Постанова № 59257696, 20.07.2016, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/3689/16-а

пр.№ 2-а/464/185/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2016 року Сихівський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді Радченко Е.А.

при секретарі Лобко А.С.

з участю представників відповідача Лещук Б.М., Матвійчук Н.М., Черевика Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

26.04.2016 року Палій О.Б. звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова. В позові Палій О.Б. просить зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова виплачену в період з 15.10.2015 року по 31.01.2016 року визнати правомірною та з 01.02.2016 року відновити виплату пенсії. В обгрунтування позовних вимог Палій О.Б. посилається на те, що вона працює на посаді завідувача сектором кадрової роботи ТУ ДСА України у Львівській області та з вересня 2010 року перебуває на обліку в Управління ПФУ в Галицькому районі як інвалід. З 01.02.2016 року виплата пенсії припинена. Листом від 01.04.2016 року Управління ПФУ повідомило, що пенсія виплачуватися не буде, оскільки Палій О.Б. перебуває на державній службі. Крім того, в листі зазначено, що за період з 15.10.2015 року по 31.01.2016 року виникла переплата з пенсії.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, надавши клопотання про розгляд позову без її участі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали і заперечували проти його задоволення. При цьому представники відповідача посилалися на те, що Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова не нараховує та не виплачує позивачці пенсію по інвалідності з 01.02.2016 року на підставі діючого законодавства. А пенсія, яка була виплачена позивачці в період з 15.10.2015 року по 31.01.2016 року, підлягає поверненню.

Заслухавши представників відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивачка перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Галицькому районі м. Львова як отримувач пенсії у зв'язку з інвалідністю ІІІ групи, призначеної відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та одночасно працює на посаді завідувача сектором кадрової роботи ТУ ДСА України у Львівській області, яка відносилась до посад державної служби.

Пенсію у зв'язку з інвалідністю позивачка отримувала до 31.01.2016 року, після чого виплата пенсії була зупинена.

18.03.2016 року позивачка звернулася до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії. Листом від 01.04.2016 року № П-16, П-17 відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії з посиланням на те, що з 01.04.2015 року по 31.12.2016 року встановлений особливий порядок виплати пенсій працюючим пенсіонерам, незалежно від часу їх призначення. Пенсіонерам, які працюють на посадах державних службовців, у вказаний період виплата пенсій припиняється, а тому підстави для поновлення пенсії відсутні. Також в листі зазначено, що внаслідок виплати пенсії в період з 15.10.2015 року по 31.01.2016 року виникла переплата в розмірі 3972 грн. 26 коп.

Позивачка з цим не погоджується та звернулася з позовом до суду.

Вирішуючи позов суд виходить з наступного.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року статтю 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» доповнено частинами четвертою-шостою такого змісту: «Тимчасово, у період з 01.04.2015 року по 31.12.2015 року, у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1 статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбачених законами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюється. З 01.01.2016 року пенсії виплачуються без урахування одержуваної заробітної плати (доходу)».

Аналогічні зміни були внесені до ст. 37 Закону України «Про державну службу» та до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам, встановлений цим Законом, поширюється на пенсіонерів (отримувачів щомісячного довічного грошового утримання) незалежно від часу призначення пенсії.

Разом з тим, відповідно до п. 5 розділу III «Прикінцеві положення» Закону, у разі неприйняття до 01.06.2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01.06.2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Дана норма закону чітко визначає подію, з ненастанням якої припиняють свою дію норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) призначаються, зокрема відповідно до Закону України «Про державну службу».

Конституційний Суд України у п.3мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року №4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однонредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

Аналізуючи наведене, суд прийшов до висновку, оскільки закон щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах до 01.06.2015 року прийнятий не був, а тому з вказаної дати втратили чинність норми Закону України «Про державну службу» щодо пенсійного забезпечення і відповідно пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) за цим Закономне призначаються.

На підставі викладеного, у відповідача були законні підстави нараховувати та виплачувати позивачці пенсію по інвалідності в період з 15.10.2015 року по 31.12.2015 року.

У ч. 1 ст. 11 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, виплачуюючи з 15.10.2015 року по 31.12.2015 року позивачці пенсію, діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому виплата в цей період пенсії проводилася правомірно та на законних підставах.

В той же час, вирішуючи позовну вимогу визнання правомірною виплату пенсії в січні 2016 року та щодо поновлення виплати пенсії, суд враховує, що Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було продовжено період, з якого пенсіонеру, який працює на посаді державного службовця, пенсії не виплачуються, а саме з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року.

Відповідно до п. 6 ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є: Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та спеціальні закони, норми яких застосовуються при призначенні пенсії окремим категоріям громадян.

Законом України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та до ст. 37 Закону України «Про державну службу». Відповідно до вказаних змін тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія п. 1 ст. 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), які працюють на посадах та на умовах, передбачених законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

При цьому Прикінцеві положення цього Закону не містять положень, аналогічних викладеним в Прикінцевих положеннях Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року.

З аналізу положень Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» слідує, що підставою для припинення виплати пенсії є сам факт роботи особи на посаді, яка дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», при цьому не має значення, чи набула особа таке право чи ні.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом норма права діє стосовно фактів і відносин, які виникли після набрання чинності цією нормою. Тобто, до події, факту застосовується той закон (інший нормативно-правовий акт), під час дії якого вони настали або мали місце. Під дією норми права у часі слід розуміти поширення дії нової норми на ті правові наслідки, які хоча й випливають з юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми, проте настають після набрання чинності новою нормою.

Таким чином, застосовується норма, яка була чинною на момент здійснення відповідної дії. Більш пізня норма права скасовує дію попередньої норми, отже, стара норма права перестає діяти, оскільки замінена пізнішою, яка регулює ті самі суспільні відносини.

Норми Закону України від 24.12.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не визнані неконституційними, позивачка не займає посади в органах, перелічених в пункті 3 Прикінцевих положеннях Закону, а обіймає посаду, яка дає право на призначення пенсії на умовах, передбачених Законом України «Про державну службу», тому відповідач правомірно тимчасово з 01.01.2016 року припинив виплату пенсії позивачці.

За таких обставин суд не вбачає підстав зобов'язання відповідача поновити позивачці виплату пенсії з 01.01.2016 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8, 9, 11, 14, 71, 99, 100, 104, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати пенсію, виплачену Управлінням Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова в період з 15 жовтня 2015 року по 31 грудня 2015 року ОСОБА_4, такою, що виплачена правомірно.

В задоволенні решти позову - відмовити.

Вступна та резолютивна частини проголошені 20 липня 2016 року.

Повний текст постанови виготовлений 25 липня 2016 року.

Постанова може бути повністю або частково оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя: