Вирок № 59241572, 27.07.2016, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/12489/14-к

Провадження № 1-кп/592/19/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2016 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Кондратенка М.В., за участю секретаря Кучерявої Т.А., прокурора Сумської місцевої прокуратури ОСОБА_1 , потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_2 , цивільного позивача ОСОБА_3, обвинуваченого ОСОБА_4 і його захисника ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Суми матеріали кримінального провадження і внесених до ЄРДР за № 12014200440005895 від 23.10.2014 р. за ознаками ч.2 ст. 286 КК України по обвинуваченню

ОСОБА_4, 01.01. 1957 р.н, урож. с. Старово Парфенівського району Костромської області Російської Федерації, росіянина, громадянина України, зареєстрований та проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимого, одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працює ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

1. Так, 23.10.2014 р. близько 15 год. 30 хв. ОСОБА_4М . керуючи належним йому автомобілем «ГАЗ-2705 ВП-8» н.з. ВМ 1950 АМ та здійснюючи проїзд перехрестя вулиць Привокзальна- Орджонікідзе у м. Суми, з боку тер. ЧРЗ у напрямку вул. 2-га Залізнична , з головної дороги на другорядну, знехтував безпекою дорожнього руху, не врахував дорожню обстановку, не надав перевагу у русі транспортному засобу, що наближався праворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення з мопедом «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА, під керуванням водія ОСОБА_2, який здійснював проїзд даного перехрестя виконуючи маневр «поворот вліво», по напрямку головної дороги, від вул. Орджонікідзе у напрямку вул. Привокзальна.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 спричинено наступні тілесні ушкодження: «Поєднано краніо-торако-скелетна травма. ВЧМТ. Забій головного мозку. Множинні переломи лобної кістки справа з переходом на основу черепу передньої черепної ямки. Забійна рана лобно-тімяної області справа, підборіддя. ЗТГК. Забій грудної клітини. Переломо-вивих стернального кінця правої ключиці. Забійні рани лівої голені», які відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1591 від 19.11.2014 р. є небезпечними для життя і за цією ознакою кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до висновку судово-автотехнічної експертизи за №1622 від 24.11.2014 р. , ОСОБА_4 керуючи автомобілем «ГАЗ-2705 ВП-8» н.з. ВМ 1950 АМ, порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з 01.01.02р.), передбачених пунктами:

16.12. На перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов»язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії трамваїв.

16.14. Якщо головна дорога на перехресті змінює напрямок, водії транспортних засобів, які рухаються по ній, повинні керуватися між собою правилами проїзду перехресть рівнозначних доріг. Цим правилом повинні керуватися між собою і водії, які рухаються по другорядних дорогах.

Допущені ОСОБА_4 порушення пунктів 16.12 та 16.14 правил дорожнього руху України знаходяться в прямому причинному зв»язку з подією транспортної пригоди і наслідками, що настали.

Своїми зазначеними вище діями, пов»язаними в порушенням Правил дорожнього руху України та передбачених пунктами 16.12 та 16.14 , що призвело до спричинення потерпілому ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень , ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у пред»явленому обвинуваченні визнав і дав показання, що дійсно 23.10.2014 р. у денний час керуючи належним йому автомобілем «ГАЗ-2705 ВП-8» н.з. ВМ 1950 АМ та здійснюючи проїзд перехрестя вулиць Привокзальна- Орджонікідзе у м. Суми, не врахував дорожню обстановку та не надав перевагу у русі транспортному засобу, що наближався праворуч, внаслідок чого відбулося зіткнення з мопедом під керуванням водія ОСОБА_2

У скоєному розкаявся і просить призначити за скоєне не дуже суворе покарання, не позбавляти права керування транспортним засобом, що дасть йому можливість заробляти на життя влаштувавшись на роботу водієм і це на даний час є його основною професією,бо за місцем останньої роботи звільнений за скороченням штату.

1/. Проти заявленого цивільного позову прокурора про стягнення з нього коштів за стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 у сумі 6302,52 грн. заперечень не має.

2/. Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 про стягнення коштів як витрат на лікування у сумі 7 300 грн. , а також 55000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди - визнає частково, враховуючи наступне :

- вважає , що вимога про стягнення коштів на відшкодування спричиненої транспортною пригодою моральної шкоди і на відшкодування якої право потерпілого не заперечує, має завищену суму;

- просить врахувати , що у добровільному порядку сплатив потерпілому кошти у сумі 9114, 76 коп. як витрати на відшкодування спричиненої матеріальної шкоди .

3/. Заявлені вимоги за позовом цивільного позивача власника пошкодженого мопеда «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА , ОСОБА_3 визнає частково, враховуючи наступне:

- повинен нести цивільно-правову відповідальність по відшкодуванню матеріальної шкоди в мешах суми, визначеної експертним дослідженням щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт пошкодженого майна;

- так як цивільний позивач не є учасником транспортної пригоди, то за його думкою, ОСОБА_3 на відшкодування спричиненої моральної шкоди прав не має.

Скоєння обвинуваченим кримінально-карного діяння підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2 , який суду дав показання що 23.10.2014 р. у денний час керуючи належним сину ОСОБА_3 мопедом, під час проїзду перехрестя вулиць Привокзальна- Орджонікідзе у м. Суми на нього здійснено наїзд автомобілем «ГАЗ-2705 ВП-8» під керуванням обвинуваченого ОСОБА_4, з спричиненням йому тяжких тілесних ушкоджень.

Не заперечує ту обставину, що обвинуваченим у добровільному порядку сплачені грошові кошти у сумі 4000 грн. як витрати на лікування, придбання ліків та медпрепаратів, а також 5000 грн. на відшкодування спричиненої шкоди за пошкодження майна.

Підтримав остаточно уточнений заявлений цивільний позов про відшкодування спричиненої злочином шкоди і просить стягнути :

1/. З страхової компанії « ВУСО « , яка застрахувала цивільно-правову відповідальність власника транспортного засобу ОСОБА_4М:

-на відшкодування спричиненої моральної шкоди 5000 грн.

2/. З обвинуваченого ОСОБА_4 :

- витрати у сумі 7 300 грн. , що пов»язано з необхідністю придбання ліків , бо на даний час продовжує хворіти та що є наслідками отриманих в результаті транспортної пригоди травм ;

- 50000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди , яку обгрунтовує перенесеними стражданнями , тяжкістю отриманих тілесних ушкоджень, втратою здоров»я, необхідністю лікування, погіршенням стану здоров»я в результаті транспортної пригоди .

Інші докази, які обґрунтовують пред»явлене ОСОБА_4 обвинувачення , у судовому засіданні учасниками провадження не оспорювались і вони не досліджувались відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України. Прийняття такого рішення свідчить про те, що обставини та які учасниками провадження не оспорюються, вважаються встановленими в судовому засіданні і будуть враховані при постановлені вироку.

Таким чином суд вважає, що скоєння обвинуваченим кримінального правопорушення знайшло своє підтвердження у судовому засіданні .

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд враховує ступінь тяжкості ним скоєного кримінального правопорушення та яке необхідно вважати вчинене по необережності, дані про його особу. ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності взагалі не притягався, у скоєному покаявся, за місцем останнього місця роботи охоронником ТОВ « Завод Еко-Продукт « характеризується позитивно, прийняв заходи по відшкодуванню спричиненої злочином шкоди, своїми правдивими показаннями сприяв органам досудового слідства розкриттю злочину і ці обставини суд відносить до помякшуючих покарання, відповідно до ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого у відповідності до ст. 67 КК України, суд по справі не вбачає.

Враховуючи зазначене суд вважає, що відносно обвинуваченого можливо застосувати ст. 75 КК України звільнення від покарання з встановленням іспитового строку, без застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами на певний строк, що дасть можливість заробляти обвинуваченому кошти на прожиття, відшкодувати спричинену транспортною пригодою шкоду по заявленим цивільним позовам.

2. Щодо заявлених учасниками кримінального провадження цивільних позовів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

1. По справі прокурором Сумської місцевої прокуратури заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь Департаменту Фінансів Сумської обласної державної адміністрації 6302, 52 грн. - витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в Сумській обласній клінічній лікарні. Тому на підставі вимог ст. 1206 ЦК України, ч.3 ст. 128 КПК України, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_4 ці кошти у повному обсязі, про що не заперечує сам цивільний відповідач / т. 1, а.с.4-5; т. 2, а.с.167 /.

2. Потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов, який неодноразово уточнювався під час судових засідань, про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 коштів за остаточними вимогами як витрат на лікування у сумі 7 300 грн. , а також 55000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди / т.2, а.с. 55-56 /.

Судом встановлено, що відповідно до вимог Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" цивільно-правова відповідальність забезпеченого транспортного засобу автомобіля ГАЗ-2705 ВП-8» н.з. ВМ 1950 АМ , ОСОБА_4 як водія застрахована Страховою компанією « ВУСО « , страховий поліс № АІ / 0222644 , дата укладання договору - 07.06.2014 року, строк його дії - до 06.06.2015 року.

Відповідно до умов страхового полісу, встановлений розмір ліміту відшкодування Страховиком спричиненої шкоди при настанні страхового випадку, що становить: за шкоду, заподіяну життю і здоров»ю 100000 грн.; за шкоду, заподіяну майну 50000 грн.

А тому потерпілим ОСОБА_2 також заявлені вимоги до СК « ВУСО « як до співвідповідача про стягнення на свою користь суми у розмірі 5000 грн. на відшкодування спричиненої моральної шкоди , а також про стягнення 50000 грн. з обвинуваченого ОСОБА_4 на відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди / т.1, а.с. 179; т .2 , а.с.55-56 /.

3. Цивільним позивачем власником транспортного засобу мопеда «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА ОСОБА_3 заявлений цивільний позов і підтриманий ним у судовому засіданні, згідно якого просить стягнути у солідарному порядку з СК « ВУСО « та з обвинуваченого ОСОБА_4 на свою користь:

- 14995 грн. як вартість пошкодженого майна , яке не підлягає ремонту ;

- на відшкодування спричиненої моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. / т. 1, а.с. 117-119 /.

Страхова компанія як цивільний відповідач неодноразово повідомлялась про час і день судового засідання. Згідно заперечень на заявлені вимоги, СК « ВУСО « просить розглядати матеріали справи у відсутність свого представника і зазначила, що заявлені вимоги ними не визнаються з наступних підстав.

Так, страхувальник ОСОБА_4 відповідно до умов п. 33.1.4 ст. 33 Закону України ,,Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" / надалі Закону / повинен був не пізніше 3-х робочих днів з дня настання страхового випадку письмово повідомити Страховика про дорожньо - транспортну пригоду. Однак своє зобов»язання страхувальник порушив- повідомив про страховий випадок тільки 04.11.2014 року, що звільняє Страховика від відшкодування спричиненої страхувальником шкоди, яка повинна відшкодовуватись завдавачем такої шкоди . Також в обгрунтування вимог щодо витрат на лікування потерпілим не надано відповідних безсумнівних належних доказів . Тому у задоволенні вимог, заявлених до СК « ВУСО « , просять відмовити / т. 1, а.с. 61-64, 199-201; т. 2, а.с. 33-36, 49-51 /.

Суд, вислухавши доводи цивільних позивачів вважає, що заявлені вимоги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступні обставини.

Згідно вимог ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона / страховик / зобов»язується в разі настання певної події / страхового випадку / виплатити другій стороні /страхувальникові / або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму /страхову виплату / , а страхувальник зобов»язується сплачувати страхові платежі і виконувати інші умови договору .

Пункт 5 ч.1 ст. 991 ЦК України передбачає, що Страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на то причин про настання страхового випадку або створення Страховикові перешкод у визначенні обставин, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі настання страхової виплати / страхового відшкодування / для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов»язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою / страховим відшкодуванням /.

Як встановлено у судовому засіданні, повідомлення про транспортну пригоду встановленого зразка подано ОСОБА_4 Страховій компанії, однак з порушенням три денного строку - 04.11.2014 р. / т. 1, а.с. 65-66 /.

Цивільні позивачі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 звертались до СК « ВУСО « з заявами про відшкодування їм шкоди, спричиненою транспортною пригодою, на що їм Страховиком відмовлено листами від 06.02. 2015 р. і від 04.03.2015 р. з підстав несвоєчасного повідомлення страхувальником ОСОБА_4 про настання страхового випадку /т.1, а.с. 171, 178 /.

Однак суд не може погодитись з позицією цивільного відповідача СК « ВУСО « що у зв»язку з зазначеним вище порушенням обвинуваченого щодо своєчасного повідомлення про настання страхового випадку цивільні позивачі позбавлені права на відшкодування спричиненої шкоди за рахунок Страхової компанії, з необхідністю покладання повного відшкодування на обвинуваченого ОСОБА_4, враховуючи наступне.

Пункти 33.1 33.1.4 статті 33 Закону зазначають, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон , свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Так, п. 37.1.3. ст. 37 Закону передбачає, що спричинена шкода не відшкодовується страховиком при умові невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

Однак потерпілим ОСОБА_2 , цивільним позивачем ОСОБА_3 заявлені вимоги в межах кримінального провадження і встановлення факту транспортної пригоди, її причини , наступивші наслідки є безпосередньо завданням кримінально-процесуального судочинства.Тому не повідомлення ОСОБА_4 Страховика у встановлений Законом строк про настання страхового випадку ніяким чином не перешкоджає суду встановити всі обставини транспортної пригоди.

Також п.37.1.4. ст. 37 Закону зазначає, що підставою для відмови страховика у відшкодуванні шкоди є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

А цивільні позивачі звернулись до СК « ВУСО « з заявами про відшкодування шкоди в межах строків, передбачених п.37.1.4. ст. 37 Закону.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав виключення СК « ВУСО « з складу співвідповідача по заявленим цивільним позовам, з звільненням Страховика від цивільно-правової відповідальності по відшкодуванню шкоди, спричиненої страхувальником ОСОБА_4 як володільцем транспортного засобу.

Щодо заявлених вимог потерпілого і цивільного позивача ОСОБА_2.

а/. Так, потерпілим ОСОБА_2 заявлений цивільний позов про :

- відшкодування шкоди як витрат на лікування у сумі 7300 грн., бо після транспортної пригоди досі продовжує лікування і витрати на яке збільшились / т. 2, а.с. 55,56 /.

Відповідно вимог ч.1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За приписами п. 22.1 ст. 22 Закону , при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітіввідповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку шкоду, яка заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну потерпілої особи.

Відповідно до вимог п. 23.1 ст. 23 Закону шкода , заподіяна життю та здоров»ю потерпілого, є: шкода, пов»язана з лікуванням ; що пов»язана з тимчасової втрати працездатності ; матеріальна шкода , пов»язана з стійкою втратою працездатності ; моральна шкода , що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; шкода, пов»язана з смертю потерпілого.

Пункт 24.1 ст. 24 Закону зазначає що шкода , пов»язана з лікуванням потерпілого, відшкодовується у вигляді обгрунтованих витрат , пов»язаних з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням, реабілітацією потерпілого у закладі охорони здоров»я, медичному піклуванні, лікуванні у домашніх умовах, придбання лікарських засобів. Зазначені у цьому пункті витрати , необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом здоров»я.

В обгрунтування стягнення коштів як витрат на придбання ліків і медпрепаратів, потерпілим ОСОБА_2 до справи залучені чисельні копії товарних чеків , квитанції аптечних пунктів , медичні довідки, виписки з амбулаторної карти щодо відвідування лікарів , висновок СМЕ щодо тяжкості спричинених тілесних ушкоджень/ /т. 1, а.с.22-27; т. 2, а.с.2-10, 57-102, 173-181 /.

Необхідно звернути увагу, що копії зазначених документів не мають ніяких даних хто саме придбавав ці ліки. Також позивачем не надано суду доказів які ліки були придбані саме за його кошти , їх найменування, необхідність придбання саме за медичними призначеннями і що це повязано з лікуванням отриманих в результаті транспортної пригоди травм та як того вимагає пункт 24.1 ст. 24 Закону . Тому неможливо зробити висновок які ж конкретно витрати понесені потерпілим на придбання медикаментів і медпрепаратів.

Так як цивільний позов пов»язаний з кримінальним провадженням, то відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог, так і заперечень. Тому згідно ст. 58, 59 ЦПК України щодо належності , допустимості доказів суд вважає, що надані суду документи не можна вважати такими, що безсумнівно підтверджують фактичні витрати потерпілого, пов»язані з лікуванням. А суд при вирішенні питання відшкодування матеріальної шкоди не може керуватись здогадами і припущеннями щодо суми таких витрат.

Так як відмова у задоволенні цивільного позову у кримінальному провадженні позбавляє права потерпілого на подальше звернення до суду по захисту своїх прав щодо відшкодування шкоди за правилами цивільного судочинства, суд враховуючи зазначені вище обставини вважає за необхідне заявлену потерпілим ОСОБА_2 вимогу про стягнення 7300 грн. як витрат , пов»язаних з лікуванням - залишити без розгляду, що не позбавляє його права на звернення до суду за захистом своїх майнових прав за правилами цивільного судочинства України, надавши в обгрунтування стягнення коштів відповідні докази.

б/. потерпілим ОСОБА_2 заявлена вимога про відшкодування спричиненої моральної шкоди у сумі 55000 грн., з яких :

- 5000 грн. просить стягнути з СК « ВУСО» , в межах страхового ліміту ;

- 50000 грн. - з обвинуваченого ОСОБА_4 / т. 2, а.с. 55,56 /.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичні особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною 2 цієї статті.

Відповідно до ст. 26-1 Закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, яка зазнала ушкодження здоровя під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоровю.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність обвинуваченого по відшкодуванню шкоди застрахована згідно вимог Закону України ,,Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" , відшкодування спричиненої потерпілій особі моральної шкоди передбачено п.23.1 ст. 23, ст. 26-1 зазначеного Закону, з встановленням суми у розмірі 5000 грн. , що становить 5 % від суми ліміту у 100000 грн. за страховим полісом на відшкодування шкоди, заподіяної життю і здоров»ю / т. 1, а.с. 179 /.

Не викликає сумніву та обставина, що отримані потерпілим ОСОБА_2 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тяжкі тілесні ушкодження, що потягли за собою госпіталізацію і стаціонарне лікування, погіршення стану здоров»я , спричинили йому моральні страждання , що дає право на відшкодування моральної шкоди відповідно до вимог Закону, а також ст. 1167 Цивільного Кодексу України.

Розмір такої шкоди необхідно визначати з врахуванням роз»яснень п.п. 8 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 з наступними змінами Про судову практику в справах про відшкодування моральної / /немайнової / шкоди , залежно від характеру спричинених потерпілому моральних страждань, тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, зусиль для відновлення попереднього стану, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості.

Тому суд оцінує таку шкоду у сумі 17 000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілого, з якої:

-5000 грн. підлягає стягненню з СК « ВУСО « ;

- 12000 грн. підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України як різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою / страховим відшкодуванням/.

Щодо заявлених вимог цивільного позивача ОСОБА_3.

а/. Цивільним позивачем власником транспортного засобу мопеда «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА ОСОБА_3 заявлений цивільний позов про стягнення у солідарному порядку з СК « ВУСО « та з обвинуваченого ОСОБА_4 на свою користь:

- 14995 грн. як вартість пошкодженого майна ;

- на відшкодування спричиненої моральної шкоди суму у розмірі 5000 грн. / т. 1, а.с. 117-119 /.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_3 заявлені вимоги підтримав. Також просить відшкодувати йому понесені судові витрати і що становить : 83 грн. 99 коп. сплачені за телеграму як повідомлення обвинуваченого ОСОБА_4 про огляд належного йому мопеда у зв»язку з товарознавчим дослідженням / т.1, а.с. 173-174 /; 650 грн. - сплачених спеціалісту за проведення авто-товарознавчого дослідження / т. 1, а.с. 175 /.

Також позивачем подана заява про повернення судового збору у сумі 243,60 грн., помилково сплаченого при подачі позову до суду в межах кримінального провадження / т. 1, а.с. 116 ; т. 2, а.с. 32/.

Суд, вислухавши доводи цивільного позивача ОСОБА_3, вивчивши і оцінивши надані ним докази вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до вимог ст. 1166, 1167 ЦК України, враховуючи наступні обставини.

Відповідно до вимог п.1.3 ст. 1 Закону потерпілі - юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Стаття 28 Закону зазначає ,що шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;з евакуацією транспортних засобів з місця транспортної пригоди.

Пункт 14 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 4 від 01.03.2013 р. « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки « зазначає, що коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються у повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Як вбачається з наданого суду цивільним позивачем висновку авто-товарознавчого дослідження за № 021/2015 р. від 20.04.2015 р., а також ремонтної калькуляції , які учасниками кримінального провадження не оспорювались , вартість ремонтних робіт, з заміною вузлів та агрегатів, по відновленню пошкодженого в результаті транспортної пригоди належного ОСОБА_3 мопеда «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА, становить 4880 грн. / т.1, а.с.127, а.с. 129-167 /.

Позивачем в обґрунтування стягнення коштів у сумі 14995 грн. як ринкової вартості нового транспортного засобу мопеда, не надано безсумнівних доказів того, що майно не може бути відновлено чи знищено в результаті транспортної пригоди, або має такі пошкодження, що вартість відновлювальних робіт з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості , перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження / т. 1, а.с. 124 /.

Тому на користь позивача підлягає відшкодуванню сума у розмірі 4880 грн., яку необхідно стягнути з СК « ВУСО « , що застрахувала цивільну-правову відповідальність обвинуваченого ОСОБА_4 за страховим полісом № АІ / 0222644 від 07.06.2014 року, який діяв на час транспортної пригоди і що мала місце 23.10.2014 р. У разі якщо під час виконання рішення суду про відшкодування шкоди за присуджені кошти зростуть ціни на запчастини або роботи, цивільний позивач не позбавлений можливості звернутись до суду з додатковими вимогами про стягнення цих коштів до особи, відповідальну за спричинену шкоду.

б/. Щодо заявленої вимоги ОСОБА_3 по відшкодуванню спричиненої моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно приписів п. 23.1 ст. 23 Закону шкода , заподіяна життю та здоров»ю потерпілого, є : шкода, пов»язана з лікуванням ; що пов»язана з тимчасової втрати працездатності ; матеріальна шкода , пов»язана з стійкою втратою працездатності ; моральна шкода , що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнала у звязку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя; шкода, пов»язана з смертю потерпілого.

Однак цивільний позивач ОСОБА_3 не є безпосереднім учасником транспортної пригоди, бо належним йому мопедом «DELТА-ЕХ50 ОТ - В», н.з. ВМ 1590 АА, під час транспортної пригоди керував його батько- потерпілий ОСОБА_2 . Також позивачем 23.10.2014 р. не отримано тілесних ушкоджень, йому не спричинена шкода здоров»ю.

А тому зазначена обставина виключає відшкодування позивачу спричиненої моральної шкоди Страховиком СК « ВУСО «.

Але відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України, позивач має право на відшкодування моральної шкоди, спричиненої йому пошкодженням належного рухомого майна, розмір якої необхідно визначати з врахуванням тих же роз»яснень п.п. 8 і 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 з наступними змінами Про судову практику в справах про відшкодування моральної / /немайнової / шкоди .

Тому суд оцінує таку моральну шкоду у сумі 1000 грн., яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь цивільного позивача .

в/. Щодо заявлених вимог ОСОБА_3 по відшкодуванню понесених судових витрат, суд зазначає наступне.

Так, ст. 118 КПК України передбачає перелік процесуальних витрат та який є вичерпним, до яких відносяться:

- витрати на правову допомогу;

- витрати, пов»язані із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження ;

- витрати, пов»язані з залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів:

- витрати, пов»язані із зберіганням і пересиланням речей і документів.

За проведення товарознавчого дослідження пошкодженого в результаті транспортної пригоди майна, ОСОБА_3 сплачено спеціалісту Фірми « Ікар ВМЗ Сервіс « кошти у сумі 650 грн., які необхідно віднести до процесуальних витрат і що підлягають відшкодуванню цивільному позивачу / т. 1, а.с. 175 /.

Витрати у сумі 83 грн. 99 коп., сплачені за телеграму як повідомлення обвинуваченого ОСОБА_4 про огляд пошкодженого мопеда у зв»язку з товарознавчим дослідженням не відносяться до процесуальних витрат і відшкодуванню не підлягають/ т.1, а.с. 173-174 /.

Також встановлено, що цивільним позивачем при подачі позову про відшкодування спричиненої майну шкоди помилково сплачений судовий збір у сумі 243, 60 грн., від сплати якого особи звільняються при подачі позову у кримінальному провадженні. Тому зазначена сума підлягає поверненню ОСОБА_3 / т. 1, а.с. 116 /.

По справі є судові витрати за проведення судових авто-технічних експертиз, які відповідно до вимог ст. ст.122,124 КПК України суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави , що становить 4869,20 грн. / т.2, а.с. 168-170 /.

Речові докази не залучено.

Керуючись зазначеним вище, а також ст.ст. 122, 124, 128, 373, 374 КПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» , суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України , і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 / чотири / роки , без позбавленням права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України, звільнити засудженого від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки .

Відповідно до ст. 76 КК України, на період дії терміну іспитового строку покласти на засудженого виконання таких обов»язків :

1. Не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.

2. Повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

Запобіжний захід ОСОБА_4 органом досудового розслідування не обирався .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати , що становить 4869, 20 грн. /код класифікації доходів - 24060300 « інші надходження « /.

Заявлений цивільний позов прокурора Сумської місцевої прокуратури -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Департаменту фінансів Сумської обласної державної адміністрації 6302, 52 грн. як витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2 в Сумській обласній клінічній лікарні / 40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3 р/р № 31415544700001 ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 23632949, код за доходами 24060300 « інші надходження « /.

Заявлений цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково, стягнувши на його користь:

1. З Страхової компанії « ВУСО « - 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, спричиненої злочином / 03150, м. Київ, вул. К. Малевича, 31 , офіс № 212 /;

2./ З обвинуваченого ОСОБА_4 12000 грн. на відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди .

Вимогу ОСОБА_2 про стягнення 7300 грн. як витрат, пов»язаних з лікуванням - залишити без розгляду, що не позбавляє його права на звернення до суду за захистом своїх майнових прав за правилами цивільного судочинства України , надавши в обгрунтування стягнення коштів відповідні докази.

Заявлений цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково, стягнувши на його користь:

1. З Страхової компанії « ВУСО « - 4880 грн. на відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої злочином / 03150, м. Київ, вул. К. Малевича, 31 , офіс № 212 /;

2./ З обвинуваченого ОСОБА_4 :

- на відшкодування спричиненої злочином моральної шкоди - 1000 грн.;

- на відшкодування витрат по залученню спеціаліста авто-товарознавця - 650 грн.

В іншій частині заявлених вимог відмовити.

Кошти у сумі 243, 60 грн. як судовий збір, помилково сплачений цивільним позивачем при подачі позову в межах кримінального провадження, повернути ОСОБА_3 / квитанція від 02.03.2015 року , отримувач ГУ ДКСУ в Сумській області, Державний бюджет м. Суми, код 37970593, МФО 837013, р\р 3121120670004 , т. 1, а.с. 116 /.

Вирок може бути оскаржений сторонами кримінального провадження до Апеляційного суду Сумської області через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом 30 днів з дня його проголошення, а цивільним позивачем ОСОБА_3 - в той же строк в частині вирішення цивільного позову.

Суддя М.В. Кондратенко