Ухвала суду № 59244937, 27.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/8515/15-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/1544/К/16 суддя Водопянов С.М.

Категорія - 50 (І) Доповідач Михайлів Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

27 липня 2016 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Михайлів Л.В.,

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.

секретар: Маслова К.В.

за участю: представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5 ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання дружини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на її утримання до виповнення дитині трьох років.

В обґрунтування позову зазначила, що, перебуваючи в шлюбі з відповідачем, 31.05.2015 року народила від нього дитину сина ОСОБА_7.

Посилаючись на те, що з червня 2016 року вона не проживає з відповідачем, спільного господарства з ним не веде, враховуючи те, що дитина знаходиться на її утриманні, а відповідач в добровільному порядку не надає допомоги на її утримання як дружини, хоч має змогу її надавати, просила суд стягнути з відповідача на своє утримання аліменти в розмірі 1/6 частини доходу відповідача щомісячно до досягнення дитиною трьохрічного віку.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини заробітку (доходу) відповідача, починаючи з 01.10.2015 року щомісяця до досягнення сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1 трьох років. Стягнуто з ОСОБА_5 судовий збір на користь державного бюджету України в розмірі 487,20 грн. Рішення суду в частині платежу аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення про стягнення аліментів на користь ОСОБА_3 на її утримання до досягнення її сином трьохрічного віку в розмірі 1/12 частини всіх видів доходів відповідача, посилаючись на те, що в порушення ч.3 ст. 36 ЦПК України суд не залучив ОСОБА_1 до участі у розгляді справи як одержувача аліментів, які стягуються за рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу на її користь з відповідача з 19.05.2004 року на утримання їх дитини, чим порушив її процесуальні права як сторони. Крім того, судом не було враховано, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 17.11.2014 року знаходяться у зареєстрованому шлюбі та проживають спільно, а тому підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 відсутні. Також зазначає, що з відповідачем в них є двоє спільних дітей й зараз в Інгулецькому районному суді м. Кривого Рогу вирішується питання про стягнення аліментів з відповідача за її позовом на утримання другої спільної неповнолітньої дитини.

Представник позивача ОСОБА_3 ОСОБА_4 заперечувала проти доводів апеляційної скарги й просила відмовити в її задоволенні та залишити рішення суду першої інстанції без змін як законне та обґрунтоване.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заявлених позовних вимог та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 17 жовтня 2014 року й від шлюбу мають малолітню дитину сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження якого батьком записаний ОСОБА_5 відповідач у справі (а.с. 3,4).

На даний час малолітня дитина проживає разом з матірю.

Стягуючи з відповідача на користь позивача аліменти на її утримання в розмірі 1/6 частини від доходу (заробітку) відповідача, суд першої інстанції керувався вимогами ст. 84 СК України та виходив з обовязку чоловіка утримувати дружину, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трирічного віку, а також з визнання позову відповідачем.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Право дружини, з якою проживає дитина, на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років закріплює частина 2 ст. 84 СК України.

При цьому, як передбачено частиною 4 вказаної статті, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

З викладеного вбачається, що право дружини на утримання виникає зі складу юридичних фактів, сукупність яких становить: проживання дитини, яка не досягла трьох років з матірю; походження дитини від чоловіка та здатність чоловіка надавати матеріальну допомогу.

Як встановлено судом, відповідач ОСОБА_5 є батьком малолітнього ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, погодився надавати матеріальну допомогу в розмірі, визначеному позивачем, що підтверджується його заявою про визнання позову від 28.10.2015 року (а.с. 14) й свідчить про його здатність надавати матеріальну допомогу на утримання дружини, з якою проживає малолітня дитина до досягнення останньою 3-х років.

Отже, враховуючи вказане, виходячи з визнання позову відповідачем, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на те, що сторони знаходяться в зареєстрованому шлюбі й продовжують сумісно проживати, оскільки ці обставини не входять до предмета доказування за вимогою дружини на утримання її чоловіком в порядку ст. 84 СК України й відповідно не впливають на виникнення у останньої такого права.

Доводи ж апеляційної скарги про те, що судом порушено її права як одержувача аліментів, що стягуються з відповідача на утримання неповнолітньої ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_2, у звязку з не залученням до участі у розгляді даної справи, колегія суддів не може визнати підставою для скасування правильного по суті й справедливого рішення, яким стягнуто аліменти на користь позивача, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена права на звернення до суду з позовом про збільшення розміру отримуваних аліментів, в порядку передбаченому діючим Сімейним кодексом України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, а також прав та інтересів осіб, які беруть участь у справі, тоді як доводи апеляційної скарги носять формальний характер й не впливають на суть ухваленого рішення, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, яка діє в інтересах ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 03 листопада 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Л.В. Михайлів

Судді: А.П. Барильська

ОСОБА_10