Рішення № 59265444, 21.07.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/5094/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Суворов В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2016 року м. Одеса

Судова колегія судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого -Суворова В.О.

суддів -Черевко П.М.

-ОСОБА_2

при секретарі Фабіжевській Т.С.

за участю: представника Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області-Костюк М.А, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Одеської області цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на відшкодування матеріальної шкоди 90027 грн. 98 коп. , як невиплаченої середньої заробітної плати за період з 01 липня 2007 року по 10 липня 2009 року у звязку з відстороненням від займаної посади на підставі постанови слідчого від 02 квітня 2007 року ,-

ВСТАНОВИЛА:

24 лютого 2015 року позивач звернувся з вказаним позовом, який уточнив 26 травня 2015 року та 16 листопада 2015 року (а.с.93,175) . Обґрунтовуючи свої вимоги вказує на те, що в відношенні нього була порушена кримінальна справа за ст. 367 ч.1 КК України та 02 квітня 2007 р. постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури він був відсторонений від займаної посади начальника ДП «Чоразморпуть». Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2014 року кримінальне провадження відносно нього за ст. 367 ч.1 КК України закрито на підставі п.2 ч.2 ст. 284 КПК України, у звязку з відсутністю потерпілого по справі та відмовою прокурора від обвинувачення. У звязку з тим, що він незаконно відсторонений від виконання своїх трудових обовязків просить стягнути невиплачену середню заробітну плату. Відповідачі позов не визнали.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2016 року позов ОСОБА_3 до Управління нагляду у кримінальному провадженні у сфері транспорту прокуратури Одеської області, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про відшкодування за рахунок держави матеріальної шкоди по реабілітації задоволений.

Стягнуто з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області на користь ОСОБА_3 невиплачену середню заробітну плату за період з 01 липня 2007 р. по 10 липня 2009 року у розмірі 90027 грн. 98 коп. за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачених для відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури , а також судів.

В апеляційній скарзі Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в звязку з порушенням норм матеріального і процесуального права та ухвалення нового рішення, яким просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність рішення суду в межах вимог скаржника і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовою колегією встановлено, що Міністром транспорту та звязку України був виданий наказ №1046 від 31 жовтня 2006 року про укладання контракту з ОСОБА_3, начальником ДП Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів, на термін з 31 жовтня 2006 року до 30 жовтня 2009 року включно.

В цей же день 31 жовтня 2006 року між Міністерством транспорту та звязку України, в особі Міністра транспорту та звязку, та позивачем був укладений контракт №22-ІІІ на строк з 31 жовтня 2006 року до 30 жовтня 2009 року.

В подальшому, постановою слідчого Чорноморської транспортної прокуратури від 02 квітня 2007 року, ОСОБА_3 був відсторонений від посади начальника ДП Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів у звязку з порушенням відносно нього кримінальної справи. На виконання постанови слідчого Чорноморської транспортної прокуратури, Міністр транспорту та звязку України видав наказ №423 від 18 травня 2007 року про відсторонення позивача від посади начальника ДП Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів з 21 травня 2007 року до прийняття остаточного рішення по справі.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2009 року кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 367 КК України, провадженням закрита, позивач звільнений від кримінальної відповідальності за скоєння вищевказаних злочинів, на підставах, вказаних в мотивувальній частині постанови, а саме у звязку з актом амністії на підставі п. д ст. 1 ст. 6 Закону України Про амністію (а. с. 12-13).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 18 вересня 2014 року за заявою Прокуратури Одеської області постанову Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2009 року, якою ОСОБА_3 був звільнений від кримінальної відповідальності на підставі п. д ст. 1, п. б ст. 6, ст. 8 Закону України «Про амністію», скасовано у звязку з ново виявленими обставинами (а. с. 14-15).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 23 вересня 2014 року кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 367 КК України закрито на підставі п. 2 ч. 2 ст. 284 КПК України, у звязку з відсутністю потерпілого по справі та відмовою прокурора від обвинувачення (а. с. 16-19).

Колегія суддів не може погодитись з висновком суду першої інстанції щодо порядку відшкодування завданої позивачеві шкоди шляхом стягнення коштів безпосередньо з Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, оскільки чинним законодавством України передбачено інший порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.

Згідно з Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року N 1232, Державне казначейство України є юридичною особою.

Відповідно до ст. 176 ЦК України юридичні особи, створені державою, не відповідають за зобов'язаннями держави.

Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України (далі БК України) в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України операцій з коштами державного бюджету. Проте Державне казначейство України не є розпорядником бюджетних коштів та не уособлює державу в бюджетних відносинах.

Відповідно до п. 8 ст. 7, пп. 1, 2 ст. 23 БК України, бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями, які встановлюються Законом України "Про Державний бюджет України".

Отже, стягнення шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду, провадиться з Державного казначейства України за рахунок Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку.

Суд першої інстанції розглядаючи справу помилково вважав, що у позивача є право вимагати виплату заробітку за період відсторонення за рахунок місцевого бюджету, оскільки зазначений висновок суперечить ст. 4 Закону «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», відповідно до якого відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону, провадиться за рахунок коштів державного бюджету.

Таким чином, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виносячи рішення неповно зясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.1, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

вирішила:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області задовольнити.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 травня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в позові ОСОБА_3 -відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 20 днів з дня набрання законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області В.О. Суворов

ОСОБА_4

ОСОБА_2