Постанова № 59267994, 15.06.2016, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2016 року Справа № 808/881/16 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Стрельнікової Н. В.,

за участю секретаря Батигіна О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1,

до: Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області,

про: визнання протиправними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач або ФОП ОСОБА_1.) до Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або Бердянська ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач, з урахуванням уточненої позовної заяви (а.с.55-60), просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо проведення Документальної планової невиїзної перевірки позивача р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014; визнати протиправним та скасувати наказ Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №1512 від 23.10.2015; визнати протиправним та скасувати наказ Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області №1599 від 26.11.2015; визнати протиправною та скасувати в повному обсязі вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.12.2015 №Ф-0046711702; визнати протиправним та скасувати рішення №0004401702 про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 25.01.2016; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0004111702.

Представники позивача підтримали позовні вимоги, і просили задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що відповідно до п.3 розділу ІІ Закону України від 28.12.2014 №71-VIII, Державною фіскальною службою України у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ і організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік здійснюється виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки. Оскільки валовий дохід від підприємницької діяльності позивача менше ніж 20 мільйонів, заявок щодо проведення перевірки у 2015 році позивач не надавала до органів Державної фіскальної служби, крім того відповідач не отримував відповідного дозволу від Кабінету Міністрів України, вважають протиправним проведення документальної планової перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014. До того, ж у наказах відповідача від 23.10.2015 №1512 та від 26.11.2015 №1599 передбачалось проведення планової виїзної перевірки, проте Акт від 11.12.2015 №85/172/НОМЕР_1 складений за результатом невиїзної перевірки позивача. Крім цього, наказом відповідача від 26.11.2015 №1599 продовжено строк проведення документальної планової виїзної перевірки призначеної наказом №1512 від 23.10.2015, тоді як термін її проведення за цим наказом вже закінчився. Представник позивача стверджує, що фактично податковим органом проведено камеральну перевірку в ході якої спотворено дані бухгалтерської та податкової звітності, що призвело до прийняття протиправних рішень.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позовних вимог з підстав викладених у наданих письмових запереченнях на адміністративний позов (вх. №16600 від 30.05.2016), зокрема зазначивши, що виїзна перевірка позивача була передбачена планом-графіком на проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2015 року. До того ж, ФОП ОСОБА_1 була повідомлена та фактично знала про проведення перевірки, відповідачем використано всі можливі заходи для надання платнику вибору щодо місця проведення перевірки та надання документів для проведення перевірки. У зв'язку з ненаданням документів та неповідомленням місця, де б працівники податкового органу могли б ознайомитися з первинною документацією відповідачем прийнято рішення про проведення невиїзної перевірки в приміщенні податкової інспекції. З огляду на викладене, просив у задоволенні позову відмовити позивачу у повному обсязі.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч. 3 ст. 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як свідчать матеріали справи, Бердянською ОДПІ Запорізької області на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.77.1, п. 77.4 ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», наказу Бердянської ОДПІ Головного управління ДФС у Запорізькій області від 23.10.2015№1512 та плану - графіка на проведення документальних планових перевірок суб'єктів господарювання на 4 квартал 2015 року, проведено документальну планову невиїзну перевірку діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (НОМЕР_1) з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014.

За результатом проведеної перевірки складено Акт від 11.12.2015 №85/1720/НОМЕР_1.

Згідно акту перевірки встановлено порушення:

- п. 177.2, п. 177.4 ст.177 Податкового кодексу України занижено суму податку на доходи фізичних осіб, отриманих від провадження господарської діяльності за 2014 рік на суму 47392 грн. 58 коп.;

- п.176.2 «б» ст. 176 Податкового кодексу України, а саме надання звітів за формою 1-ДФ за І квартал 2014 року, з недостовірними відомостями;

-п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме: надання Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2014 рік з порушенням встановленого терміну;

-п.1 ч.2 ст. 6, п.2 ч.1 ст. 7, ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а саме заниження єдиного внеску, який підлягає сплаті до бюджету у сумі 72964 грн. 37 коп.

На підставі Акту перевірки від 11.12.2015 №85/1720/НОМЕР_1 Бердянською ОДПІ Запорізької області прийнято:

- вимогу від 11.12.2015 №Ф0046711702 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72964,37 грн.;

- рішення від 25.01.2016 №0004401702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 7296 грн. 43 коп.;

- податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0004421702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами із доходів платника податків у вигляді з/п, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн.

Не погоджуючись з порядком проведення вказаної перевірки та з рішеннями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що 23 жовтня 2015 року начальником Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області прийнятий наказ №1512 «Про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1.» з 04.11.2015 тривалістю 10 робочих днів (а.с.16).

Вважаючи вказаний наказ протиправним позивач посилався на п.3 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» №71-VIII від 28.12.2014 (далі - Закон №71-VIII).

Так, пунктом 3 Закону №71-VIII, установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

Проте цим же пунктом передбачено, що зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Вивчивши зміст наказу Бердянської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області від 23.10.2015 №1512 судом встановлено, що цим наказом було передбачено проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1 саме з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску, на які не поширюються обмеження встановлені Законом №71-VIII, тому суд вважає наказ Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Запорізькій області від 23 жовтня 2015 року №1512 правомірним, з чим погодилися і представники позивача, тому в цій частині позову необхідно відмовити позивачу.

Відповідно до вимог п. 77.1 та п. 77.2 ст. 77 Податкового кодексу України, документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. До плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Пунктом 77.4 ст. 77 Податкового кодексу України визначено, що про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Пунктами 77.6, 77.7 ст. 77 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 81.1, 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

З аналізу вищезазначених положень ст. 81 Податкового кодексу України вбачається, що єдиною перешкодою для проведення виїзної документальної перевірки є відмова у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки, що фіксується актом.

04 листопада 2015 року фахівцями Бердянської ОДПІ здійснено вихід на податкову адресу позивача з метою проведення документальної планової виїзної перевірки та складено акт №126 від 04.11.2015 щодо неможливості вручення направлень на проведення планової перевірки (а.с. 93).

Акт, який би фіксував відмову у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки податковим органом не складався.

Строки проведення виїзних перевірок встановлені ст. 82 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до пункту 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника контролюючого органу не більш як на 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 5 робочих днів, інших платників податків - не більш як на 10 робочих днів.

Як вбачається з матеріалів справи наказом від 26.11.2015 №1599 продовжено строк документальної планової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 на 5 робочих днів з 30 листопада 2015 року.

Однак суд зазначає, що строк проведення документальної планової виїзної перевірки, призначеної наказом № 1512 від 23.10.2015, станом на 26 листопада 2015 року закінчився (останній день перевірки припадає на 17 листопада).

Відтак, наказ Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області від 26.11.2015 №1599 слід визнати протиправним та скасувати.

Крім цього, судом встановлено, що податковим органом складено Акт від 11.12.2015 №85/1720/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 НОМЕР_1 з питань повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску за період з 01.01.2014 по 31.12.2014» (а.с. 25-39), та як зазначено в самому Акті (стор.2 Акту) «ФОП ОСОБА_1 до теперішнього часу не надала документи та не повідомила місце, де б працівники БОДПІ могли б ознайомитися з первинною документацією. Таким чином БОДПІ проводиться невиїзна документальна перевірка в приміщенні БОДПІ.».

Однак, нормами Податкового кодексу України не передбачена така зміна форми проведення перевірки, оскільки для проведення невиїзної документальної перевірки статтею 79 Податкового кодексу України передбачені інші особливості, в тому числі прийняття керівником контролюючого органу рішення, оформленого наказом, про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, чого в даному випадку не відбулося.

Відповідно до п. 79.2 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Таким чином оскільки, перевірку проведено з порушеннями порядку її проведення, висновки такої перевірки, які базуються лише на ненаданні позивачем документального підтвердження задекларованих витрат (які викладені у п.2.1.4 даного акту перевірки) є необґрунтованими.

Позивачем суду були надані первинні документи такі як: довідка про зведені дані щодо задекларованих сум податкових зобов'язань та податкового кредиту за 2014 рік; податкові декларації за січень - грудень 2014 року; розрахунки коригування сум податку на додану вартість до податкової декларації з податку на додану вартість; розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5), які у разі дотримання відповідачем вимог щодо порядку проведення перевірки були б надані позивачем до перевірки та повинні були бути досліджені і враховані перевіряючими, що в свою чергу призвело б до інших результатів перевірки.

З урахуванням викладеного, рішення, які було винесено на підставі перевірки проведеної з порушенням порядку її проведення, слід визнати неправомірними та такими що підлягають скасуванню, а саме: вимогу від 11.12.2015 №Ф0046711702 про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72964,37 грн.; рішення від 25.01.2016 №0004401702 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у сумі 7296 грн. 43 коп.; податкове повідомлення-рішення від 25.01.2016 №0004421702, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються агентами із доходів платника податків у вигляді з/п, за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 510 грн.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 та 3 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за наслідками якої складений акт № 85/1720/НОМЕР_1 від 11 грудня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати наказ Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області №1599 від 26.11.2015.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0046711702 від 11.12.2015.

Визнати протиправним та скасувати рішення №0004401702 від 25.01.2016 про застосування штрафних санкцій.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004111702 від 25.01.2016.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Бердянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 4269,50 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.В. Стрельнікова