Відповідно до вимог закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державний реєстратор зобов'язаний встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, перевіряє подані документи на наявність для відмови в державні реєстрації. За повідомленням державного реєстратора підставою для реєстрації був технічний паспорт, виготовлений в зв'язку зі змінами технічних характеристик нерухомого майна, право власності на яке визнано рішенням суду.
Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" зазначені підстави державної реєстрації права власності та інших речових прав. Технічний паспорт до таких підстав не віднесено. Крім цього, відповідно до вимог ст. 5 закону не підлягають державній реєстрації речові права на малі архітектурні форми, тимчасові, не капітальні споруди, а також окремі споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі. Фактично ж частина з будівель, на які зареєстровано право власності, відноситься до малих архітектурних форм та не капітальних будівель. Будівництво здійснено на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети. В зв'язку з цим будівлі є самочинним будівництвом, а особа, що його здійснила, не набуває права власності на нього.
Встановивши, що подані документи не дають можливості встановити факт набуття ОСОБА_2 права власності на комплекс будівель, державний реєстратор відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" повинна була відмовити у державній реєстрації права вланості.
Просить визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію права приватної власності на комплекс нежитлових будівель від 28.01.2016 № 27980793.
Відповідач Матусенко Т.П. позов не визнала. Пояснила, що на реєстрацію було надано копію рішення Господарського суду Сумської області про визнання права власності на нерухоме майно за ОСОБА_2 Крім цього, надано рішення Виконавчого комітету Сумської міської ради про присвоєння адреси, в якому зазначено, що адреса присвоюється комплексу будівель; копію технічного паспорту. Реєстрація проведена на підставі технічного паспорту, оскільки з моменту визнання права власності в об'єкті відбулись зміни. Просить в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача - управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради у вирішенні позовних вимог покладається на розсуд суду. Пояснив, що рішення виконкому Сумської міської ради, яким встановлено поштову адресу об'єкту, а також технічний паспорт на будівлі та споруди не може змінити статус такого об'єкту, не свідчить про об'єднання їх в один майновий комплекс та не віднесені до документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація нерухомого майна.
Представник 3-ї особи позов не визнав, пояснив, що рішенням Господарського суду Сумської області від 12.11.2010 за позивачкою визнано право власності на кухню та сауну. Крім того, рішенням Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 за позивачкою визнано право власності на п'ять будинків для відпочинку, душову та кафе в АДРЕСА_1. Рішенням виконавчого комітету Сумської міської ради вказані споруди та будівлі об'єднано в один комплекс та присвоєну єдину поштову адресу. ОСОБА_2 виготовлено технічний паспорт для підтвердження актуального стану об'єкту, який і подано реєстратору. Вважає, що державна реєстрація комплексу будівель проведена правомірно. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що рішенням державного реєстратора Матусенко Т.П. № 27980793 від 28.01.2016 проведено державну реєстрацію права власності на комплекс нежитлових будівель, що складається з кафе площею 79,3 кв. м, сауни площею 55,5 кв. м, будинку відпочинку № 1 площею 16,4 кв.м, будинку відпочинку № 2 площею 16,4 кв.м, будинку відпочинку № 3 площею 16,5 кв.м, будинку відпочинку № 4 площею 16,4 кв.м, будинку відпочинку № 5 площею 16,1 кв.м, навісів, убиральні, літньої площадки та огорожі, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та рішенням реєстратора (а.с. 12-13, 43). З тієї ж довідки вбачається, що підставою виникнення права власності є рішення Господарського суду Сумської області № 14/240-09нр від 12.11.2010. З копії реєстраційної справи вбачається, що реєстратору було подано копію рішення суду, копію рішення Сумської міської ради про присвоєння поштової адреси та технічний паспорт. (а.с. 14-46). В судовому засіданні відповідач Матусенко Т.П. підтвердила, що інших документів не подавалось, а рішення про наявність підстав для реєстрації права власності прийнято нею саме на підставі наведених документів.
Відповідачем проведено реєстрацію об'єкту нерухомого майна - комплексу нежитлових будівель. Цивільним кодексом України в статті 381 як єдиний об'єкт права власності визначається садиба, що являє собою земельну ділянку разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями, але такий об'єкт відноситься до житлової нерухомості. Крім того, статтею 191 ЦК України як єдиний об'єкт нерухомості визначається підприємство, що є єдиним майновим комплексом, використовується для здійснення підприємницької діяльності. До складу підприємства як єдиного майнового комплексу входять усі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будівлі, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, права вимоги, борги, а також право на торговельну марку або інше позначення та інші права, якщо інше не встановлено договором або законом. ОСОБА_2 не було заявлено про реєстрацію права власності на підприємство як єдиного майнового комплексу.
Відповідно до ст. 5 ч. ч. 1, 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв'язку, залізничні колії.
З наведеного вбачається, що відповідачем проведено державну реєстрацію комплексу нежитлових будівель, який окремим єдиним об'єктом нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації ні Цивільним кодексом України, ні Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не визначається. Крім того, в своєму складі містить малі архітектурні форми та тимчасові споруди, які відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" взагалі не підлягають державній реєстрації як об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до ст. 27 ч. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі:
1) укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката;
2) свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
3) свідоцтва про право на спадщину, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дубліката;
4) виданого нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікатів;
5) свідоцтва про право власності, виданого органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката;
6) свідоцтва про право власності на нерухоме майно чи його дубліката, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією;
7) рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном;
8) державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право власності на землю, державного акта на право власності на земельну ділянку або державного акта на право постійного користування землею, виданих до 1 січня 2013 року;
9) рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;
10) ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди;
11) заповіту, яким установлено сервітут на нерухоме майно;
12) рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації;
13) рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність;
14) інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Як було зазначено, ОСОБА_2 для проведення державної реєстрації подано рішення Господарського суду Сумської області від 12.11.2010 у справі № 14/240-09 нр, яке у витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно і зазначено як підстава виникнення права власності. З судового рішення вбачається, що за ОСОБА_2 визнано право власності на кухню літ "А" площею 12,7 кв. м та сауну літ. "Б" площею 56,0 кв. м. З зазначених в рішенні суду об'єктів за ОСОБА_2 відповідачем зареєстровано право власності лише на сауну. Реєстрація права власності на кухню не проводилась, хоча такий об'єкт мається в технічному паспорті (а.с. 24). Технічний паспорт виготовляється виключно з метою технічної інвентаризації об'єктів та не віднесений до документів, яким підтверджується виникнення, зміна чи припинення права власності на нерухоме майно. Суд вважає, що рішення виконавчого комітету Сумської міської ради "Про присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна в місті Суми" № 125 від 20.03.2012 також необхідно розглядати виходячи з мети, з якою таке рішення видавалось, а саме виключно для встановлення поштової адреси. Таке рішення також не свідчить про виникнення права власності на нерухоме майно та не підтверджує виникнення нового об'єкту нерухомого майна у вигляді комплексу нежитлових будівель (а.с. 18-39). Технічний паспорт та рішення про встановлення поштової адреси статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не віднесено до кола підстав для державної реєстрації права. Будь-які інші документи, якими підтверджується наявність підстав для такої реєстрації, в тому числі і рішення Господарського суду Сумської області від 05.12.2011 в справі № 5021/2540/2011, що надано представником третьої особи в судовому засіданні, державному реєстратору не подавались.
Відповідно до ст. 18 ч. 4 закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам. Відповідно до ст. 10 ч. 3, вказаного закону, державний реєстратор, серед іншого: встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
З викладеного вбачається, що обсяг прав, із заявою про реєстрацію яких звернулась ОСОБА_2, явно не відповідає обсягу права, яке визнано за нею поданим реєстратору судовим рішенням. Суд вважає, що за таких обставин державний реєстратор Матусенко Т.П. не мала можливості встановити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відповідності заявлених прав поданим документам. За таких обставин відповідач не мала встановлених законом підстав для проведення державної реєстрації права власності на комплекс нежитлових будівель за ОСОБА_2 Суд вважає необхідним визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора Матусенко Т.П. від 28.01.2016 року № 27980793 про реєстрацію права приватної власності на комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою АДРЕСА_1, за ОСОБА_2
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов заступника прокурора Сумської області до Управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради, Державного реєстратора управління "Центр надання адміністративних послуг у м. Суми" Сумської міської ради Матусенко Тетяни Петрівни про визнання незаконним та скасування рішення - задовольнити
Визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Сумського міського управління юстиції Матусенко Тетяни Петрівни від 28.01.2016 року № 27980793 про реєстрацію права приватної власності на комплекс нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за ОСОБА_2.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя (підпис) О.В. Соп'яненко
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Соп'яненко
Судове рішення № 59268660, Сумський окружний адміністративний суд було прийнято 20.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 818/596/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: