Ухвала суду № 59262785, 23.02.2016, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/5030/15-ц

У Х В А Л А

23 лютого 2016 року смт Овідіополь

Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Бочарова А.І.

при секретарі Іванченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Овідіополь цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до

ОСОБА_2 та ОСОБА_3

про

звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення решти заборгованості, не покритої іпотекою

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із клопотанням про забезпечення позову, а саме просив накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, що належить на праві власності ОСОБА_2, ОСОБА_3

Своє клопотання позивач мотивував тим, що існує загроза відчуження майна відповідачем, що зробить неможливим виконання рішення суду у майбутньому. Також позивач звернув увагу на дуже великий розмір заявлених вимог до відповідачів, а саме 1718424,71 грн.

В судовому засіданні позивач підтримав свою заяву про забезпечення позову та просив її задовольнити.

Відповідачі у судове засідання не зявились про дату і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оглянувши надані докази, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 152 ЦПК України, позов зокрема забезпечується: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Постанова Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року N9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачає, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

На даний момент існує реальна можливість того, що дії відповідачів можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення.

Враховуючи значний обсяг заборгованості відповідачів перед позивачем, суд вважає такий спосіб забезпечення позову абсолютно співмірним із заявленими позовними вимогами та не буде порушувати прав третіх осіб.

Виходячи із вищенаведеного та керуючись, ст.ст. 151, 152 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року N9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд -

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване на імя ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, НОМЕР_2).

Накласти арешт на усе рухоме та нерухоме майно, яке зареєстроване на імя ОСОБА_3 (НОМЕР_3).

Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не зупиняє її дії.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання через Овідіопольський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом пяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя А.І. Бочаров.