Рішення № 59251816, 28.07.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1741/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 19, 27 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2016 року м. Черкаси

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3, ОСОБА_4секретарОСОБА_5

за участю:

представника відповідача ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а :

У жовтні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду із вказаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7 25.07.2008 року було укладено кредитний договір № 2301/0708/88-1058, за умовами якого останньому було надано кредит в розмірі 242000 грн. строком по 24 липня 2018 року.

З метою забезпечення зобовязань позичальника за вказаним договором 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 було укладено договір поруки № 2301/0708/88-1058-Р-1. Крім того, 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_9 було укладено договір поруки № 2301/0708/88-1058-Р-2.

За умовами договорів поруки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зобовязались нести солідарну відповідальність за належне виконання ОСОБА_7 зобовязань за кредитним договором.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив право вимоги заборгованості, в тому числі і за кредитним договором укладеним із ОСОБА_7

28.11.2012 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Кредитні ініціативи» було передано право вимоги за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7

У звязку з невиконанням ОСОБА_7 зобовязань за кредитним договором станом на 21.07.2014 року утворилась заборгованість в розмірі 538822,46 грн., в тому числі: 235652,44 грн. заборгованість за кредитом; 236752,34 грн. заборгованість за відсотками; 66417,68 грн. пеня.

Враховуючи наведене, позивач просив суд стягнути з відповідачів вказану суму заборгованості та судові витрати.

Заочним рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 04 лютого 2015 року позов було задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість в сумі 538822,46 грн. та судові витрати в сумі 3654 грн.

26 січня 2016 року ОСОБА_11 звернулась до суду із заявою про перегляд заочного рішення суду, яка ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 25 лютого 2016 року була задоволена, заочне рішення суду від 04 лютого 2015 року скасовано та призначено справу до судового розгляду.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про повне задоволення позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення відповідає не у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є:

1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими;

3) невідповідність висновків суду обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, а також розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні рішення судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, що викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглядав справу.

Встановлено, що 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7 було укладено кредитний договір № 2301/0708/88-1058, за умовами якого останньому було надано кредит в розмірі 242000 грн. строком по 24 липня 2018 року.

З метою забезпечення зобовязань позичальника за вказаним договором 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_8 було укладено договір поруки № 2301/0708/88-1058-Р-1.

Крім того, 25.07.2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_9 було укладено договір поруки № 2301/0708/88-1058-Р-2.

За умовами договорів поруки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 зобовязались нести солідарну відповідальність за належне виконання ОСОБА_7 зобовязань за кредитним договором.

28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» було укладено договір факторингу, за умовами якого банк відступив право вимоги заборгованості, в тому числі і за кредитним договором укладеним із ОСОБА_7

28.11.2012 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір факторингу, за умовами якого ТОВ «Кредитні ініціативи» було передано право вимоги за кредитним договором, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7

Таким чином, з 28.11.2012 року кредитором за кредитним договором № 2301/0708/88-1058, укладеним між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_7, стало ТОВ «Кредитні ініціативи».

З наданого позивачем розрахунку вбачається, що заборгованість за кредитним договором станом на 21.07.2014 року складає 538822,46 грн., в тому числі: 235652,44 грн. заборгованість за кредитом; 236752,34 грн. заборгованість за відсотками; 66417,68 грн. пеня (а.с. 63).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України - за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав, надавши позичальнику в тимчасове користування на умовах строковості, зворотності, цільового використання, платності та забезпеченості кошти в сумі 242 000 грн., однак позичальник ОСОБА_7 свої зобовязання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду.

Однак, повністю з таким твердженням погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

За зобовязаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право предявити вимогу про виконання зобовязання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

З матеріалів справи вбачається, що 03.09.2009 року ПАТ «Сведбанк» було направлено боржнику та поручителям за вказаним кредитним договором повідомлення про зміну умов кредитного договору із вимогою у тридцяти денний строк з дня отримання листа достроково повернути заборгованість за кредитним договором (а.с. 169).

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту у цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, яким є строк виконання зобов'язання у повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом є зміною строку виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 1.9.1 кредитного договору використав право достроково стягнути з позичальника та поручителя заборгованість за кредитним договором, надіславши 03 вересня 2009 року повідомлення боржнику та поручителям про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів.

У зв'язку з невиконанням вимоги від 03.09. 2009 року банк звернувся у листопаді 2011 року до суду із відповідними вимогами до боржника та поручителів. Однак, ухвалою Золотоніського міськрайонного суду від 31 січня 2013 року позов було залишено без розгляду у звязку із повторною неявкою позивача у судове засідання.

Відповідно до ст. 268 ЦК України залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Ст. 262 ЦК України визначено, що заміна сторін у зобовязанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня, зазначеного кредитором у вимозі про дострокове повернення кредиту як кінцевий строк виконання її умов.

Із даним позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось 20 жовтня 2014 року.

Враховуючи наведене, судом першої інстанції було вірно встановлено, що позивачем пропущено строк позовної давності для звернення до суду вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Однак, судом першої інстанції помилково відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Так, відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що 28 березня 2016 року до винесення рішення у справі представником відповідача у справі ОСОБА_9 ОСОБА_6 було подано заяву про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності.

Інші відповідачі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 із заявами про застосування строків позовної давності до суду не звертались.

За таких обставин, відсутні підстави для застосування позовної давності в частині позовних вимог до відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Враховуючи наведене, апеляційна скарга ТОВ «Кредитні ініціативи» підлягає до часткового задоволення, рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підлягає скасуванню із прийняттям в цій частині нового рішення про задоволенні позовних вимог та стягнення з останніх в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором станом на 21.07.2014 року у розмірі 538822,46 грн., в тому числі: 235652,44 грн. заборгованість за кредитом; 236752,34 грн. заборгованість за відсотками; 66417,68 грн. пеня. В частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_9 рішення суду слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 слід стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги в розмірі 7673,40 грн., тобто по 3836,70 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 28 березня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про стягнення заборгованості змінити, скасувавши його в частині відмови в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.

Стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 2301/0708/88-1058 станом на 21.07.2014 року у розмірі 538822,46 грн., в тому числі: 235652,44 грн. заборгованість за кредитом; 236752,34 грн. заборгованість за відсотками; 66417,68 грн. пеня.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_9 - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_7, ОСОБА_8 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» судові витрати по 3836 гривень 70 коп. з кожного.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді :