Постанова № 59268041, 14.07.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2016 року о/об 11 год. 58 хв.Справа № 808/1329/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Татаринова Д.В., суддів Нестеренко Л.О., Садового І.В., за участю секретаря судового засідання Малої Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації (в частині) та зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії,

за участю представників:

від позивача - Седляров В.С.

(діє на підставі довіреності №47 від 31.12.2015)

від відповідача - Близнюк К.В.

(діє на підставі довіреності № 99-99-11-17/08/19 від 07.06.2016)

ВСТАНОВИВ:

22 квітня 2016 року до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) надійшов адміністративний позов від Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (далі - позивач) до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач), в якому позивач просить:

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі № 2097/6/99-95-42-01-16-01 від 02 лютого 2016 року, в частинах :

касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України застосовується платником ПДВ лише при здійсненні ним операцій з постачання, передачі та розподілу електричної енергії. При одночасному здійсненні платником ПДВ операцій з постачання, передачі та розподілу електричної енергії та інших товарів/послуг, касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ не застосовується до таких інших операцій;

податковий кредит за касовим методом визначається платником, який здійснює постачання, передачу та розподіл електричної енергії, як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання;

у випадку придбання товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платником податку, який здійснює постачання, передачу та розподіл електричної енергії, не застосовується;

у випадку придбання товарів/послуг, які одночасно призначені як для забезпечення виконання операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, так і для здійснення інших операцій, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платником податку, який здійснює постачання, передачу та розподіл електричної енергії, застосовується виключно в частині, пропорційній обсягу постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України надати нову податкову письмову консультацію щодо практичного використання окремих положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України на звернення Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» № 001-011/523 від 15 січня 2016 року.

В позовній заяві визначено підстави обґрунтування предмету позову. Представник позивача вважає, що в податковій консультації Державна фіскальна служба України дійшла до декількох протиправних висновків, припустившись більш вузького тлумачення приписів абзаців першого та другого пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі за текстом - ПК України), що в свою чергу, має наслідком суттєве обмеження права Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», як платника податку на додану вартість на застосування з 01 січня 2016 року по 01 липня 2017 року касового методу при визначенні дат виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав викладених у письмових заперечення (вх. №18516 від 16 червня 2016 року), відповідно до яких зазначає, що касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України застосовується платниками ПДВ лише при здійсненні ними операцій з: постачання (у тому числі оптового) електричної та/або теплової енергії; передачі електричної та/або теплової енергії; розподілу електричної та/або теплової енергії; постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТЗЕД.

При одночасному здійсненні платниками ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, та інших товарів/послуг, касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ не застосовується до таких інших операцій. Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за такими іншими операціями визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.

У випадку придбання товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку не застосовується. Дата податкового кредиту за такими операціями визначається у загальному порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 198 Кодексу.

У випадку придбання товарів/послуг, які одночасно призначені як для забезпечення виконання операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу, так і для здійснення інших операцій, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку застосовується виключно в частині, пропорційній обсягу постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Разом з тим представником відповідача зазначено, що податкові консультації не мають сили нормативно-правового акта, а тому не можуть вступати в конкуренцію з іншими рішеннями (нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, оскільки за юридичною природою є відмінними від останніх. Така форма оприлюднення офіційного розуміння окремих положень законодавства, що регулює податкові правовідносини, не породжує для відповідних суб'єктів настання будь-яких юридичних наслідків, не впливає на їхні права та обов'язки, а також не є обов'язковою для виконання. В даному випадку, вищенаведений лист ДФС України не носить обов'язкового характеру, не породжує для позивача жодних правових наслідків та не порушує його прав, свобод і інтересів, а є лише допомогою контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону. Жодних управлінських висновків оскаржувана податкова консультація не містить, вчинити будь-які обов'язкові дії позивачу вона не приписує та не порушує його права свободи та інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив у повному обсязі та просив суд відмовити у його задоволенні.

Відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) 14 липня 2016 року сторонам проголошено вступну та резолютивну частину постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Відповідно до статті 41 КАС України, у судовому засіданні здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши заперечення представника відповідача, вивчивши наявні матеріали та фактичні обставини справи, перевіривши їх наявними у справі доказами, суд з'ясував наступне.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 21781496 від 16 березня 2016 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» зареєстровано, як юридичну особу 17 травня 2000 року за адресою: 69035, Запорізька область, місто Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код 00130926.

Відкритому акціонерному товариству «Запоріжжяобленерго» видана ліцензії серія АБ №177341 Національною комісією регулювання електроенергетики України про передачу електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами.

Відповідно до ліцензії серія АБ №177342 виданої Національною комісією регулювання електроенергетики України, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

Надано до матеріалів справи договір купівлі-продажу електроенергії між ДП «Енергоринок» та ВАТ «Запоріжжяобленерго» № 4243/02 від 29 вересня 2007 року.

Таким чином, позивач є підприємством яке здійснює постачання, передачу електричної енергії.

Так, 15 січня 2016 року Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» звернулося до Державної фіскальної служби України із зверненням (№001-011/523) щодо надання консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (в порядку статті 52 ПК України).

Зверненням до податкового органу визначено, що у зв'язку з неоднозначним тлумаченням позивач просить надати письмову консультацію з пи тання практичного застосування пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме: визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом сто сується: тільки операцій по постачанню, передачі, розподілу електричної енергії; також усіх інших операцій (придбання товарів, послуг, підрядних робіт, виконан ня робіт, послуг, продаж товарів), які здійснюються платником податку, що постачає, пе редає, розподіляє електричну енергію.

02 лютого 2016 року Державною фіскальною службою України позивачу надано консультацію № 2097/6/99-95-42-01-16-01 відповідно до якої зазначено, що відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку на додану вартість (далі - ПДВ), які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та пункті 198.2 статті 198 Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди січень 2016 року - червень 2017 року.

Касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу застосовується платниками ПДВ лише при здійсненні ними операцій з:

постачання (у тому числі оптового) електричної та/або теплової енергії;

передачі електричної та/або теплової енергії;

розподілу електричної та/або теплової енергії;

постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

При одночасному здійсненні платниками ПДВ операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, та інших товарів/послуг, касовий метод визначення податкових зобов'язань з ПДВ не застосовується до таких інших операцій. Дата виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за такими іншими операціями визначається у загальновстановленому порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 187 розділу V Кодексу.

Якщо перераховані в пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України товари/послуги фактично були поставлені до 1 січня 2016 року, а оплата за таке постачання надходить після вказаної дати, то податкові зобов'язання на дату надходження коштів у рахунок оплати поставлених до 1 січня 2016 року товарів/послуг повторно не нараховуються та податкові накладні не складаються, оскільки податкові зобов'язання за такими операціями мали бути визначені на дату фактичного постачання таких товарів/послуг за правилом «першої події».

Касовий метод визначення податкового кредиту відповідно до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України застосовується платниками ПДВ, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД.

Податковий кредит за касовим методом визначається такими платниками як по операціях з придбання безпосередньо товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, так і товарів/послуг, які використовуються для здійснення операцій з їх постачання.

При формуванні податкового кредиту за касовим методом слід приймати до уваги, що за правилами, встановленими пунктом 198.6 статті 198 розділу V ПК України, податковий кредит визначається на підставі податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), в звітному податковому періоді, в якому було здійснено списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або надано постачальнику інші види компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг), але не пізніше, ніж через 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Суми ПДВ, сплачені/нараховані до 1 січня 2016 року у зв'язку з придбанням товарів/послуг, включаються до складу податкового кредиту за правилами, які були діючими до вказаної дати, на підставі податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, але не пізніше 365 календарних днів з дати їх складання.

У випадку придбання товарів/послуг, які не призначені для використання в операціях з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку не застосовується. Дата податкового кредиту за такими операціями визначається у загальному порядку за правилом «першої події» відповідно до статті 198 Кодексу.

У випадку придбання товарів/послуг, які одночасно призначені як для забезпечення виконання операцій з постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, так і для здійснення інших операцій, касовий метод визначення податкового кредиту з ПДВ платниками податку застосовується виключно в частині, пропорційній обсягу постачання товарів/послуг, перерахованих у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX Кодексу.

Позивач не погоджуючись з такою податковою консультацією наданою Державною фіскальною службою України, звернувся до суду з адміністративний позовом.

Згідно з пунктом 14.1.172 статті 14 ПК України визначено, що податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган;

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України встановлено, що за зверненням платників податків контролюючі органи надають їм безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Пунктами 52.2., 52.3 статті ПК України визначено, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов'язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

При розгляді справи судом встановлювались обставини щодо поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань, викладених у податковій консультації відповідей, відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам, змісту пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України.

Наведеним пунктом ПК України встановлено, що тимчасово, до 1 липня 2017 року, платники податку, які здійснюють постачання (у тому числі оптове), передачу, розподіл електричної та/або теплової енергії, постачання вугілля та/або продуктів його збагачення товарних позицій 2701, 2702, 2703 00 00 00, 2704 00 згідно з УКТ ЗЕД, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 липня 2017 року.

З визначеною податковим органом, у податковій консультації № 2097/6/99-95-42-01-16-01 від 02 лютого 2016 року, позицією стосовно застосування касового методу колегія суддів не погоджується.

Абзацом 1 пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України визначено платників податків, які повинні визначати дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом без зазначення кола господарських операцій.

Обмеження у податковій консультації операцій зазначено податковим органом самостійно на власний розсуд.

Тому при одночасному здійснені платником податку операцій з постачання товарів/послуг, вказаних у пункті 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, та інших товарів/послуг повинен застосовуватись касовий метод визначення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ.

Колегія суддів дійшла до такого висновку, оскільки абзацом 2 пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України встановлено, що норма цього пункту поширюється на операції, за якими дата виникнення першої з подій, визначених у пункті 187.1 статті 187 та у пункті 198.2 статті 198 цього Кодексу, припадає на звітні (податкові) періоди до 1 липня 2017 року.

Пунктом 187.1 статті 187 та пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено вимоги виникнення податкових зобов'язань та віднесення сум податку до податкового кредиту по всім господарським операціям платника ПДВ.

Податковим органом не надано критеріїв визначення господарських операцій позивача, які відносяться до пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України, що призвело до неоднозначного тлумачення.

Також необхідно зазначити, що пункт 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України спрямований саме на підтримку підприємств енергетичної галузі до 1 липня 2017 року, оскільки зміни у ПК України внесено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо створення передумов для нової моделі ринку природного газу та забезпечення стабільності розрахунків підприємств енергетичної галузі» № 812-VIII від 24 листопада 2015 року.

Відповідно до пункту 53.3. статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Також, необхідно зазначити, що колегія суддів дійшла висновку про скасування податкової консультації у повному обсязі, у зв'язку з невірним визначенням висновків змісту пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України та відсутності встановлення вимогами ПК України можливості часткового скасування податкової консультації з відповідного податку.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання ДФС України надати нову податкову письмову консультацію щодо практичного використання окремих положень пункту 44 підрозділу 2 розділу XX ПК України на звернення Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» № 001-011/523 від 15 січня 2016 року необхідно зазначити.

Абзацами 2, 3 підпункту 53.3 статті 53 ПК України визначено, що скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов'язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Вказана позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки нормами ПК України передбачено, що скасування податкової консультації вже є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених

статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Частиною 3 статті 94 КАС України встановлено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись статтями 2, 4, 7 - 12, 71, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати індивідуальну податкову консультацію Державної фіскальної служби України, викладену в листі № 2097/6/99-95-42-01-16-01 від 02 лютого 2016 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України судові витрати, у вигляді судового збору у сумі 1378 (однієї тисячі триста сімдесяти восьми) гривень 00 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами встановленими статтями 185-186 КАС України.

Головуючий суддя Д.В. Татаринов

судді: Л.О. Нестеренко

І.В. Садовий