Вирок № 59248190, 27.07.2016, Марківський районний суд Луганської області

Справа № 417/2645/16-к

Провадження № 1-кп/417/77/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" липня 2016 р. с. Марківка Луганської області

Марківський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Шкирі В.М.

за участі прокурора Постолянюка Б. Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

секретаря судового засідання Позднякової С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Марківського районного суду Луганської області кримінальне провадження № 12016130480000151 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, раніше судимий: 12.10.2015 Марківським районним судом Луганської області за ч.1 ст.128 КК України до 240 годин громадських робіт; 27.04.2016 Марківським районним судом Луганської області за ч.2 ст.389, ч.1 ст.185 , ч.1 ст.70 КК України до 3 місяців арешту, наразі з 14.06.2016 відбуває покарання за вироком Марківського районного суду Луганської області від 27.04.2016 у виді 3 місяців арешту, наразі відбуває покарання в Старобільському СІЗО, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: Луганська область, Марківський район, смт. Марківка, пров. Шкільний, 15.

у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 185 КК України

встановив:

06.05.2016, приблизно о 21-й годині, ОСОБА_1 на території домоволодіння ОСОБА_2 по вул. Першотравнева, 98 в смт Марківка Луганської області, вживаючи з останнім спиртні напої та маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, скористався тим, що приміщення гаражу відкрите та знаходиться не в полі зору, а також тим, що власник домоволодіння та його співмешканка ОСОБА_3 перебували у будинку та не могли спостерігати за його діями і шляхом вільного доступу викотив з гаражу велосипед «Салют», рама синього кольору, та відїхавши на ньому на відстань приблизно 100 м., зховав його на узбіччі автодороги. Після цього ОСОБА_1 знову повернувся до приміщення гаражу ОСОБА_2 та шляхом вільного доступу викрав велосипед «Україна» синього кольору з жіночою рамою, який також зховав на узбіччі автодороги де і попередній велосипед.

Викраденим майном ОСОБА_1 розпорядився на свій розсуд.

Згідно висновку товарознавчої експертизи №80/06/16 від 02.06.2016 залишкова вартість велосипеду марки «Україна» та велосипеду марки «Салют» на момент скоєння злочину складає 1177,38 грн.

Таким чином, вказаними злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 було завдано матеріальну шкоду на загальну суму 1177,38 грн.

Допитаний у судовому засіданні в якості обвинуваченого ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України визнав повністю, пояснив, що на початку травня 2016 він разом з потерпілим вживав спиртні напої в нього вдома по вул. Першотравневій в с.Марківка, коли потерпілий пішов спати він шляхом вільного доступу зайшов до гаражу та викотив звідти два велосипеди, спочатку велосипед "Україна" синього кольору, а потім велосипед "Салют" зеленого кольору. Відкотивши велосипеди на відстань 100 метрів він сховав їх на узбіччі, дороги, вже а потім перевіз додому. Велосипеди вилучили в нього працівника поліції. Кається у вчиненому, просив суд призначити умовне покарання, тобто не повязане з позбавленням волі

Дані суду свідчення щодо обставин скоєного злочину не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та добровільності, та не протирічать обвинуваченню.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні підтвердив, що завдана йому матеріальна шкода відшкодована повністю, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого він не має. Погоджується з прокурором, що обвинуваченогому необхідно призначити покарання повязане з позбавленням волі.

Враховуючи те, що обвинувачений не оспорює фактичні обставини справи і судом встановлено, що він правильно розуміє зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності його позицій, заслухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, а саме, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Проаналізувавши показання обвинуваченого, суд дії обвинуваченого кваліфікує за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжцу), вчинені повторно.

При призначенні покарання, суд у відповідності зі ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненного злочину, особу винного та обставин, що помякшують та обтяжують покарання.

Згідно зі ст.12 КК України злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України належить до категорії злочинів середньої тяжкості.

Дослідженням даних про особу встановлено наступне:

ОСОБА_1 не працює, не одружений, негативно характеризується в побуті, зловживає алкоголем, конфліктує з матірю (арк. мат кр. пр. 53), інвалідом не являється та на обліку у лікарів лікарів - нарколога , психіатране не перебуває (арк. мат кр. пр. 54-55), раніше судимий: 12.10.2015 Марківським районним судом Луганської області за ч.1 ст.128 КК України до 240 годин громадських робіт; 27.04.2016 Марківським районним судом Луганської області за ч.2 ст.389, ч.1 ст.185 , ч.1 ст.70 КК України до 3 місяців арешту, наразі з 14.06.2016 відбуває покарання за вироком Марківського районного суду Луганської області від 27.04.2016 у виді 3 місяців арешту, станом на 27.07.2016 невідбута частина покарання складає 1 місяць 19 днів.

До обставин, помякшуючих покарання ОСОБА_1 у відповідності із ст. 66 КК України слід віднести щире каяття та повне визнання вини.

До обставин, що обтяжують покарання, предбачених ст.67 КК України суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного спяніння.

Суд не визнає обставиною, яка обтяжує покарання - рецидив злочину, оскільки по даному кримінальному провадженню рецидив злочину утворює одночасно і їх повторність, яка відповідно за ч.2 ст. 185 КК України є кваліфікуючою ознакою даного злочину, згідно якої і кваліфіковані дії ОСОБА_1 тому, відповідно до ч. 4 ст.67 КК України суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання обставину, що його обтяжує- рецедив злочину.

Беручи до уваги викладене, враховуючи обставини, які пом'якшують і обтяжують покарання суд, приймає до уваги положення ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєний злочин призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення ним нових злочинів, вважає, що з метою виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 попередження з його боку вчинення нових злочинів і досягнення інших цілей покарання, йому слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 185КК України.

Підстав для застосування ст.69,75 КК Українисуд не вбачає.

Отже остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити за ст..71 КК України за сукупністю вироків: до покарання, призначенного за даним вироком, необхідно частково приєднати невідбуте покарання за попереднім вироком - вироком Марківського районного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року.

При цьому відповідно до ч.4 ст.71 КК України остаточне покарання має бути більшим як від покарання призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком .

При призначенні остаточного покарання суд враховує положення ст.72 КК України, оскільки вироком Марківського районного суду Луганської області від 27 квітня 2016 року ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді арешту. Зокрема , що при складанні покарань за сукупністю злочинів та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню позбавлення волі відповідають: один день тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відноснозасудженогоОСОБА_1 обрати у виді тримання під вартою.

Цивільний позов не заявлений.

Долю речових доказів по кримінальному провадженні вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати за проведення експертизи на підставі ст.124,126 КПК України слід стягнути зобвинуваченого в доход держави.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст. ст. 368-371,373, 374,376,395 КПК України, суд-

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць.

На підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Марківського районного суду Луганської області від 27.04.2016 року у виді 1 (одного) місяця арешту і з урахуванням ст.72 КК України остаточно призначити покарання ОСОБА_1 за сукупністю вироків у виді позбавлення волі строком 1 (один) рік 2 (два) місяці з відбуванням покарання у кримінально-виконавчій установі.

Початок строк відбуття покарання обчислювати з 27.07.2016.

Речові докази про кримінальному провадженню: велосипед «Україна» та велосипед «Салют», які знаходяться на відповідальному зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 повернути власнику - ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати на залучення експерта за проведення товарознавчоїекспертизи № 80/06/16 від 02.06.2016 в сумі - 450 (чотириста п'ятдесят) гривень 00 копійок. Отримувач -УДКСУ в Марківському районі (смт. Марківка) / 24060300. Код отримувача (ЄДРПОУ) - 38043302, банк отримувача (ГКДКСУ) - ГУ ДКСУ в Луганській області, код банку (МФО) 804013, розрахунковий рахунок -31110115700188.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відноснозасудженогоОСОБА_1 обрати у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.

В іншій частині, відповідно до ст.395 КПК України, на вирок суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Луганської області через Марківський районний суд Луганської області .

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідноч.6 ст. 376 КПК України копію вироку негайно надіслати обвинуваченому та вручити прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні..

Суддя В. М. Шкиря