Ухвала суду № 59238064, 19.07.2016, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2100/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я. Провадження № 22-ц/789/939/16 Доповідач - Шевчук Г.М.Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2016 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Шевчук Г.М.

суддів - Міщій О. Я., Ткач З. Є.,

при секретарі - Романська К.М.

з участю сторін - представника ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2016 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Тернополі до приватного підприємства "Лізен", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до приватного прідприємства "Лізен", публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" про визнгання припиненим договору поруки,-

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2016 року закрито провадження в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Тернополі до приватного підприємства "Лізен", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині позовних вимог до приватного підприємства Лізен.

В апеляційній скарзі ПАТ "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції посилаючись на її незаконність. Вказує на те, що суд не взяв до уваги, що позивачем у справі не об'єднувались вимоги до ПП Лізен та фізичних осіб-поручителів, оскільки вимога про солідарне стягнення заборгованості є самостійною вимогою та передбачена ЦК України.

У судовому засіданні представник апелянта апеляційну скаргу підтримав, зіславшись на доводи, викладені у ній.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.

Судом установлено, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" в м.Тернополі до приватного підприємства "Лізен", ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до приватного прідприємства "Лізен", публічного акціонерного товариства "Державний експртно-імпортний банк України" про визнання припиненим договору поруки в одне провадження об'єднано вимоги юридичної особи - AT «Укрексімбанк» - до іншої юридичної особи - ПП «Лізен», які виникли з укладених між ними кредитних договорів, та вимоги цієї ж юридичної особи до фізичних осіб: ОСОБА_3, ОСОБА_2. ОСОБА_4, ОСОБА_6, що виникли з окремих договорів поруки від 26.09.2011р.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі, суд першої інстанції керувався положеннями п. 1 ч.1 ст. 205 ЦПК України та прийшов до висновку, що вимоги до юридичної особи до іншої юридичної особи підлягають розгляду в порядку господарського судочинства.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів повністю погодитись не може.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 15 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; виключено; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Згідно з ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У п. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що, оскільки у спорах, що виникають із кредитних правовідносин, сторонами є як юридичні, так і фізичні особи та з урахуванням вимог ст. ст. 15-16, частини другої ст. 118 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) при визначенні судової юрисдикції суди мають виходити з того, що такі справи підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий. Зокрема, це можуть бути позови банку (іншої фінансової установи) до фізичної особи - позичальника і до юридичної особи - поручителя чи навпаки, які виникли з одних і тих самих правовідносин - отримання кредиту.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов'язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність. Неможливість окремого розгляду цих договорів може бути пов'язана, зокрема, із визначенням суми заборгованості, способу виконання зобов'язання та іншими умовами договорів.

Абзацом 3 п.15 вказаної постанови Пленуму Верховного Суду України роз'яснено, що вимоги позивача до кількох відповідачів можуть бути об'єднані в одне провадження, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших. Таке об'єднання не допускається, якщо відсутня спільність предмета позову. Не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Оскільки не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд провадиться за правилами іншого судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-745цс15 та від 30 вересня 2015 року у справі № 6-1323цс15, які є обов'язковими для всіх судів України.

Зазначеного суд не врахував, не перевіривши доводів сторін, що вимоги нерозривно пов'язані між собою, та від вирішення однієї з них залежить вирішення інших та дійшов до передчасного висновку про неможливість розгляду вимог банку до ПП «Лізен» у порядку цивільного судочинства та закриття провадження в справі у цій частині .

За вищенаведених обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 304, 307, 311, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПАТ "Державний експртно-імпортний банк України" в особі філії АТ "Укрексімбанк" задовольнити .

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду від 8 червня 2016 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає .

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7