Ухвала суду № 59240963, 19.07.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року м. Київ

колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого Болотова Є.В.,

суддів: Білич І.М., Поліщук Н.В., при секретарі Горбачовій І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Фортуна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року, -

встановила:

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 27 квітня 2016 року названий позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Фортуна» заборгованість за договором про надання фінансової допомоги на зворотній основі в розмірі 65 058 900 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 975883 грн.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги підтримала.

Представники ТОВ Компанія «Фортуна»проти апеляційної скарги заперечили.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за договором не виконав, відтак заборгованість має бути стягнута в судовому порядку.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що 26 травня 2015 року між ТОВ Компанія «Фортуна» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансової допомоги на зворотній основі №1/265-Ф, відповідно до якого позивач надав відповідачу кошти у розмірі 65 058 900,00 грн.

Зазначені обставини підтверджуються платіжним дорученням № 335 від 27 травня 2015 року. згідно з яким відповідач ОСОБА_1 на свій рахунок в ПАТ «УПБ» отримав від позивача грошові кошти в сумі 65 058 900,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 Договору строк на який надається допомога: 6 календарних місяців з моменту зарахування грошових коштів на поточний рахунок сторони в банківській установі, що її обслуговує, але не пізніше 30 листопада 2015 року.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з п. 5.2 Договору,повернення фінансової допомоги відбувається шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок позивача 26003301001637 в АТ «НК Банк» МФО 322432.

При вирішенні спору, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач не виконав обов'язку повернути кошти позивачу, а тому ухвалив обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що у банківській установі, в якій перебували кошти, було введено тимчасову адміністрацію, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначені обставини не впливають на обов'язок відповідача виконати зобов'язання по поверненню коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 27 квітня 2016 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 1 ст. 307 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 27 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання неюзаконної сили.

Головуючий Є.В. Болотов

Судді: І.М. Білич

Н.В. Поліщук