Ухвала суду № 59256179, 25.11.2015, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/5431/15-к

У Х В А Л А

25.11.2015 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі

головуючого судді Світлик О.М.,

при секретарі судового засідання Копчі Є.І.

в присутності учасників судового провадження:

прокурора Кавки Ю.І.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014070000000163 від 12.08.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 13 травня 2015 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42014070000000163 від 12.08.2014 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.

У підготовче судове засідання зявилися прокурор, обвинувачена та її захисник. Потерпілий ОСОБА_3 адресував суду заяву від 07.08.2015 року щодо проведення підготовчого судового засідання без його участі, у якій висловив підтримку позиції прокурора у кримінальному провадженні стосовно призначеної справи до розгляду, виклику свідків.

При зясуванні думки учасників судового провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду прокурор доповів по наявність такої можливості.

Обвинувачена та її захисник заперечили щодо призначення судового розгляду у даному кримінальному провадженні, подавши суду спільно підписані письмові заперечення щодо призначення обвинувального акта від 23.11.2015 року, вважаючи, що кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014070000000163 від 12.08.2014 року, не може бути призначено до судового розгляду та підлягає поверненню прокурору на підставі п. 3 ч. 3 ст. 313 КПК України через невідповідність наступним вимогам КПК України.

Зокрема, обвинувачена зазначила, що із змісту обвинувального акта не зрозуміло, де саме був складений обвинувальний акт, оскільки вказано тільки м. Ужгород.

Також на підтвердження своїх заперечень захисник та обвинувачена посилаються на наявність недоліків у реєстрі матеріалів досудового розслідування, який, як наголошують вказані учасники судового провадження, є невідємною частиною обвинувального акта.

Стверджують, що в порушення ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування в кримінальному провадженні не містить таких процесуальних дій і документів, як:

1) клопотання захисника підозрюваної - адвоката ОСОБА_2 від 08.05.2015 року з вимогою звернутися до суду із клопотанням про надання тимчасового доступу до інформації, яка знаходиться у оператора мобільного зв'язку ПрАТ «МТС» (м. Київ вул. Лейпцизька 15) та ПрАТ «Київстар» (03110, м. Київ, просп. Червонозоряний, 51) про зв'язок абонентських номерів + НОМЕР_1 71; + 380663894708; + 380502919571 між собою та з абонентським номером + 380505328822, вхідних та вихідних дзвінків, SMS та MMS повідомлень, їх тривалість, зміст, маршрути, у тому числі ІМЕІ телефонів із зазначеними номерами за період з 15.04.2014 року по 31.08.2014 року як в друкованому, так і в електронному вигляді. Крім того, що вказівка на таку процесуальну дію не містися у реєстрі матеріалів досудового розслідування, так само станом на 23 листопада 2015 відсутнє процесуальне рішення, прийняте за результатами розгляду такого клопотання, вказівки на процесуальне рішення за результатами такого клопотання від 08 травня 2015 року так само не містяться у реєстрі;

2) протоколу про надання доступу до матеріалів досудового розслідування підозрюваної та її захисників, який був завершений 08 травня 2015 року;

3) процесуальних рішень за результатами направлення підозрюваною і її адвокатами клопотань про зміну запобіжного заходу;

4) ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 24 березня 2015 року про повернення обвинувального акту прокурору;

5) ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 12 травня 2015 року про зміну запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40000 грн. на особисте зобов'язання;

6) клопотання про продовження строків досудового розслідування після 12 лютого 2015 року.

Недоліком вищенаведеного реєстру обвинувачена також вважає те, що у ньому має міститися найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, натомість реєстр містить тільки назву процесуальних документів, якими оформлялась та чи інша процесуальна дія, в тому числі у реєстрі не зазначено:

-про надання доступу до матеріалів досудового розслідування ОСОБА_1, її захисникам та потерпілому у травні 2015 року, а також період часу, протягом якого надавався доступ до таких матеріалів, що є суттєвим порушенням;

-про вчинену процесуальну дію за результатами внесеного захисником ОСОБА_2 клопотання 08 травня 2015 року;

-відмови слідчого Сотник В.М. від 17.10.2014 року у врученні громадянці ОСОБА_4 оригіналів вимоги про оплату послуг, два примірники акту здачі-прийому виконаних робіт, оригінал рахунку;

-процесуальної дії підтвердження стороні захисту стороною обвинувачення, що сторона захисту відкрила матеріали і надала до них доступ, хоча насправді така процесуальна дія мала місце і має істотне значення для посилання на докази стороною захисту, а відповідно до положень ст. 290 КПК України сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів однак, як вбачається із даних реєстру матеріалів досудового розслідування вказані вимоги закону дотримані не були.

Вказує, що всупереч приписам ч. 3 ст. 109 КПК України реєстр не містить даних про всі процесуальні дії, проведені у ході розслідування, у звязку чим не відповідає вимогам закону.

Наголошує, що реєстр не містить відомостей про закінчення досудового розслідування, які вносяться прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до ч. 3 ст. 283 КПК України.

Крім того, враховуючи положення ч. 4 ст. 110 КПК України, за якими обвинувальний акт є процесуальним рішенням, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені його реквізити.

Захисник та обвинувачена наполягають на тому, що процесуальні дії по складанню обвинувального акту від 08 травня 2015 року, вручення його підозрюваній та її захисникам, відкриття матеріалів кримінального провадження у травні 2015 року вчинені за межами строків досудового розслідування з посиланням на наступне.

У реєстрі матеріалів досудового розслідування міститься вказівка на прийняття виконувачем обов'язків прокурора Закарпатської області Балита Р.І. Постанови про продовження строку досудового розслідування до 6 місяців, тобто до 12 лютого 2015 року. Однак, після даної дати клопотання прокурора чи слідчого про продовження строків досудового розслідування не подавалося, будь-яке процесуальне рішення про продовження строків досудового розслідування не приймалося.

Зауважує, що вчинення будь-яких процесуальних дій за межами строків досудового розслідування суперечать ст. ст. 2, 113 КПК України.

Прокурор не погодився із запереченнями обвинуваченої та її захисника, зазначивши, що обвинувальний акт містить місце його складання.

У судовому засіданні при обґрунтуванні своїх доводів щодо відсутності недоліків у реєстрі посилався на пункти (п. 62, п. 63), які відмінні з пунктами реєстру, що був доданий до обвинувального акта при надісланні останнього до суду, відтак, уточнений реєстр було долучено до матеріалів справи як доказ, на який вказував прокурор; також копію вказаного реєстру було вручено захиснику та обвинуваченій.

Щодо порушення процесуальних строків вказав на відсутність порушення строків проведення досудового розслідування, оскільки про підозру ОСОБА_1 повідомлено 17 січня 2015 року та складено обвинувальний акт упродовж двох місяців, який було скеровано до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, однак, ухвалою суду повернуто з підстав невідповідності вимогам закону. Після повернення цього обвинувального акта та до складання обвинувального акта 08.05.2015 року досудове розслідування не проводилося.

Зауважив, що реєстр матеріалів досудового розслідування не повинен містити ухвали суду (суддя Бенца К.К.) про повернення обвинувального акта, а також не міг містити ухвалу суду про зміну запобіжного заходу від 12.05.2015 року, оскільки така прийнята після затвердження обвинувального акта від 08.05.2015 року, який направлено до суду.

Положеннями ст. 314 КПК України передбачено правомочність суду прийняти рішення про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

У контексті ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу, а саме має містити такі відомості:

1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4) прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6) обставини, які обтяжують чи помякшують покарання;

7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9) дату та місце його складення та затвердження.

Дослідивши обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42014070000000163 від 12 серпня 2014 року, та реєстр матеріалів досудового розслідування, які надійшли до суду 13 травня 2015 року, судом встановлено відсутність будь-яких недоліків та відповідність даного обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.

Щодо зауваження обвинуваченої про відсутність зазначення місця складання обвинувального акта, на сторінці шостій останнього зазначено, що обвинувальний акт складено в службовому кабінеті слідчого управління УМВС України в Закарпатській області за адресою: м. Ужгород, вулиця Ференца Ракоці, будинок 13.

Інших недоліків обвинувального акта, що перешкоджають призначенню справи до судового розгляду обвинуваченою та її захисником не наведено.

У свою чергу підданий критиці реєстр матеріалів досудового розслідування є додатком до обвинувального акта, а не його невідємною частиною. У разі незгоди з певними процесуальними діями або бездіяльністю органу досудового розслідування сторона кримінального провадження не позбавлена права на оскарження таких у порядку, визначеному чинним кримінальним процесуальним законодавством.

Щодо порушення, на думку сторони захисту, строків досудового розслідування, і свою чергу складання та затвердження обвинувального акта в межах належної правової процедури, суд констатує наступне.

Як встановлено судом з обвинувального акта про підозру ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повідомлено 17 січня 2015 року. З реєстру матеріалів досудового розслідування, який надійшов до суду разом з обвинувальним актом, а саме, з п. 49 розділу ІІ, вбачається, що 09.02.2015 року, в межах строку, регламентованого п. 2 ч. 1 ст. 219 КПК України, складено обвинувальний акт.

Як встановлено з доданої обвинуваченою до матеріалів справи копії ухвали Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.03.2015 року у справі №308/1667/15-к (головуюча суддя Бенца К.К.) обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №42014070000000163 від 12.08.2014 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, повернуто старшому прокурору відділу нагляду за додержанням у сфері протидії корупції та процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про корупційні правопорушення прокуратури Закарпатської області, який затверджував обвинувальний акт , внаслідок невідповідності обвинувального акта вимогам КПК України для усунення вище згаданих порушень вимог КПК України.

Водночас, за положеннями ст. 283 КПК України звернення прокурора до суду з обвинувальним актом є однією з форм закінчення досудового розслідування, а за загальними положеннями продовження строку досудового розслідування, регламентованими ст. 294 КПК України, строки, зазначені у ч. 1 ст. 219 КПК України, можуть бути продовжені у разі неможливості закінчити досудове розслідування.

Разом з тим, прийняття судом у підготовчому судому засіданні рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу, не відновлює досудове розслідування. З реєстру матеріалів досудового розслідування не вбачається здійснення жодної процесуальної дії органом досудового розслідування з дати винесення вищенаведеної ухвали суду від 24.03.2015 року до направлення до суду обвинувального акта, затвердженого 08.05.2015 року. Аналогічної позиції притримується судова колегія апеляційного суду Закарпатської області при винесенні ухвали від 27.02.2015 року за наслідком апеляційного перегляду ухвали Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 03 лютого 2015 року по справі № 303/5800/14-к, копію якої долучено обвинуваченою та її захисником до заперечень. Зокрема судова колегія у вказаній справі зауважила, що повернення обвинувального акту прокурору з підстав його невідповідності вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України не означає, що такий повернутий на стадію досудового розслідування; при цьому, КПК не передбачає стадію повторного, нового чи додаткового розслідування.

Крім того, будь-який сумнів у винуватості тлумачиться на користь обвинуваченого.

За таких обставин, відсутні правові підстави для прийняття судом рішення щодо повернення обвинувального акта прокурору внаслідок невідповідності вимогам КПК України, а заперечення обвинуваченої і захисника від 23.11.2015 року щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду відхиляються судом як необґрунтовані.

Керуючись ст. 314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання обвинуваченої ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014070000000163 від 12.08.2014 року прокурору.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Головуюча О.М. Світлик