Ухвала суду № 59254754, 26.07.2016, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

233 № 233/5288/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючої судді Бєлостоцької О.В.,

суддів Наумик О.О., Леміщенко О.О.,

при секретарі Циганенко Ю.О.,

за участю

прокурорів Цукарєвої В.А., Калініч В.А.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

захисників ОСОБА_3, Прокопцева

С.В., ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

обговоривши питання доцільності продовження обраних запобіжних заходів та клопотання про зміну обраного запобіжного заходу відносно

ОСОБА_6, який народився 14 грудня 1978 року в м.Костянтинівка Донецької області, громадянина України, який має вищу освіту, працює інженером з охорони праці Костянтинівського управління газового господарства, одруженого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей 2002 та ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; мешкає за адресою: Донецька область, м.Краматорськ, вул. Академічна (Шкадінова), 12/137, не судимого

обвинуваченого за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_7, який народився 12 квітня 1983 року в с.Курахівка Селидівського району Донецької області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, працює пожежним в МНС, розлучений, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3,мешкає за адресою: Донецька область, Селидівський район, с.Курахівка, вул.Центральна, 13/3, не судимого,

обвинуваченого за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України,

ОСОБА_8, який народився 23 березня 1981 року в м.Краматорську Донецької області, громадянина України, який має середню технічну освіту, не працює, розлучений, мешкає за адресою: Донецька область, м.Добропілля, вул.Плеханова, 11, не судимого,

обвинуваченого за ч.5 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області перебуває кримінальне провадження № 42015050000000197 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_7 за ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_8 за ч.5 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України.

Прокурор заявила клопотання про продовження обраних відносно ОСОБА_7 та ОСОБА_6 запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, а відносно ОСОБА_8 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, мотивувавши заявлене клопотання тим, що ризики, які існували на момент обрання запобіжних заходів обвинуваченим не зникли , а саме ризик переховування від суду з огляду на суворість покарання, яке може бути призначене у випадку визнання обвинувачених винними у скоєнні інкримінованих злочинів; ризик перешкоджання кримінальному провадженню шляхом знищення доказів по справі та впливу на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10, явка яких не забезпечена і на допиті яких наполягає строна захисту, оскільки під час ознайомлення з матерілами справи в Дружківському міському суді обвинувачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пошкодили докази, знищивши документи, наявні в матеріалах справи; що свідчить про наміри перешкоджання правосуддю, ризик продовження злочинної діяльності з огляду на кількість інкримінованих кримінальних правопорушень.

ОСОБА_6 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, пославшись на те, що доводи прокурора про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України є надуманими, висунуте обвинувачення- необгрунтованим, строк тримання під вартою майже дорівнює терміну покарання за злочини, які йому інкримінуються.

Відповідно до ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов*язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

З*ясувавши думку учасників судового розгляду з приводу доцільності продовження обраних обвинуваченим запобіжних заходів та клопотання ОСОБА_6 про зміну обраного запобіжного заходу на більш м*який суд дійшов висновку про те, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, оскільки є обгрунтованим.

На переконання суду станом на теперішній час не перестали існувати ризики переховування обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 від суду з огляду на кількість, ступінь тяжкості інкримінованих правопорушень та тяжкість покарання, яке може бути призначене; знищення або спотворення доказів по справі, вплив на свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 з боку обвинувачених, оскільки вони обвинувачуються у вчиненні декількох тяжких та особливо тяжких злочинів, намагались знищити докази, наявні в матеріалах кримінального провадження, що підтверджується доповідною запискою помічника судді Пред О.А. від 10 квітня 2014 року та рапортом від 10 квітня 2014 року (т.14 а.с.196,197), відповідно до яких було вирізано за допомогою леза явку з повинною, заяву та останній лист протоколу допиту ОСОБА_7, останній лист протоколу очної ставки між ОСОБА_7 та ОСОБА_11, що свідчить про наміри обвинувачених перешкоджати кримінальному провадженню і у сукупності дає достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити дії, передбачені частиною 1 ст.177 КПК України.

Наявність вищенаведених обгрунтованих ризиків з урахуванням того, що стороною захисту не доведено наявність підстав для зміни запобіжного заходу, не дають підстав для зміни ОСОБА_12 запобіжного заходу на більш м*який, отже його клопотання з цього приводу задоволенню не підлягає.

Міцні соціальні зв*язки, наявність постійного місця роботи, позитивна характеристика ОСОБА_6 враховані судом, але зважаючи на вищенаведені обгрунтовані ризики не є безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.

Застосування ч.5 ст.72 КК України під час розгляду питання про доцільність продовження тримання під вартою та про зміну запобіжного заходу діючим законодавством не передбачено.

Європейський суд з прав людини визнає виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (пункт 139 Рішення Європейського суду з прав людини від 22 травня 2012 року по справі Ідалов проти Російської Федерації, Рішення у справі «W. проти Швейцарії» від 26 січня 1993 року, серія А, №254-А, п. 30).

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Зважаючи на суворість покарання, яке може бути призначене ОСОБА_8 в разі визнання його винним, ризик втечі може бути розцінений обвинуваченим менш небезпечним, ніж кримінальне переслідування та процедура виконання покарання, тому суд вважає за доцільне продовжити обраний відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого, тяжкості висунутого обвинувачення та спроможний забезпечити належне виконання процесуальних обов'язків.

Керуючись ст.ст.177, 183, ч.2 ст.331 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Клопотання прокурора про продовження обраних обвинуваченим запобіжних заходів задовольнити.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6, який народився 14 грудня 1978 року в м.Костянтинівка Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України терміном по 22 вересня 2016 року включно.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7, який народився 12 квітня 1983 року в с.Курахівка Селидівського району Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.4 ст. 187, п. п. 1,6,9,12 ч.2 ст. 115 КК України терміном по 22 вересня 2016 року включно.

Продовжити дію обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_8, який народився 23 березня 1981 року в м.Краматорську Донецької області, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст. 187 КК України терміном по 22 вересня 2016 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_8 залишати житло за адресою: Донецька область, м. Добропілля, вул.Плеханова, 11, цілодобово, окрім часу з 07 години 00 хвилин до 19 години 00 хвилин.

Покласти на ОСОБА_8 такі обов*язки:

1)прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

2)не відлучатися з м.Добропілля Донецької області без дозволу суду;

3)повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4)утримуватися від спілкування зі свідками, потерпілими по справі;

5)носити електронний засіб контролю.

Виконання ухвали в частині забезпечення обраного ОСОБА_8 запобіжного

заходу доручити Добропільському ВП Красноармійського відділу поліції ГУНП в Донецькій області.

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді