Ухвала суду № 59251053, 27.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження 22ц/790/5070/16 Головуючий 1 інст. Зуб Г.А.

Справа № 640/8869/16-ц Доповідач Кірсанова Л.І.

Категорія: відшкодування шкоди

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді: Кірсанової Л.І.

суддів: Котелевець А.В., Трішкової І.Ю.,

за участю секретаря - Сотнікової А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року щодо забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до ФОП ОСОБА_3, ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И Л А:

В червні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, всього на суму 269623, 86 грн., заподіяної внаслідок ДТП, яку просить стягнути солідарно з відповідачів.

Представником позивача ОСОБА_2 ОСОБА_4 наданодо судузаяву про забезпечення позову,в якій він просить накласти арешт на автомобіль НОМЕР_1, реєстр. документ СХТ 872234, який належить ОСОБА_1 В обгрунтування зазначеної заяви посилається, що вказаний автомобіль належить відповідачу ОСОБА_1, яка не сплатила позивачу ніяких коштів на відшкодування завданої матеріальної шкоди, бажання відшкодовувати не виявляє, а отже у позивача є підстави вважати, що у випадку задоволення позовних вимог, вона буде ухилятись від виконання рішення суду, а її цивільно-правова відповідальність обмежена всього 50000,00 грн., що значно менше завданої шкоди.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року клопотанняпозивачаОСОБА_2 в особі його представника ОСОБА_4 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону відчуження на автомобіль НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1. В іншій частині в задоволенні клопотання відмовлено.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу районного. В обгрунтування апеляційної скарги посилається на незаконність та необгрунтованість ухвали суду, порушення норм процесуального права. Вважає, що позивачем не надано доказів на підтвердження того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції, посилаючись на ст.ст. 151,152 ЦПК України виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому у разі задоволення позовних вимог.

Судова колегія погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, так як такий висновок відповідає обставинам справи та вимогам цивільного процесуального закону.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, всього на суму 269623, 86 грн., заподіяної внаслідок ДТП, яку просить стягнути солідарно з відповідачів. В заяві про вжиття заходів забезпечення позову позивач вказує на те, що відповідач ОСОБА_1 має на праві власності автомобіль, вона не сплатила позивачу ніяких коштів на відшкодування завданої матеріальної шкоди, бажання відшкодовувати не виявляє, а отже у позивача є підстави вважати, що у випадку задоволення позовних вимог, відповідач буде ухилятись від виконання майбутнього рішення суду, а її цивільно-правова відповідальність обмежена всього 50 000,00 грн., що значно менше завданої шкоди 269623,86 грн..

Відповідно до ст. 151 ЦК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У відповідності до ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії, встановленням обов'язку вчинити певні дії, забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу описаного майна, якщо подано позов про право власності на це майно або про виключення його з опису; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Як роз»яснено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову. Відповідно до вимог ст. 151 ЦПК України, суд, за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходів забезпечення позову.

Згідно п.4 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Посилання апелянта, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що існує спір та є реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі його задоволення, судова колегія вважає безпідставними. Позивач звернувся до суду з позовом майнового характеру та просить стягнути з відповідачів солідарно на її користь завдану матеріальну та моральну шкоду всього на суму 269623, 86 грн., заподіяну внаслідок ДТП. Оскільки позов заявлено на значну суму, то в разі відсутності у відповідачів зазначених грошових коштів, майбутнє виконання рішення суду буде неможливе.

Не обґрунтованим є посилання апелянта, що суд застосував вид забезпечення позову не співмірний з заявленими позовними вимогами, оскільки позов заявлено на значну суму, в сього 269623,86 грн.. Тому вид заходу забезпечення позову є співмірним позовним вимогам позивача.

В зв»язку з наведеним судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

За таких обставин судова колегія знаходить, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову постановлена з додержанням вимог закону, що відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги та залишення ухвали без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 1 ч. 2 ст. 307, п.1 ч.1 ст.312, ст. 313, п. 4 ч. 1 ст. 314, ст. ст. 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 06 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

ГОЛОВУЮЧИЙ: СУДДІ: