Постанова № 59246668, 27.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3722/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/460/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 27.07.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду від 29 квітня 2016 року, якою

ОСОБА_2 (Yahya H A Aldakheel), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Лівану, громадянина ОСОБА_3, працюючого менеджером Міністерства соціальної політики ОСОБА_3, проживаючого за адресою: вул. 26, буд. 10, м. Рауда, ОСОБА_3,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень з конфіскацією вилученої, згідно протоколу про порушення митних правил №0202/125120102/16 від 30.03.2016 року, валюти у розмірі 9000 (девять тисяч) доларів США.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 30.03.2016 року о 09:40 годині в залі «Приліт» «Премєр-зали» терміналу «D» ДП ДМА «Бориспіль», під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з Туреччини, м. Стамбул, рейсом №457 у громадянина ОСОБА_3 ОСОБА_2, який обрав проходження митного контролю по каналу позначеному символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України. Після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 9000 доларів США, які перевищували наявну у нього валюту в розмірі 11100 доларів та 80 Євро, що за офіційним курсом НБУ, станом на 30.03.2016 року, є еквівалентом 9996 Євро і знаходились в одному з відділень сумки пасажира (ручна поклажа) без ознак приховування та підлягали обовязковому письмовому декларуванню та наявності відповідних дозвільних документів, чим порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України.

На вказану постанову суду, ОСОБА_2 подав апеляцію, в якій не погоджується з постановою, оскільки вважає, що накладене на нього стягнення занадто суворе.

Також, апелянт просить поновити строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк ним був пропущений з поважних причин, оскільки через зайнятість на роботі не мав можливості прийняти участь у судовому засіданні та своєчасно отримати копію постанови суду.

Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, суд приходить до висновку, що апелянту необхідно відмовити у поновленні строку на подачу апеляційної скарги, а саму скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду та повернути її апелянту, виходячи із наступного.

За змістом ч.2 ст.294 КУпАП апеляційна скарга, подана після закінчення строку на подачу скарги повертається особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні цього строку відмовлено.

Із матеріалів справи вбачається, що постанова суду винесена 29 квітня 2016 року, тобто останній день подачі апеляційної скарги 10 травня 2016 року.

11 липня 2016 року апеляційна скарга була направлена на адресу Бориспільського міськрайонного суду Київської області, про що свідчить відбиток поштового штемпеля на конверті (а.с.47), через 2 місяці і 1 день після закінчення строку на апеляційне оскарження, тобто з пропущеним строком на оскарження винесеної постанови.

Посилання апелянта на те, що він є державним службовцем Держави ОСОБА_3, постійно працює та мешкає за межами України, і тому не мав можливості прийняти участь у судовому засідання та своєчасно отримати копію постанови суду є безпідставними, оскільки з матеріалів справи, а саме пояснення ОСОБА_2 (а.с.28-35), вбачається, що він знав про день і час розгляду справи та направив до суду пояснення у письмовій формі, однак про свою неявку в судове засідання ОСОБА_2 суд не повідомив, прохання про відкладення судового засідання, до суду він також не надіслав.

Наведене вказує на те, що ОСОБА_2 достовірно знав про дату розгляду справи і міг прибути в судове засідання або повідомити суд про причини своєї неявки, а тому ОСОБА_2 не був позбавлений можливості вчасно отримати оскаржувану ним постанову, та при бажанні, подати на неї апеляцію в передбачені законом строки.

Таким чином, зазначена скарга подана із пропуском строку на її подачу, поважних причин пропуску цього строку судом не встановлено.

Твердження апелянта про те, що він отримав копію оскаржуваної постанови після спливу строку на апеляційне оскарження, і це є поважною причиною для поновлення вказаного строку, не ґрунтуються на Законі, оскільки відповідно до ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.

У звязку з цим у клопотанні апелянта про відновлення строку на подачу апеляційної скарги необхідно відмовити та повернути скаргу апелянту, а саму скаргу визнати такою, що не підлягає розгляду.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 відмовити у поновлені строків на подачу апеляційної скарги на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2016 року визнати такою, що не підлягає розгляду та повернути її апелянту ОСОБА_2.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива