Рішення № 59267319, 28.07.2016, Козелецький районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/734/793/16 Справа № 734/2174/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 липня 2016 року смт. Козелець

Козелецький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого Іванюка Т.І.,

при секретарі Дідовець М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Козелець Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності за заповітом,-

в с т а н о в и в:

у суд з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3, Козелецького району, Чернігівської області звернувся ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області. Свої позовні вимоги позивачка мотивує тим, що 09 квітня 2004 року помер його батько ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої входить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3 Козелецького району Чернігівської області. Позивачка є спадкоємцем за заповітом, але не може оформити на себе дане спадкове майно, оскільки правовстановлюючий документ на будинок видався на імя ОСОБА_2 вже після смерті останнього.

У судове засідання позивач не зявився, однак при цьому подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності. Позов підтримує.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча належним чином відповідач повідомлений про час і місце судового розгляду цивільної справи. При цьому, відповідачем до суду подана заява про визнання позовних вимог, а також клопотання про розгляд цивільної справи у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, з урахуванням заяв сторін про слухання справи за їх відсутності, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У судовому засіданні встановлені такі факти і відповідні ним правові відносини:

згідно довідки КП «Ніжинське МБТІ» № 65 від 31.03.2016 року свідоцтво про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, який розташований в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3, Козелецького району, Чернігівської області було видано 07.09.2004 року на підставі рішення Стависької сільської ради № 88 від 26.08.2004 року. Вартість домоволодіння становить 117 096 грн.;

згідно довідки Стависької сільської ради станом на 15.04.1991 року до складу колгоспного двору, який розташований в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3, Козелецького району, Чернігівської області району входив ОСОБА_2. Останній помер 09.04.2004 року;

за життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, про що 8 грудня 1989 року склав заповіт посвідчений секретарем виконкому Стависької сільської ради та зареєстрованого у реєстрі № 2924, у якому все своє майно заповів сину ОСОБА_1.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності за заповітом підлягає задоволенню з наступних підстав:

відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах , що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Судом встановлено, що позивач, як єдиний спадкоємець за заповітом, своєчасно прийняв спадщину після смерті батька ОСОБА_2, вступила в управління та розпорядження спадковим майном, але юридично не може оформити свої спадкові права, оскільки правовстановлюючий документ на житловий будинок на імя спадкодавця який би підтверджував право власності померлої на дане спадкове майно був виданий після смерті ОСОБА_2. Тому, позивач має право на набуття у власність житлового будинку в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3 Козелецького району Чернігівської області як спадкоємець за заповітом.

Підсумовуючи вище викладене, суд прийшов до наступного висновку: оскільки державна реєстрація права власності на спадковий житловий будинокв установленому порядку не була здійснена, тому позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх порушених спадкових прав. Визнання відповідачем предявленого позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Позов базується на законі, є обґрунтованим тому його слід задовольнити.

Керуючись ст. ст. 197 ч.2, 212 215, 223 ЦПК України, ст. ст. 328, 392, 1217, 1261, 1268 ЦК України, п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до Стависької сільської ради Козелецького району Чернігівської області про визнання права власності за заповітом задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Ставиське, вул. Дружби буд. № 3, Козелецького району, Чернігівської області.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Чернігівської області через Козелецький районний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя