Рішення № 59243598, 28.07.2016, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/82/14-ц

Провадження № 2/0182/35/2016

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.07.2016 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.

за участю секретаря Скоробогатової О.Ю.

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки житлового будинку з надвірними спорудами та визначення порядку користування земельною ділянкою, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась до суду з позовною заявою про виділ в натурі частки

житлового будинку з надвірними спорудами та визначення порядку користування земельною ділянкою.

В обгрунтування своїх вимог позивачка посилається на наступні обставини.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2011 року за нею визнано право власності на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями № 14 по вул.Портова у м.Нікополі Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3, померлої 06.03.2008 року. Право власності на іншу 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями № 14 по вул.Портова у м.Нікополі Дніпропетровської області на підставі свідоцтва про право на спадщину від 31.05.1990 року № 2-2115, посвідченого Другою Нікопольською державною нотаріальною конторою, належить ОСОБА_3, яка померла 06.03.2008 року. Фактично вказаною частиною будинку користується її рідний брат ОСОБА_2 - відповідач у справі. ОСОБА_2 спадщину прийняв фактично, однак до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно не звертався, а також не реєстрував право на спадщину в органах, які здійснюють державну реєстрацію нерухомого майна. На даний момент вона не має можливості користуватися належною їй 1/2 частиною житлового будинку з надвірними спорудами та використовувати земельну ділянку, оскільки відповідач фактично користується усім будинком, надвірними спорудами та земельною ділянкою. Зміст права власності, яке полягає в праві володіння, користування та розпорядження своїм майном, визначено у ст.317 ЦК України. Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений ст.41 Конституції. Він означає, що право власності є недоторканим, власник може бути позбавлений або обмежений у його здійсненні лише відповідно і в порядку, встановлених законом. Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Відповідно до ст.358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці в праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших

співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Згідно ч.1 ст.364 ЦК України, співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Стосунки, які склалися між нею та відповідачем, не дозволяють досягнути домовленості щодо спільного користування житловим будинком з надвірними спорудами, у зв'язку з чим вона змушена за захистом своїх прав та інтересів звернутися до суду з питанням про виділ у натурі належної їй частки із майна, що є у спільній частковій власності. Домоволодіння № 14 по вул.Портова в м.Нікополі Дніпропетровської області розміщено на земельній ділянці, загальною площею 532 м2. Відповідно до ч.2 ст.1225 ЦК України, до спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. Згідно з вимогами ч.1 ст.377 ЦК України, до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Відповідно до вимог ст.120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 04 жовтня 1991 року № 7 „Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок, в спорах про поділ будинку в натурі учасникам спільної часткової власності на будинок може бути виділено відокремлену частину будинку, яка відповідає розміру їх часток у праві власності. За правилами ст.88 ЗК України, володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників, згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення частки - вимагати відповідної компенсації. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки. Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання. Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. За таких обставин звернулась до суду і просить провести поділ житлового будинку з надвірними спорудами № 14 по вул.Портова у м.Нікополі Дніпропетровської області між нею та відповідачем, визначити порядок користування земельною ділянкою при будинку № 14 по вул.Портова у м.Нікополі Дніпропетровської області та стягнути з відповідача на її користь витрати, пов'язані з оплатою нею судового збору у розмірі 229 грн. 40 коп.

В судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала. Просила задовольнити. Суду пояснила, що вона оформила свою частину спадщини офіційно і є власником 1/ 2 частини житлового будинку. А відповідач свою частину оформляти не бажає. Проживаючи в спадковому будинку, не будучи офіційним власником частини будинку, на відміну від неї, він однак не пускає її в будинок, хоча вона є законною власницею половини будинку. Домовитись мирно про поділ будинку в них не виходить, бо в неї з відповідачем немає контакту. Будинок взагалі спадковий, він перейшов її батькові від його мами. Батько пропонував їй переписати будинок на неї, але вона не схотіла сварки і після смерті батька будинок успадкувала її мама. Брат зараз розповідає, що він доглядав маму довгий час, але це не так. Він доглядав маму 3 дні і то через те, що на той час вона сама ледве пересувалась. І хоч сама ледве ходила, приходила до мами, щоб хоч трішки побути з нею. А зараз він не дає їй можливості користуватись своїм спадком, хоча вона претендує лише на те, що належить їй за законом. Вона не бажає відмовлятись від того, що належить їй, на користь відповідача, бо він того не вартий. Він ображав маму, тому є й моральний бік цієї справи. Оскільки брат не йде на контакт і вони не можуть мирно домовитись

про поділ будинку, просить виділити їй в користування, згідно поверхового плану спірного будинку, кімнату 1-3, площею 7,3 кв.м.; кімнату 1-4, площею 6,2 кв.м.; та кімнату 1-5, площею 10,5 кв.м. Таким чином, загальна площа виділених їм приміщень буде складати 24 кв.м. (7,3 + 6,2 + 10,5). А площа невиділених приміщень, якими зможе користуватись відповідач, складатиме 25,7 кв.м. (14,3 + 8,3 + 3,1). Крім того, в користуванні відповідача залишаться всі комунікації: вода, газ, електроенергія. Їй прийдеться все підводити самій. Однак, вона згодна й на такий варіант, лише б користуватись своєю власністю.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Суду пояснив, що

ніколи не перешкоджав позивачці проживати в спадковому будинку. Він, дійсно, не оформив спадщину, хоча й проживає в спадковому будинку фактично. Йому сказали, що спадок можна оформити протягом 10 років, тому він і не поспішає з оформленням, в нього немає часу і він вважає це не принциповим. З позивачкою ні про що домовлятись не бажає. Проти виділення позивачці кімнат із запропонованого нею варіанту поділу категорично заперечує, бо теж бажає проживати там, де йому хочеться. Він просить суд виділити йому сонячний бік будинку, а саме: кімнату 1-3, площею 7,3 кв.м.; кімнату 1-2, площею 14,3 кв.м.; а приміщення ванної кімнати 1-6, площею 3,1 кв.м., та всі комунікації залишити в загальному користуванні. Позивачці не заперечує віддати північний бік будинку, оскільки в неї є власне житло, а в нього немає.

Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.6 Конвенції „Про захист прав людини і основоположних свобод,

кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого

цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за

захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.3 ст.358 ЦК України, кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Згідно з ч.1 ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сімї, інших осіб.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка є власницею ? частини житлового будинку з надвірними будівлями № 14 по вул.Портова в м.Нікополі Дніпропетровської області в порядку спадкування за законом після смерті матері (а.с.5-14). В судовому засіданні також було встановлено, що фактично в спірному будинку проживає відповідач по справі, який не є власником іншої ? частини спадкового будинку і оформляти свої спадкові права не бажає. Угоди про порядок користування спірним будинком між сторонами немає. Відповідно до висновків судової будівельно - технічної експертизи № 3767/3768/3769-14 від 17.03.2015 року, розподілу підлягає житловий будинок (літ.А) з прибудовами домоволодіння № 14 по вул.Портовій у м.Нікополь. Загальна площа приміщень будинку, які підлягають розподілу - 54,8 м2 (в тому числі з урахуванням самочинно збільшеної площі 3,1 м2). 1/2 частка від загальної площі приміщень житлового будинку, які підлягають розподілу, складає 27,40 м2. При зіставлені частки співвласників житлового будинку в одиницях площі, об'ємно - планувального рішення житлового будинку, розташування житлового будинку на земельній ділянці з вимогами діючих нормативних документів, чинних на території України в галузі будівництва, визначити варіанти розподілу житлового будинку (літ.А-1) з прибудовами домоволодіння № 14 по вул.Портовій у м.Нікополь з урахуванням часток власності: 1/2 та 1/2 частки технічно неможливо. Оскільки, виходячи із умови виділення кожному із співвласників окремої квартири для ізольованого користування, не можливо виконати вимоги ДБН В.2.2 - 15-2005 „Житлові будинки. Основні положення. Відповідно до вимог ДБН В.2.2-15-2005, кожному власнику необхідно виділити однокімнатну квартиру, площа якої повинна бути не менше 30 м2 тоді, як 1/2 частка від загальної площі приміщень, житлового будинку, який підлягає розподілу становить:27,40 м2. Крім того,

при визначені варіантів розподілу житлового будинку неможливонадати варіанти розподілу з мінімальною кількістю переобладнань із збереженням несучої спроможності основних конструктивних елементів житлового будинку. У зв'язку з неможливістю розподілу житлового будинку та домоволодіння в цілому, у відповідності з частками у праві власності домоволодінням, визначити варіанти розподілу земельної ділянки № 14 по вул.Портовій у м.Нікополь не представляється можливим (а.с.40-43).

Однак, враховуючи ту обставину, що позивачка є власницею ? частини спірного будинку, а відповідач в спадкові права не вступив, продовжуючи проживати в спірному будинку без достатніх на те підстав; ту обставину, що відповідач добровільно не дає можливості позивачці проживати в спірному будинку та користуватись своєю власністю, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивачки ОСОБА_1 про виділення в її користування кімнати 1-3, площею 7,3 кв.м.; кімнати 1-4, площею 6,2 кв.м.; та кімнати 1-5, площею 10,5 кв.м., загальною площею виділених приміщень - 24 кв.м., згідно поверхового плану спірного будинку.

Однак, стосовно визначення порядку користування земельною ділянкою

при спірному будинку № 14 по вул.Портова в м.Нікополі, суд вважає за необхідне відмовити, оскільки експертом не було визначено можливості її поділу.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Відповідач ОСОБА_2 зустрічних позовних вимог не

заявляв.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути судові витрати на суму 229, 40 грн. та витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 1180, 80 грн. (а.с.44) з відповідача на користь позивачки.

Враховуючи викладене, керуючись ст.3-10, 30, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Виділити ОСОБА_1 в користування кімнати 1-3, площею

7,3 кв.м.; кімнати 1-4, площею 6,2 кв.м.; та кімнати 1-5, площею 10,5 кв.м., загальною площею виділених приміщень - 24 кв.м.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на суму 1 410 грн. 20 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається до апеляційного

суду Дніпропетровської області протягом десяти днів після отримання через Нікопольський міськрайонний суд.

Суддя: ОСОБА_4