Постанова № 59238480, 23.06.2016, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.06.2016 Справа №607/5995/16-а

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Стельмащук П.Я., розглянувши в місті Тернополі в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов»язання призначити пенсію та здійснити її перерахунок, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання незаконними рішення, дій та бездіяльності відповідача щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати у заробітку, що враховується для обчислення пенсії, з дня набуття права на призначення пенсії з 28.05.2014 року в розмірі 70 відсотків, який був встановлений на час виникнення права на цей вид пенсії, зобов'язання відповідача призначити йому пенсію державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати у заробітку, що враховується для обчислення пенсії, з часу набуття права на призначення пенсії - 28.05.2014 року в розмірі 70 відсотків, який був встановлений на час виникнення права на цей вид пенсії, зобов»язання донарахувати пенсійні виплати з 28.05.2014року та відшкодувати йому донараховану суму.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що у 2011 році йому було призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, яку він отримує по даний час. У віці 60 років 6 місяців або 28 травня 2014 року із стажем роботи 32 роки 9 місяців 27 днів на посадах державного службовця у нього виникло право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», яке не реалізовано. Дізнавшись у лютому 2016 року про нездійснення свого цивільного права він звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі із заявою від 12 лютого 2016 року (вх. №46/3-11) щодо призначення пенсії державного службовця. Однак, Управлінням Пенсійного фонду України в м.Тернополі письмовим повідомленням від 25 лютого 2016 року за № 46/3-11 в призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» йому відмовлено з посиланням на п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213-VIII від 02 березня 2015 року, згідно якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру»,"Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. Вважає відмову відповідача неправомірною і такою, що порушує його законне право, передбачене пп.1 п.2 та п.12 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-УШ «Про державну службу» , згідно яких для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менше як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідач надіслав суду письмове заперечення, зазначивши, що позивачу з 06.01.2011 року призначено пенсію по інвалідності. 22 липня 2011 року позивачем подана заява про перехід з виду на вид, а саме, про перехід на пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. З 03.06.2011 року позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком. 12.02.2016 р. позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі із заявою в порядку звернень громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян», в якій просив призначити йому пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 28.05.2014 р. З заявою встановленого зразка про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» позивач до управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі не звертався. Таким чином, позивач звернувся до суду із пропуском шестимісячного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів, що має наслідком, відповідно до статті 100 КАС України, залишення позовної заяви без розгляду, а тому, просять відмовити в задоволенні позову.

Суд вважає, що наявні достатні підстави для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення в порядку скороченого провадження.

Ухвалою судді від 06.06.2016року позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі про визнання дій протиправними та зобов»язання призначити пенсію та здійснити її перерахунок в частині визнання незаконними рішення, дії та бездіяльності Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі щодо відмови у призначенні пенсії державного службовця з 28.05.2014 року в розмірі 70 відсотків, який був встановлений на час виникнення права на цей вид пенсії, зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в м.Тернополі призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати у заробітку з 28.05.2014року; зобов»язання провести донарахування пенсійних виплат з 28.05.2014 року та відшкодувати донараховану суму (заподіяну шкоду) з 28 травня 2014року по 02 грудня 2015року включно залишено без розгляду.

Судом встановлено, що 2011 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи загального захворювання .

12.02.2016 року ОСОБА_1 звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, з яких було сплачено страхові внески на загальнообов'язковепенсійне страхування.

Листом за № 46/3-11 від 25.02.2016 року УПФ в м. Тернополі відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії мотивуючи тим, що з 01 травня 2014 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 70 відсотків їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Із врахуванням змін до даного закону з 01.01.2015р. пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" N 213-УШ від 02.03.2015, у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України. А тому, з 1 червня 2015року пенсії в порядку та на умовах, визначених законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Суд вважає відмову пенсійного фонду у призначенні позивачу пенсії безпідставною, виходячи із наступного.

Відповідно до вимог ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

12.02.2016р. позивачем подано заяву про призначення йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», однак йому було відмовлено з тих підстав, що з 01 травня 2014 відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 70 відсотків їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Із врахуванням змін до даного закону з 01.01.2015 пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (станом на час виникнення у позивача права на пенсію), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відтак суд вважає, що у позивача 12.02.2016року (з дня подання заяви до УПФ в м.Тернополі) виникло право на призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» .

Бездіяльність відповідача призвела до звуження прав позивача та позбавила його права на перехід з одного виду пенсії на інший.

Окрім того, безпідставними є посилання відповідача на те, що з 01 травня 2014р., відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу", пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 70 відсотків їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Із врахуванням змін до даного закону з 01.01.2015 пенсія державним службовцям призначалася в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та на п.5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" N 213-УШ від 02.03.2015р.

Частиною другою статті 37-1 «Про державну службу», перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Згідно вимог ст.2 Закону України «Про оплату праці», структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Відповідно до вимог ст.33 Закону України «Про державну службу», заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 встановлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Постановою правління Пенсійного фонду України №15-1 від 04.09.2013 р. вбачається, що на виконання рішень Окружного адміністративного суду м.Києва по справах №2а-8893/12/2670, №2а-4753/09/2670, правління ПФУ постановило затвердити форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу»; форму довідки про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано пенсію); визнано такою, що втратила чинність постанова правління ПФУ від 30.10.2008 р. №19-11 «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» зареєстровану в Міністерстві юстиції України 04.12.2008 р. за №1161/15852.

Зокрема, Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року постанову правління Пенсійного фонду України «Про затвердження форм довідок про заробітну плату, що подаються для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» від 30 жовтня 2008 року №19-11 визнано такою, що не відповідає правовим актам вищої юридичної сили щодо не включення до заробітної плати складових, які передбачені чинним законодавством.

Вказаною постановою судом зроблено висновок, що чинне законодавство як загальне, так і спеціальне відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 листопада 2010 року постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13 серпня 2010 року залишена без змін.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України, дані обставини не потребують доказування, оскільки є преюдиційними фактами, встановленими судовими рішеннями.

Згідно із вимогами ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Відповідно до статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 «Про виконання рішення Окружного адміністративного суду м. Києва» затверджена форма довідки про складові заробітної плати з врахування рішення суду, що набрала чинності з 04.03.2011року.

Згідно з абз.1 п.5 вищезазначеної постанови форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення ( перерахунку ) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики України.

У формі довідки, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 14.02.2011 року № 5-1 передбачено графу - інші виплати. Як випливає із положень постанови правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 в розмір інших виплат включаються зокрема, грошова винагорода за стаж роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та додається у формі довідки, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 14 лютого 2011 року № 5-1 "Про виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва по справі №2а4753/09/2670", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18 лютого2011 року за № 210/18948.

Рішення Верховного суду України є обовязковими для всіх субєктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить витлумачену Верховним Судом норму права, а також для всіх судів України.

Верховний Суд України в постанові від 28.05.2013р. № 21-97а13 дійшов висновку щодо неправомірних дій Пенсійного Фонду, який відмовився включити суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової винагороди за стаж та суми індексації заробітної плати до розрахунку заробітної плати державного службовця для призначення пенсії відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу».

Отже, відповідно до вищенаведених нормативно-правових актів матеріальна допомога на оздоровлення; матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; грошова винагорода за стаж роботи; індексація заробітної плати входять до системи оплати праці державного службовця, є структурою заробітної плати для нарахування пенсії, і оскільки з цих виплат нараховані та сплачені страхові внески, і як наслідок підлягає включенню до складу заробітної плати для призначення пенсії.

Згідно з ч. 1 статті 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до Пенсійного фонду України в м. Тернополі стосовно призначення та перерахунку пенсії, проте листом йому було відмовлено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що доводи позивача викладені в позовній заяві є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню, шляхом визнання протиправними дій Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, зобов'язання Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, з 12.02.2016року, в розмірі 70 відсотків, який був встановлений на час виникнення права на цей вид пенсії, зобов»язання Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 донарахування пенсійних виплат з 12.02.2016року.

Не підлягають до задоволення вимоги про зобов'язання Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, з 03.12.2015р. та зобов»язання донарахувати пенсійні виплати з 03.12.2015року., оскільки, відповідно до ч. 3 ст.45 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, а заяву позивачем подано 12.02.2016року.

Згідно ч. 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Так як рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати в розмірі 551,20грн.

Керуючись ч.2 ст.11, ст.ст. 17,50, 72, 86, 94, 99, 100, 158, 160, 162, 163, 183-2, 186, 244-2 ч.1 Кодексу адміністративного судочинства України, ч.1 ст. 37, ст.37-1 ст.33 Закону України «Про державну службу», ст.2 Закону України «Про оплату праці», Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865; ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов»язання призначити пенсію та здійснити її перерахунок задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати.

Зобов'язати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію державного службовця із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, що враховується для обчислення пенсії, з 12.02.2016року, в розмірі 70 відсотків, який був встановлений на час виникнення права на цей вид пенсії.

Зобов»язати Тернопільське обєднане управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 донарахування пенсійних виплат з 12.02.2016року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільського обєднаного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова підлягає до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом .

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий П.Я. Стельмащук