Постанова № 59267687, 22.07.2016, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2016 року Справа № 803/941/16

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

при секретарі судового засідання Хомяк М. І.,

за участю представника позивача Багірова Р. А.,

представника відповідача Наумчик Р. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» до Волинської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» (далі - позивач, ТзОВ «ОПОС-ТОРГ») звернулося з позовом до Волинської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.03.2016 року позивачем на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партії товару - «субпродукти свійських свиней заморожені без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування: печінка», кількістю 21109,50 кг та вартістю 5699,57 євро, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 0,27 євро/кг, що надійшла згідно контракту від 15.05.2015 року №026659, укладеного із компанією «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG» (Німеччина) та інвойсу від 18.03.2016 року № 627476, було подано МД від 23.03.2016 року №205070000/2016/009981 та усі необхідні документи, передбачені Митним кодексом України. В графах 12, 45 МД від 23.03.2016 року № 205070000/2016/009981 декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту та яка становить 193304,23 грн. або 6605,05 євро (5699,57 євро - заявлена вартість товару, тобто 0,27 євро/кг, та 905,48 євро (26500,00 грн.) - вартість перевезення товару).

Однак, відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2, оскільки документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності, а тому згідно із положеннями статтей 53, 54 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано надати наступні документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; проформу-інвойс; пакувальний лист; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Згідно графи 30 Рішення про коригування митної вартості товару митним органом було визначено митну вартість товару за ціною 0,4014 євро/кг.

З метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 23.03.2016 року декларантом позивача було подано нову МД від 23.03.2016 року № 205070000/2016/010116, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 18.03.2016 року № 627476. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

На підставі частини восьмої статті 55 Митного кодексу України позивачем 28.04.2016 року та 23.05.2016 року було надіслано на адресу відповідача заяви, в яких просив скасувати рішення про коригування митної вартості від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2, та усі додаткові документи, які митний орган витребовував у ТзОВ «Опос-Торг» в графі 33 оскаржуваного Рішення.

Проте, листами від 11.05.2016 року та 31.05.2016 року Волинська митниця ДФС відмовила у задоволенні вимог заяв ТзОВ «Опос-Торг».

Позивач вважає, що усі вимоги митного органу були виконані, а подані додаткові документи підтверджують заявлену митну вартість товару та безпідставно не взяті до уваги митним органом, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позовній заяві, та просив їх задовольнити.

У письмових запереченнях та у судовому засіданні представник відповідача позовних вимог не визнала, посилаючись на те, що посадовою особою Волинської митниці ДФС під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та перевірки поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення документів було встановлено, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості не містять вcix даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності та неточності, тому декларанту було запропоновано надати наступні документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; проформу-інвойс; пакувальний лист; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Враховуючи неподання декларантом додаткових документів, які витребовувались митним органом, керуючись пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України уповноваженій особі декларанта було відмовлено у митному оформленні товару.

Волинською митницею ДФС у відповідності до частини п'ятої статті 55 МК України було проведено процедуру консультацій між митним органом та декларантом шляхом обміну наявною інформацією щодо вартості таких товарів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості. Результати даної процедури, а також причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту), відображені в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2. Про факт обміну вказаною інформацією свідчить заповнена декларантом гр.8 декларації митної вартості товарів, в якій вказуються джерела, що використовувались для визначення митної вартості.

Митна вартість задекларованого товару визначена із застосуванням резервного методу, відповідно до статті 64 МК України, з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митних вартостях згідно МД №205070000/2016/008758 від 14.03.2016 року, МД №209120000/2016/8106431 від 14.03.2016 року, а саме рівень митної вартості становить 0,45 дол.США/кг (або 0,4014 Євро/кг).

Враховуючи вищевикладене, вважає, що рішення про коригування митної вартості від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2 прийняте з дотриманням вимог статті 55 Митного кодексу України, відтак просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що заявлений позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 23.03.2016 року на підставі контракту від 15.05.2015 року №026659, укладеного із компанією «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG» (Німеччина) та інвойсу від 18.03.2016 року № 627476 позивачем через декларанта ТзОВ «Брок-Сервіс» було подано на митний пост «Луцьк» Волинської митниці ДФС для митного оформлення партію товару - «субпродукти свійських свиней заморожені без спецій, солі та інших харчових приправ, без теплової кулінарної обробки, без консервування: печінка», кількістю 21109,50 кг та вартістю 5699,57 євро, визначеною у інвойсі, тобто за ціною 0,27 євро/кг.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представниками сторін, декларантом для митного оформлення товару були подані наступні документи: контракт від 15.05.2015 року № 026659; інвойс від 18.03.2016 року № 627476; митна декларація від 23.03.2016 року № 205070000/2016/009981; міжнародна товарно-транспортна накладна (СМR) від 18.03.2016 року № 627476, сертифікат якості від 18.03.2016 року; ветеринарне свідоцтво ЄРД-00 № 653598 від 21.03.2016 року, прайс-лист від 18.03.2016 року; акт фізичного огляду від 21.03.2016 року № 205070000/2016/і000943; копія декларації країни відправлення від 19.03.2016 року № MRN 16DE835635385316E0; довідка на перевезення товару від 23.12.2015 року № 231215; довідка про транспортні витрати від 18.03.2016 року, а також інші документи, зазначені в графі 44 ВМД.

В графах 12, 45 МД від 23.03.2016 року № 205070000/2016/009981 декларант вказав митну вартість товару, визначену за ціною контракту та яка становить 193304,23 грн. або 6605,05 євро (5699,57 євро - заявлена вартість товару, тобто 0,27 євро за кілограм, та 905,48 євро (26500,00 грн.) - вартість перевезення товару).

Проте, митний орган не погодився з такою митною вартістю товару та виніс в електронній формі рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2, у графі якого митний орган зазначив, що митна вартість товарів за ціною договору щодо товарів, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності та неточності, а саме: під час опрацювання документів, поданих до митного оформлення, було встановлено, що відповідно до п. 3.1 контракту від 15.05.2015 року №026659 оплата за товар проводиться в EUR відповідно до специфікації; відповідно до п. 4.1 відвантаження проводиться на протязі 2-х робочих днів від дати списання передоплати; відповідно до інвойсу від 18.03.2016 року № 627476 передбачено 100% передоплату за товар; відповідно до п.4.4 контракту продавець зобов'язаний надати разом з товаром пакувальний лист. Проте таких документів декларантом не надано для митного оформлення. Також відповідно до статті 254 Митного кодексу України документи, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення подаються українською мовою, однак декларантом до митного оформлення подано інвойс на іноземній мові. Тому, згідно із положеннями статей 53, 54 МК України для підтвердження заявленої митної вартості товару декларанту було запропоновано надати наступні документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; проформу-інвойс; пакувальний лист; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. Відповідно до пункту 3 статті 53 Митного кодексу України декларант відмовився від подачі додаткових документів протягом 10 днів. У зв'язку з вищевикладеним митний орган визначив митну вартість товару за резервним методом згідно статті 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації за ціною 0,4014 євро/кг або 0,45 дол. США/кг згідно МД № 205070000/2016/008758 від 14.03.2016 року, № 209120000/2016/810643 від 14.03.2016 року.

Того ж дня, 23.03.2016 року позивачу було відмовлено у митному оформленні товару та видано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №205070000/2016/00076 у зв'язку з прийняттям рішення щодо коригування митної вартості. У цій же Картці відмови митний орган роз'яснив вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: приведення рівня митної вартості в графах 12, 45 ВМД у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2.

Як встановлено судом, з метою запобігання псування товару та нарахування штрафних санкцій за можливий простій автомобіля, який перевозив товар, 23.03.2016 року декларантом позивача було подано нову МД від 23.03.2016 року № 205070000/2016/010116, вказавши у графах 12 та 45 митну вартість, розраховану за ціною одиниці товару, наведеної у інвойсі від 18.03.2016 року № 627476. Митне оформлення у цьому випадку проводилось за другорядним резервним методом із застосуванням гарантійних зобов'язань - грошової застави.

Суд вважає, що рішення про коригування митної вартості товару від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2 є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на наступне.

Статтею 49 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої - третьої статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - другою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, сьомої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Так, статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, надані позивачем письмові докази підтверджують, що визначення митної вартості товарів, які імпортувалися за МД від 23.03.2016 року № 205070000/2016/009981, здійснювалося декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) з наданням документів, що підтверджують митну вартість в порядку, визначеному частинами першою, другою статті 53 МК України.

Згідно із частиною третьою статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Як зазначалось вище, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2 з метою підтвердження заявленої митної вартості товару митним органом було запропоновано декларанту надати наступні документи: банківський платіжний документ, що підтверджує оплату за оцінюваний товар; проформу-інвойс; пакувальний лист; висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Разом з тим, відповідно до частини восьмої статті 55 МК України протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Позивач скористався таким правом та 28.04.2016 року надіслав на адресу Волинської митниці ДФС заяву № 181, в якій просив визнати заявлену ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» за основним методом митну вартість товару, що надійшов згідно контракту від 15.05.2015 року № 026659, укладеного із компанією «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG» (Німеччина) та інвойсу від 18.03.2016 року № 627476, скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2. До вищевказаної заяви було додано: проформу-інвойс від 18.02.2016 року № 026659-627476; SWIFT повідомлення від 01.03.2016 року та від 04.04.2016 року; пакувальний лист від 18.03.2016 року; ветеринарне свідоцтво від 21.03.2016 року ЄРД-00 № 653598; сертифікат якості від 18.03.2016 року; висновок Львівської торгово-промислової палати від 05.04.2016 року № 19-09/617, завірена копія з перекладом інвойсу від 18.03.2016 року № 627476.

Листом від 11.05.2016 року № 4074/13-70-19-01 Волинська митниця ДФС повідомила позивача про неможливість скасування рішення про коригування митної вартості від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2, оскільки в наданій проформі-інвойсі від 18.03.2016 року передбачено 100 % передоплату за товар, проте оплата за товар проведена 06.04.2016 року та 20.04.2016 року відповідно до наданих платіжних доручень в іноземній валюті, тобто після відвантаження товару, що суперечить умовам контракту. Крім того, в призначенні платежу не зазначена специфікація відповідно до якої відбулась дана поставка, а сума платежу не відповідає сумі специфікації, тобто ідентифікувати приналежність наданих платіжних доручень до даної поставки товару неможливо. Наданий висновок Львівської торгово-промислової палати від 05.04.2016 року № 19-09/617 містить посилання та аналіз ціни ринку Польщі при умовах поставки FOB, що є відмінним від даної поставки, яка здійснювалась з Німеччини на умовах поставки FCA.

23.05.2016 року позивач повторно направив на адресу Волинської митниці ДФС заяву № 206, в якій просив визнати заявлену ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» за основним методом митну вартість товару, що надійшов згідно контракту від 15.05.2015 року №026659, укладеного із компанією «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG» (Німеччина) та інвойсу від 18.03.2016 року № 627476, скасувати рішення про коригування митної вартості товару від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2.

Листом від 31.05.2016 року № 4772/03-70-19 відповідач повторно відмовив у задоволенні заяви ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» від 23.05.2016 року № 206.

Отже, позивачем у межах строків, визначених частиною восьмою статті 55 МК України, були надані органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, проте, відповідачем відмовлено у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів.

На думку суду, відповідачем безпідставно було відмовлено у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

Відповідно до пункту 3.1 контракту від 15.05.2015 року № 026659, укладеного між позивачем та «Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG», покупець оплачує товар шляхом банківського безготівкового переказу на рахунок продавця. Оплата за товар здійснюється в євро відповідно до специфікації. Пунктом 8 специфікації № 17 до контракту від 15.05.2015 року № 026659 передбачено, що умови оплати: передоплата та/або оплата по факту поставки товару.

Як встановлено судом, ТзОВ «ОПОС-ТОРГ» 01.03.2016 року було сплачено постачальнику («Tonnies Lebensmittel GmbH & Co.KG») 5650,00 євро як передоплата за товар згідно контракту від 15.05.2015 року № 026659 та 04.04.2016 року - 49,57 євро як доплата за МД №010116 від 23.03.2016 року згідно контракту від 15.05.2015 року № 026659, тобто фактично було сплачено 5699,57 євро, що підтверджується SWIFT повідомленнями від 01.03.2016 року та від 04.04.2016 року, наявними в матеріалах справи та наданими позивачем на вимогу органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Таким чином, позивачем у відповідності до умов контракту від 15.05.2015 року №026659 було здійснено оплату за товар, а саме: 5650,00 євро як передоплата та 49,57 євро по факту поставки товару, відтак посилання відповідача на порушення позивачем умов оплати за товар суд не бере до уваги, оскільки спростовані в ході судового розгляду.

Не заслуговують на увагу і посилання Волинської митниці ДФС на невідповідність вартості (суми) імпортованого товару, а саме: у проформі-інвойсі №026659-627476 від 18.02.2016 року сума імпортованого товару становить 5670,00 євро, згідно інвойсу № 627476 від 18.03.2016 року - 5699,57 євро, згідно специфікації від 23.02.2016 року № 17 - 5940,00 євро, з огляду на наступне.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що на вимогу відповідача також було надано завірену копію проформи-інвойсу №026659-627476 від 18.02.2016 року, яка була виписана згідно із попередньо досягнутої між сторонами домовленості на поставку товару - печінки вагою 21 000,00 кг на загальну суму 5670,00 євро. Враховуючи, що така домовленість є попередньою, а сама ціна товару вже коригується безпосередньо у інвойсі, який виписується по факту завантаження товару у транспортний засіб, то у даному випадку в інвойсі від 18.03.2016 року № 627476 була зазначена кількість товару, яка фактично була завантажена у автомобіль - 21109,50 кг та відповідно й визначена вартість - 5 699,57 євро.

Як вбачається із митної декларації та пакувального листа у автомобіль було завантажено 24 палети із печінкою, які мають різну вагу - від 476 до 1257,50 кг. За таких обставин, суд погоджується з позицією позивача, що завантажити у автомобіль точну кількість товару - 21 000,00 кг як це зазначено у проформі фактично неможливо. Тому в транспортний засіб, що перевозив товар було завантажено максимально наближену кількість товару (21109,50 кг) по відношенню до попередньо замовлених об'ємів, а тому його кількість та загальна вартість була скоригована та відображена у інвойсі. Таким чином пояснюється незначна розбіжність в кількості товару (109,50 кг) та у вартості імпортованого товару між проформою-інвойсом №026659-627476 від 18.02.2016 року та інвойсом № 627476 від 18.03.2016 року.

Посилання митного органу у листах від 11.05.2016 року № 4074/13-70-19-01 та від 31.05.2016 року № 4772/03-70-19 на те, що в призначенні платежу у SWIFT-повідомленні відсутня вказівка на специфікацію, а сума платежу не відповідає специфікації, що не дає можливості ідентифікувати приналежність платіжних документів до конкретної партії товару, суд також не бере до уваги, оскільки у SWIFT повідомленнях від 01.03.2016 року та від 04.04.2016 року вказано, що оплата за товар проводилась згідно контракту від 15.05.2015 року № 026659, а у специфікації від 23.02.2016 року № 17 чітко зазначено, що вона є невід'ємною частиною даного контракту. Крім того, загальна сума, перерахована згідно SWIFT-повідомлень від 01.03.2016 року та від 04.04.2016 року відповідає сумі, зазначеній в інвойсі від 18.03.2016 року № 627476.

Також позивачем на вимогу митного органу було надано для підтвердження заявленої митної вартості такі документи: пакувальний лист від 18.03.2016 року; ветеринарне свідоцтво від 21.03.2016 року ЄРД-00 № 653598; сертифікат якості від 18.03.2016 року; висновок Львівської торгово-промислової палати від 05.04.2016 року № 19-09/617, відповідно до яких підтверджено якість товару та його ціна на рівні 0,31 євро/кг. (з урахуванням витрат на транспортування).

Судом враховано, що відповідно частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Відтак вимога митного органу про надання пакувального листа є протиправною.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем було надано митному органу усі необхідні документи, що дають можливість підтвердити митну вартість товару за першим методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту), а тому відмова відповідача у визнанні заявленої декларантом митної вартості товару є необґрунтованою.

Суд не заперечує права митного органу щодо самостійного визначення митної вартості товарів, однак, це повинно відбуватись із дотриманням чинного законодавства, з використанням повноважень, обґрунтовано, тобто з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, з врахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

У даному випадку при прийнятті оскаржуваного рішення митним органом в повній мірі не виконані вищезазначені норми.

Аналізуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач у порядку та у строки, передбачені МК України, надав всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару, а тому рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року № 205000011/2016/000028/2 винесене безпідставно та необгрунтовано.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 23.03.2016 року №205000011/2016/000028/2, з огляду на що останнє слід скасувати як протиправне.

Як передбачено частиною першою статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 1378,00 грн., сплачений при подачі позовної заяви до суду згідно платіжного доручення від 14.06.2016 року № 702 (а.с. 2).

Керуючись частиною 3 статті 160, статтею 163 КАС України та на підставі Митного кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 23 березня 2016 року № 205000011/2016/000028/2.

Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПОС-ТОРГ» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці ДФС судовий збір в розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої складено 27 липня 2016 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий - суддя О. О. Андрусенко