Ухвала суду № 59267860, 26.07.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про зупинення провадження)

26 липня 2016 року м.Житомир справа № 806/5356/15

категорія 6.1

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шимоновича Р.М.,

секретар судового засідання Захарченко О.Є.,

за участю: представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування акту,

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просить:

- визнати неправомірними дій державної приймальної комісії щодо прийняття в експлуатацію одноповерхового житлового будинку з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями в АДРЕСА_1;

- визнати протиправним, нечинним та скасувати акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта "Одноповерховий житловий будинок з цокольним та мансардним поверхами і господарськими будівлями" в АДРЕСА_1, затверджений розпорядженням голови Житомирської районної державної адміністрації від 25.12.2008 № 1504.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що у провадженні апеляційного суду Житомирської області перебуває цивільна справа № 278/3184/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, Оліївської сільської ради Житомирського району, Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання недійсними розпоряджень, рішень, актів, договорів, визнання права власності і прав забудовника, третя особа на стороні позивача - прокуратура Житомирського району та зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, за участі третіх осіб про усунення перешкод у користуванні власністю, виселення.

З огляду на що, судом поставлено на обговорення питання щодо зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 278/3184/13-ц.

Позивач та її представник заперечили проти зупинення провадження у справі, оскільки розгляд цивільної справи не матиме жодного значення для вирішення даної справи.

Представник відповідача та представники третіх осіб не заперечили проти зупинення провадження у справі.

Вислухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі, з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів або на виконання повноважень у публічно-правових відносинах

Частиною першою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень Кодексу адміністративного судочинства України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб, які призначені для неодноразового його застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації. За своєю природою правові акти індивідуальної дії, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи та застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно зі частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб'єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Таке ж правило має застосовуватись і до правових актів індивідуальної дії.

Право на захист - самостійне суб'єктивне право, яке з'являється у володільця регулятивного права лише в момент порушення чи оспорення останнього.

Так, спірним актом, який по своїй суті є актом індивідуальної дії, прийнято в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_1. Із даного акту слідує, що замовником будівництва є ОСОБА_3.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 зверталась до Житомирського районного суду Житомирської області з позовом, в якому, серед перелічених вище вимог, заявлено вимогу про визнання за нею права власності на житловий будинок АДРЕСА_1. Рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 17.11.2014 у справі №278/3184/13-ц на даний час законної сили не набрало.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

На переконання суду, обставини, встановлені у ході розгляду цивільної справи № 278/3184/13-ц матимуть значення для встановлення факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача оспорюваним актом індивідуальної дії.

З огляду на що, суд дійшов висновку про доцільність зупинення провадження у даній адміністративній справі.

Керуючись статтями 156, 160, 165, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України

ухвалив:

Зупинити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання неправомірними дій, визнання протиправним та скасування акту , - до набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі № 278/3184/13-ц.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.М.Шимонович

Повний текст ухвали виготовлено: 27 липня 2016 р.