Рішення № 59236463, 19.07.2016, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 19.07.2016

Справа № 320/5717/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Зимогляд В.В.

секретаря Галикіної Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 20380,00 доларів США та 820962,22 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом та просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» борг за період з 14.07.2010 року по 31.10.2015 року за кредитним договором № 32М від 20.03.2008 року в сумі 20380,80 доларів США та 820962,22 грн., що складається з заборгованості по процентам в сумі 20380,80 доларів США, пені в сумі 781630,69 грн., штрафу в сумі 39331,53 грн., а також стягнути з кожного з відповідачів на користь позивача по 1827 грн. сплаченого судового збору.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги, просив їх задовольнити, мотивуючи це тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 20.03.2008 року був укладений кредитний договір № 32М, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 99000 доларів США, з кінцевим терміном погашення 20.03.2023 року. В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 20.03.2008 року був укладений договір поруки. Банк виконав свої зобов'язання за договором, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 99000 доларів США, а в свою чергу відповідач неналежним чином виконував умови вказаного договору. Рішенням суду від 27.09.2010 року з відповідачів в солідарному порядку була стягнута заборгованість за кредитним договором № 32М станом на 13.07.2010 у розмірі 101167,55 доларів США. На теперішній час рішення суду набрало законної сили і знаходяться на примусовому виконані. За період з 14.07.2010 року по 31.07.2015 року за кредитним договором № 32М від 20.03.2008 року борг становить 20380,80 доларів США та 820962,22 грн.: 20380,80 доларів США проценти за користування кредитом; 781630,69 грн. пеня відповідно до п. 6.1 кредитного договору № 32М від 20.03.2008 року, 39331,53 гривень штраф відповідно до п. 6.6 кредитного договору № 32М від 20.03.2008 року.

Представник відповідачів ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, мотивуючи це тим, що строк дії договору банком було змінено і цей термін слід визнавати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з позовом, за яким 27.09.2010 року було ухвалено рішення суду. Оскільки вже ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню на наступних підставах.

Між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 20.03.2008 року був укладений кредитний договір № 32М /а.с. 17-29/, за яким відповідач отримав кредит у розмірі 99000 доларів США, , з кінцевим терміном погашення 20.03.2023 року.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 20.03.2008 року був укладений договір поруки.

Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши ОСОБА_1 кредит у розмірі 99000 доларів США, а в свою чергу відповідач неналежним чином виконував умови вказаного договору.

Внаслідок чого, рішенням суду від 27.09.2010 року з відповідачів в солідарному порядку була стягнута заборгованість за кредитним договором № 32М станом на 13.07.2010 у розмірі 101167,55 доларів США. /а.с. 84-85/. На теперішній час рішення суду набрало законної сили і знаходяться на примусовому виконані.

Як вбачається з даного позову, позивач просить стягнути в солідарному порядку з відповідачів за кредитним договором № 32М від 20.03.2008 року заборгованість за період з 14.07.2010 року по 31.07.2015 року у розмірі 20380,80 доларів США та 820962,22 грн.: 20380,80 доларів США проценти за користування кредитом; 781630,69 грн. пеня відповідно до п. 6.1 кредитного договору № 32М від 20.03.2008 року, 39331,53 гривень штраф відповідно до п. 6.6 кредитного договору № 32М від 20.03.2008 року.

Відповідно до ч. 1ст. 509 ЦК Українизобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормоюст. 526 ЦК Українизобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушеннямумов,визначенихзмістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається зіст. 599 ЦК Українизобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику розгляду судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (ч. 1ст. 598 ЦК України). Такі підстави, зокрема, зазначені у ст. ст.599-601,604-609 ЦК України. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другоюстатті 625 ЦК України, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей526,599 ЦК України.

Отже, строк дії договору банком було змінено і цей термін необхідно визнати таким, що настав з моменту звернення банку до суду з позовом, за яким 27.09.2010 року було ухвалено рішення суду. /а.с. 84-85/

Тобто, оскільки вже ухвалене судове рішення про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування відсотків за користування кредитом, неустойки поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Крім того, суд критично ставиться до посилань позивача, щодо додержання строків позовної давності при зверненні з позовом до суду, оскільки надходження до каси банку суми боргу у розмірі 59751,24 доларів США, не є останнім платежем, так як вказані грошові кошти надійшли до каси банку в результаті реалізації іпотечного майна в рамках виконання вищевказаного рішення суду. А останнім платежем є платіж здійсненний 22.02.2010 року, про що свідчить копія розрахунку заборгованості /а.с. 6/.

Так відповідно до положень п. 6.8. Кредитного договору № 32 від 20.03.2008 року строк позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотках за користування кредитом, винагороди, неустойки пені, штрафів, встановлений сторонами у 5 років (аналогічні положення містяться в п. 12 договору поруки від 20.03.2008 року). Згідно положень ч. 1 ст. 258 ЦК України сторони на підставі письмового договору можуть збільшити строк позовної давності, встановлений законом.

Виходячи з наведеного, строк позовної давності за вимогами до відповідачів сплив 23.02.2015 року. А позивач звернувся до суду с даним позовом 01.07.2015 року, тобто після спливу позовної давності.

Таким чином, враховуючи, що банком нараховані проценти за користування кредитом, пеня та штрафи за період з 14.07.2010 року 31.10.2015 року, суд вважає необхідним відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк», оскільки законодавством України не передбачено стягнення відсотків та неустойки поза строком дії кредитного договору. Крім того, позивачем пропущений строк позовної давності.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 554, 625, 652 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у розмірі 20380,00 доларів США та 820962,22 гривень відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ В.В.ЗИМОГЛЯД