Постанова № 59246662, 25.07.2016, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/3529/16-п Головуючий у І інстанції Криворучко І. В.Провадження № 33/780/430/16 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 25.07.2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 липня 2016 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1 з участю особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2, її захисника ОСОБА_3 та представника митниці ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_5 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, якою провадження у справі щодо

ОСОБА_2 (Tchaban Marina), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки ОСОБА_6, тимчасово непрацюючої, проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_6,

закрито за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про порушення митних правил від 19.03.2016 року №0174/125120103/16, 19 березня 2016 року о 15:25 годині під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка ОСОБА_6 ОСОБА_2, яка відлітала з України до ОСОБА_6, м. Тель-Авів, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом №0777 разом із своїм чоловіком громадянином України ОСОБА_7 та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України чим засвідчила факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності у неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 30000 доларів США, у чоловіка 11000 доларів США. Після чого пасажира та її чоловіка було запрошено до службового приміщення митниці, де нею була видана готівка у розмірі 32761 доларів США, яка знаходилась в одному з відділень жіночої сумки пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить їй особисто. Чоловіком була видана готівка в розмірі 11000 доларів США, яка знаходилась в кишені піджака, одягненому на пасажира, готівка переміщувалась без ознак приховування. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася та документів на право вивезення готівки не надала. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 11300 доларів США, її чоловіку ОСОБА_7 11311 доларів США, за протоколом про порушення митних правил вилучено готівку у розмірі 21150 доларів США.

Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували факт вини ОСОБА_2, оскільки працівниками митниці однобічно та неповно зясовані обставини справи, а протокол про порушення митних правил не був складений у визначеному законом порядку.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_5 подала апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд поверхнево вивчив матеріали справи та зробив хибні висновки навіть не дослідивши питання переміщення через митний кордон України готівки розміром понад 10000 євро та легальності походження коштів хоча ОСОБА_2, в судовому засіданні, особисто підтвердила факт переміщення нею готівки, через митний кордон України, з порушенням митного законодавства. Окрім цього, судом поставлено під сумнів пропуск ОСОБА_7 311 доларів США, однак залишено поза увагою, що під час проходження митного контролю та пропуску готівки, ані ОСОБА_2, ані ОСОБА_7 не були проти повернення останньому 311 доларів США та пропуску їм обом на двох еквіваленту 20000 євро, і що вже під час судового засідання захисник стверджував, що кошти у розмірі 311 доларів США повернули не тій особі, тобто коли судом зроблено висновок, що митницею неправомірно повернуто частину готівки, то судом, з урахуванням ст.541 МК України мала б бути застосована конфіскація товарів у повному обсязі. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винною за ст.471 МК України та накласти на неї стягнення у виді штрафу у розмірі 1700, гривень з конфіскацією затриманої валюти у сумі 21150 доларів США.

У судовому засіданні особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 та її захисник ОСОБА_3 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просили залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція підлягає до задоволення з наступних підстав.

Висновок суду першої інстанції про відсутність у діях Чабан складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 471 МК України є необґрунтованим.

Так, дійшовши вказаного висновку, суд жодним чином не давав оцінку правомірності дій ОСОБА_2 повязаних із порушенням нею митних правил.

Посилання суду першої інстанції на те, що протокол про порушення митних правил складений у порушення вимог чинного законодавства України, суперечить фактичним обставинам даної справи.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний протокол про порушення митних правил щодо ОСОБА_2 складений відповідно до вимог, передбачених ст. 494 МК України та містить всі визначені вказаною статтею данні.

Твердження суду на відсутність у працівників митниці правових підстав на повернення ОСОБА_7 311 доларів США не може вказувати на наявність порушень при складанні протоколу про порушення митних правил щодо ОСОБА_2

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що працівниками митниці надано правове обґрунтування їх дій при повернення 311 доларів США ОСОБА_7

До того ж, зазначені дії працівників митниці не можуть вказувати на порушення прав ОСОБА_2, оскільки вказані кошти були не вилучені у неї, а повернуті її чоловіку ОСОБА_7

При цьому, при складанні протоколу та проведенні опитування, ОСОБА_2 не висловлювала будь-яких заперечень щодо повернення 311 доларів США, які були вилучені у неї, її чоловіку ОСОБА_7

Також, апеляційний суд враховує, що ні правопорушниця ОСОБА_2 ні її захисник ОСОБА_3 не оскаржували в передбаченому законом порядку дії працівників митниці, у тому числі й при складанні протоколу про порушення митних правил. Не звертались вони й до правоохоронних органів з приводу незаконних дій працівників митниці чи фальсифікації адміністративної справи, а відповідно, суду не надано жодних доказів неправомірних дій працівників митниці.

Враховуючи викладене, вищевказана постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року є незаконною та підлягає скасуванню. При цьому по справі слід прийняти нову постанову.

Так, вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: протоколом про порушення митних правил №0174/125120103/16 від 19.03.2016 року; протоколом опитування в справі про порушення митних правил від 19.03.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_2 визнала свою вину у вчиненні порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України, пояснила обставини за яких вона вчинила вказані дії; доповідною запискою старшого державного інспектора відділу митного оформлення №3 митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС ОСОБА_8; описами вилучених у ОСОБА_2 предметів та переліком іноземної валюти; іншими зібраними по справі доказами.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що матеріали справи містять достатньо даних про те, що ОСОБА_2 порушила порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України, оскільки 19 березня 2016 року о 15:25 годині під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянка ОСОБА_6 ОСОБА_2, яка відлітала з України до ОСОБА_6, м. Тель-Авів, літаком авіакомпанії «МАУ», рейсом №0777 разом із своїм чоловіком громадянином України ОСОБА_7 та своїми діями обрала канал, позначений символами зеленого кольору «зелений коридор», тим самим заявила про те, що переміщувані нею через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо вивезення за межі митної території України чим засвідчила факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор» ОСОБА_2 було задано запитання щодо наявності у неї готівки, на що вона відповіла, що має при собі 30000 доларів США, у чоловіка 11000 доларів США. Після чого пасажира та її чоловіка було запрошено до службового приміщення митниці, де нею була видана готівка у розмірі 32761 доларів США, яка знаходилась в одному з відділень жіночої сумки пасажира. Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування та зі слів пасажира належить їй особисто. Чоловіком була видана готівка в розмірі 11000 доларів США, яка знаходилась в кишені піджака, одягненому на пасажира, готівка переміщувалась без ознак приховування. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надала, до моменту перетину нею «білої лінії» до інспекторів митниці не зверталася та документів на право вивезення готівки не надала. З виявленої суми ОСОБА_2 було пропущено 11300 доларів США, її чоловіку ОСОБА_7 11311 доларів США, за протоколом про порушення митних правил вилучено готівку у розмірі 21150 доларів США,

За даних обставин, суд вважає за необхідне визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 471 МК України.

При розгляді справи, суд враховує характер скоєного, особу правопорушника та вважає за необхідне призначити стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Доводи захисника про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 валюти суперечить висновкам та практиці Європейського Суду з прав людини, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, жодним із рішень Європейського Суду з прав людини не встановлено прямої заборони на конфіскацію предметів порушення митних правил.

Разом з тим, Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях наголошує, що держава при конфіскації майна зобовязана додержуватися, зокрема третього критерію правомірності позбавлення майна (балансу інтересів), визначеного ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 9 червня 2005 року у справі «Бакланов проти Російської Федерації»; від 24 березня 2005 року у справі «Фрізен проти Російської Федерації»; від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України»; від 06 листопада 2008 року у справі «Ізмайлов проти Російської Федерації»; від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Зазначений критерій передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між поставленою метою та засобами, які використовуються для її досягнення. ЄСПЛ вважає, що будь-яке втручання у право власності обовязково повинне відповідати принципу пропорційності. «Справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар». Цей критерій більшою мірою оціночний і стосується обставин кожної конкретної справи, а тому повинен бути встановлений щодо кожного конкретного субєкта у кожній справі на підставі безпосередньо зясованих обставин і фактів.

Однак, суду не надано доказів про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар.

Посилання ОСОБА_2 на те, що вилучені кошти їй необхідні для дитини та батьків, які є пенсіонерами, не підтверджені належними доказами. Так, суду не тільки не надано доказів про те, що її батьки перебувають у скрутному матеріальному становищі, а дитина знаходиться на її утриманні, а навіть не надано доказів про існування останніх. Не підтверджено жодним із доказів і посилання ОСОБА_2 на те, що вказані кошти були зароблені нею тяжкою працею, а на даний момент вона втратила здоровя та не може працювати.

За даних обставин, Апеляційним судом не встановлено будь-яких даних про те, що конфіскація вилученої у ОСОБА_2 готівки, покладає на неї індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосована у даному випадку.

Посилання захисника ОСОБА_3 на те, що всупереч Закону працівниками митниці по даній справі визначений колективний субєкт відповідальності, а при складанні протоколу до приміщення, яке перебуває в режимній зоні, був запрошений чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_7, і вказані факти є підставою для закриття провадження по справі, суд вважає безпідставними.

Так, доводи про визначення колективного субєкту відповідальності є необґрунтованими, оскільки зі змісту протоколу про порушення митних правил №0174/125120103/16 вбачається, що до відповідальності притягається одна особа, а саме: ОСОБА_2.

Щодо доводів про допущені працівниками митниці порушення при оформлені митних процедур, то вказані обставини можуть бути підставою для проведення перевірки компетентними органами щодо наявності в діях працівників митниці порушень вимог чинного законодавства та необхідності притягнення їх до відповідальності.

Твердження особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 на відсутність у неї умислу на вчинення даного правопорушення не може бути підставою для закриття справи, оскільки порушення митних правил, передбачене ст. 471 МК України, може вчинятись як умисно, так і через необережність. Дана обставина не впливає на кваліфікацію та на вид стягнення.

До того ж, апеляційний суд враховує, що на момент перетину митного кордону у ОСОБА_2 були відсутні дозвільні документи на переміщення валюти через митний кордон України.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року, є незаконною, а тому підлягає скасуванню. При цьому по справі слід прийняти нову постанову.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 (Tchaban Marina) скасувати.

Прийняти нову, якою громадянку ОСОБА_6 ОСОБА_2 (Tchaban Marina) визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 471 Митного кодексу України та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 100 (ста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот гривень), з конфіскацією валюти у розмірі 21 150 (двадцять одну тисячу сто пятдесят) доларів США, вилучених згідно протоколу про ПМП №0174/125120103/16 від 19.03.2016 року, в дохід Держави Україна.

Стягнути з ОСОБА_2 (Tchaban Marina), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ОСОБА_6, м. Карміель, вул. Хардув, б. 30, кв. 8, паспорт громадянки ОСОБА_6 для виїзду за кордон №20306637, виданий 06.08.2012 року, на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, утримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) гривень 60 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 (Tchaban Marina), ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає за адресою: ОСОБА_6, м. Карміель, вул. Хардув, б. 30, кв. 8, паспорт громадянки ОСОБА_6 для виїзду за кордон №20306637, виданий 06.08.2012 року, на користь Київської митниці ДФС (р/р №35211035089083, МФО: 821018, код ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 06 гривень 86копійок.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива