Вирок № 5923635, 07.10.2009, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 1-44/09 р.

В И Р О К

І М ’ Я М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2009 року Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - П.В.ГРИШИНА

при секретарі - Л.О. НІКОЛЕНКО,

за участю прокурора - С.О.НЕЧЕПОРЕНКО,

ОСОБА_1

за участю захисників - ОСОБА_2,

ОСОБА_3

ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Зачепилівка кримінальну справу № 1-44/09 по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого оператором комп’ютерного набору газети «Вісник азербайджанців Полтавщини», не одруженого, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не знаходиться, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України –

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, непрацюючого, на обліку у лікаря – нарколога та лікаря – психіатра не знаходиться, судимого 13.09.2001 р. Новосанжарським райсудом Полтавської області за ст.. 185 ч.3 до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки; 15.07.2002 року Козельщинським райсудом Полтавської області за ст.. 289 ч.2, 185 ч.3, 296 ч.1, 70,71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 17.08.2004 року Ленінським райсудом м. Полтави за ст..391, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 30.11.2007 року за відбуттям терміну покарання, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7,

в скоєнні злочину передбаченого ст. 187 ч.3 КК України –

На підставі досліджених доказів суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_5 ,перебуваючи в дружніх стосунках з ОСОБА_7 , декілька разів позичав за усною домовленістю йому гроші , останній раз в сумі 300 грн ,не зазначивши строк повернення боргу , і на початку січня 2009 року зателефонував ОСОБА_8 , співмешканці ОСОБА_7, повідомивши що попав в аварію, поламав ногу і приїде в гості забрати борг.

13 січня 2009 року в смт. Нові Санжари Полтавської області ОСОБА_5 вживаючи спиртні напої в компанії з ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 , перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, домовившись всі разом поїхати в смт. Зачепилівка Харківської області та забрати борг у ОСОБА_7, викликали по телефону автомобіль таксі під керуванням водія ОСОБА_11 , купили по дорозі ще горілки та близько 20 годин 30 хвилин приїхали до місця проживання ОСОБА_7 ,де шляхом вільного доступу зайшли в квартиру АДРЕСА_1, що належить потерпілим ОСОБА_12 та ОСОБА_13, дружньо привітавшись з ОСОБА_8.

Опинившись на кухні ОСОБА_9 ,висловивши погрозу ОСОБА_7 вимагав віддати гроші і , не дочекавшись відповіді почав бити потерпілого руками та ногами.

Присутня при цьому ОСОБА_8 намагалась по телефону викликати міліцію , але їй перешкодив ОСОБА_6 , вихопивши з її рук мобільний телефон марки “Соні-Еріксон т-303” та не даючи їй змогу в подальшому вийти із зали ,щоб прийти на допомогу чоловікові.

Водій таксі ОСОБА_11 одразу після початку бійки вийшов з квартири , а ОСОБА_10. став на вхідних дверях ,щоб ніхто не виходив із квартири.

Через деякий час до квартири зайшли ОСОБА_13 з дружиною ОСОБА_12. ОСОБА_13 схопив плешню та намагався допомогти зятю ,але на нього накинулись ОСОБА_10 та ОСОБА_9 наносячи удари , тому він змушений був вибігти з квартири за допомогою.

Потерпілому ОСОБА_7 вдалось вийти з кухні до прихожої але ОСОБА_9 продовжував його бити , вихопивши милицю у ОСОБА_5 , який в цей момент також приєднався до фізичного насильства та наніс декілька ударів потерпілому іншою милицею.

ОСОБА_6 в цей час утримував жінок в залі , а ОСОБА_7 вдалося забігти та закритися в ванній кімнаті.

Завершивши злочинні дії стосовно ОСОБА_7 , ОСОБА_9 зайшов до кімнати , де перебувала ОСОБА_8 і , погрожуючи застосуванням фізичного насильства стосовно неї та її дитини , вимагав її віддати гроші.

Будучи заляканою реальністю цієї загрози , виходячи з попередніх насильницьких дій стосовно її чоловіка , ОСОБА_8 погодилась віддати гроші. Коли потерпіла витягла свій гаманець з грошима ,то ОСОБА_9 спочатку назвав суму боргу 500 грн , протім 1000 грн а потім вирвав гаманець з її рук і забрав всі гроші , які там були – в сумі 2800 грн , після чого разом з ОСОБА_5 , який в цей час знаходився позаду і ніякими діями не завадив таким діям ОСОБА_9, всі злочинці пішли з квартири .

ОСОБА_6, скориставшись тим ,що потерпіла ОСОБА_8. , будучи заляканою погрозами ОСОБА_9, не мала змоги протидіяти , вирішив залишити собі її телефон, який раніше відібрав у неї з метою запобігання виклику міліції , вартість якого згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 805 від17.06.2009 р. становить 435 грн. 83 коп.

Здобутими в такий спосіб грошима та мобільним телефоном підсудні розпорядились на власний розсуд.

Загальна сума заподіяних потерпілим матеріальних збитків 3235 грн. 83 коп.

Потерпілий ОСОБА_7 згідно висновку судово-медичної експертизи №342-КР/09 від 25.05.09 р. отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, численних синців волосистої частини голови, обличчя, лівої половини поверхні грудної клітки, забійні рани волосистої частини голови, обличчя, слизової оболонки нижньої губи, травматичної екстракції 1 зуба на верхній щелепі справа, скол. ? 1,2 зубів на верхній щелепі справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров’я.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину в скоєному визнав частково ,підтвердивши обставини скоєння злочину ,але не погодившись з кваліфікацією своїх дій як розбій, оскільки не мав такого умисла , показавши в суді , що підтримував дружні стосунки з ОСОБА_7 та його співмешканкою ОСОБА_8. На протязі 2008 року він давав гроші в борг декілька раз.Останній раз він позичив ОСОБА_7 спочатку 400 грн , з яких ОСОБА_7 частину повернув , а пізніше він позичив ще 500 грн. На початку 2009 року він потрапив в аварію внаслідок якого одержав перелом ноги, був змушений лікуватися і по телефону дзвонив ОСОБА_8 ,розповідав про аварію і висловив намір приїхати та забрати борг.Саме з цією метою він 13 січня 2009 року у себе вдома в смт.Нові Санжари під час вживання спиртних напоїв розповів про борг ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_6 , які запропонували разом з ним поїхати в Зачепилівку ,щоб забрати у ОСОБА_7 гроші. Таксі викликав ОСОБА_9 Приблизно о 20-00 приїхали в Зачепилівку додому до ОСОБА_7 , він спочатку сказав ,що сам піде , але хлопці не погодились ,сказавши що підуть з ним пощедрувати. На порозі його зустріла ОСОБА_8 , зраділа та , поцілувавши , запросила всіх до квартири пригостити кавою та покликала ОСОБА_7. Коли ОСОБА_7 зайшов в кухню та запитав як ми тут опинились ,то в цей час підскочив ОСОБА_9 і вдарив ОСОБА_7 ,сказавши щоб той віддав гроші , які брав у борг , та продовжував бити, не реагуючи на його зауваження . В цей час ОСОБА_8 намагалась подзвонити в міліцію , але їй перешкодив ОСОБА_6, який забрав мобільний телефон та в подальшому не давав їй вийти із залу. ОСОБА_7 вдалось вийти з кухні в прихожу ,але ОСОБА_9 продовжував наносити йому удари , а потім вихопив одну милицю наніс нею декілька ударів , а він також в цей час наніс удари іншою милицею.Коли прийшли батьки ОСОБА_14 то вони намагались допомогти ОСОБА_7 , але не змогли і батько вибіг з квартири, а ОСОБА_7 тим часом заскочив до ванної кімнати та закрився . Тоді ОСОБА_8 погодилась віддати ОСОБА_9 гроші та зайшла в спальню , за нею пішов ОСОБА_9 і вимагав 1000 грн, і не слухав його слова що це багато , а вихопив з рук ОСОБА_8 гроші після чого всі вони пішли з квартири. ОСОБА_9 розподілив гроші , коли всі приїхали в смт.Нові Санжари.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_6 винним себе визнав частково лише стосовно того що забрав у потерпілої ОСОБА_8 мобільний телефон ,але саме він потім і повернув цей телефон. Крім того із грошей ,якими заволодів ОСОБА_9 йому дали лише 100 грн на горілку та закуску , яку брав в борг у знайомої продавщиці в магазині смт. Нові Санжари. В суді як і на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_6 підтвердив ,що 13 січня 2009 року вони були вдома у ОСОБА_9 ,де вживали горілку і Ганжа розповів , що йому треба гроші на лікування і що в селищі Зачепилівка йому винні «нормальні гроші» , але поїхати автобусом він не ОСОБА_15 запропонував поїхати на таксі , забрати борг та погуляти в Зачепилівці. Коли приїхав автомобіль таксі , то вони спочатку заїхали до магазину , де він взяв в борг пляшку горілки та продукти на суму 100 грн у знайомої. Коли всі приїхали за адресою яку вказував Ганжа водію таксі , то спочатку Ганжа хотів піти сам , але ОСОБА_15 сказав ,що потрібно йти всім. Господиня зустріла їх на порозі дуже привітно, поцілувала Ганжу та ОСОБА_15 та запропонувала всім пройти на кухню і випити кави. Коли на кухню зайшов ОСОБА_7 , то дерез декілька хвилин він знаходячись в коридорі почув тупіт та крики «Женя я гроші віддам».Одразу після цього з квартири вийшов таксист.Заглянувши в цей час на кухню він побачив як господар квартири – ОСОБА_7 стоїть біля вікна в крові, а ОСОБА_15 вимагає повернути борг. ОСОБА_5 вийшов з кухні, а ОСОБА_8 вимагала ОСОБА_9 зупинитись та погрожувала подзвонити в міліцію і тримала в руках мобільний телефон. Тоді він взяв цей телефон з її рук, щоб вона не викликала міліцію а ОСОБА_8 побігла до зали заспокоїти дитину а він став у дверях та намагався її заспокоїти, закривши в залі. Несподівано до квартири зайшов якийсь чоловік з жінкою і цей чоловік – батько ОСОБА_14 взяв льодоруб та намагався вдарити ОСОБА_15 та ОСОБА_5 , але він забрав в чоловіка плешню і той вибіг з квартири, а жінка забігла до зали. Він не бачив скільки грошей забрав ОСОБА_9 у потерпілої , але коли вони повернулись в ОСОБА_16 , то ОСОБА_9 дав йому 100 грн , щоб він повернув борг в магазин. Про телефон , який забрав у потерпілої він пригадав вже в автомобілі і залишив його собі , а потім віддав ОСОБА_9 , але коли його викликали в міліцію то знову забрав телефон у ОСОБА_9, після чого повернув телефон потерпілій.

Відносно ОСОБА_9 справа виділена в окреме провадження та оголошено його розшук.(а.с.137)

Відносно ОСОБА_10 справу закрито у зв’язку з його смертю.(а.с.135)

Винність підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в скоєнні злочину при обставинах , викладених у даному вироку, підтверджується сукупністю досліджених судом доказів , а саме:

- признавальними показами ОСОБА_5 на досудовому слідстві , який будучи неодноразово допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого давав покази , що хоча домовленості застосовувати силу для повернення боргу не було , але ОСОБА_9 був настроєний агресивно і тому наполягав на тому ,щоби в квартиру пішли всі разом,щоб справити психологічний вплив на ОСОБА_7 та сказав що він буде бити , щоб той віддав гроші (а.с.70,102,149). Такі первісні покази підсудного об’єктивно підтверджуються іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності та доводять попередню змову і злочинний умисел примусити ОСОБА_7 повернути існуючий борг ;

- признавальними показами ОСОБА_6 на досудовому слідстві , який будучи неодноразово допитаним в якості підозрюваного та обвинуваченого давав покази , що коли ОСОБА_9 бив ОСОБА_7 в прихожій, то Ганжа стояв збоку і кричав «віддай гроші які мені должен, зачем ти до цього доводиш».Також він давав покази ,що коли всі приїхали в смт. Нові Санжари до двору , то ОСОБА_9 віддав таксисту 300 грн., йому дав 100 грн розрахуватись за горілку , а собі, Ганжі та Бермі залишив по 400 грн. ( а.с. 58,109-110,156-157). Такі первісні покази підсудного об’єктивно підтверджуються іншими дослідженими судом доказами в їх сукупності і доводять попередню змову та злочинний умисел примусити ОСОБА_7 повернути існуючий борг і приєднання в подальшому до розпочатих ОСОБА_9І . розбійних дій ;

- показами потерпілого ОСОБА_7 , який в судовому засіданні підтвердив дружні стосунки з підсудним ОСОБА_5 та наявність на момент скоєння злочину боргу перед ним в сумі 300 грн.Хоча між ними не було обумовлено строк повернення боргу і тому він був приголомшений вимогами ОСОБА_9 віддати гроші. Як під час досудового слідства так і в суді він підтвердив ,що саме ОСОБА_9 розпочав насильство щодо нього і бив близько 40 хвилин, після чого до нього приєднався також ОСОБА_5 який наносив удари милицею. Він показав, що ОСОБА_10 після вихиду з квартири водія таксі стояв на дверях та нікого не випускав з квартири, а ОСОБА_6 тримав ОСОБА_8 і забрав у неї мобільний телефон ,щоб вона не викликала міліцію. Крім того ОСОБА_6 разом з ОСОБА_9 штовхав батька дружини, коли той хотів прийти на допомогу .Він також чув ,закрившись в ванній кімнаті, як ОСОБА_9 перейшов з погрозами на ОСОБА_8 і та погодилась йому віддати гроші, після чого всі вони пішли з квартири , забравши з собою всі гроші, що в них були – 2800 грн. та захвативши мобільний телефон дружини;

- показами потерпілої ОСОБА_8 ,яка в судовому засіданні підтвердила , що у них з чоловіком до цього були дружні стосунки з ОСОБА_5 , вони разом зустрічались на свята , декілька разів позичали гроші.Їй було відомо, що останній раз її чоловік позичив у Ганжі 300 грн , про це вона розповідала своїй матері і та обіцяла якось допомогти розрахуватись з боргом. В суді потерпіла підтвердила, що ОСОБА_5 приблизно за тиждень до злочину дзвонив їй , розповідав про аварію та обіцяв приїхати в гості, але нічого не казав про повернення боргу. Тому коли вона ввечері 13 січня 2009 року побачила на порозі квартири ОСОБА_5 з хлопцями то зраділа , поцілувала та запросила на кухню і запропонувала пригостити кавою. Але коли її чоловік спитав як хлопці опинились в Зачепилівці, то ОСОБА_9 сказавши що буде його вбивати, щоб він віддав гроші та одразу накинувся з ударами. Вона одразу ж хотіла подзвонити в міліцію, але ОСОБА_6 вихопив у неї з рук телефон, а потім закрив двері на кухню де ОСОБА_9 бив ОСОБА_7 , а її заблокував у залі з дитиною і не давав вийти з кімнати. Вона бачила як ОСОБА_6 та ОСОБА_10 повалили на підлогу її батька ОСОБА_13 який намагався прийти на допомогу ОСОБА_7, а потім батько вибіг з квартири по допомогу, а матір ОСОБА_6 закрив в залі з нею та малою дитиною.Вона також бачила як вже в коридорі до ОСОБА_9 який бив ОСОБА_7 приєднався й ОСОБА_5 і також наніс декілька ударів милицею. ОСОБА_9 вихопив другу милицю і також бив нею ОСОБА_7, а потім йому вдалось заповзти до ванної і закритися там. В судовому засіданні потерпіла підтвердила свої покази на очних ставках (а.с. 61,72) ,що після цього ОСОБА_9 звернувся до неї і сказав ,що якщо не віддасть гроші то уб’ють не тільки чоловіка а її з дитиною. Злякавшись , вона витягла гаманець з грошима і спитала скільки винен Діма, але ОСОБА_9 назвав спочатку 500 грн., потім 1000 грн., а потім вихопив з її рук гаманець і забрав всі гроші ,що там були – 2800 грн. Після чого пригрозив ,щоб не викликала міліцію і всі вони пішли з квартири , захвативши і її мобільний телефон , який пізніше їй повернув ОСОБА_6 в непридатному стані. Такі покази потерпілої на досудовому та в судовому слідстві підтверджують , що вона усвідомлювала спрямованість насильницьких дій щодо її чоловіка – витребування боргу , а також усвідомлювала реальність погрози ОСОБА_9 щодо можливості застосування насильства щодо неї та дитини;

- показами потерпілої ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні підтвердила покази своєї доньки , що діти дружили з ОСОБА_5 і той неодноразово приходив до них в гості. Донька також розповідала їй про борг Ганжі в сумі 300 грн. Вона також підтвердила що донька казала,що Ганжа повинен був незабаром приїхати. Потерпіла показала ,що 13 січня 2009 року повертались з чоловіком із гостей ввечері та в під’їзді почули крики доньки , а назустріч їм виходив якийсь незнайомий хлопець . Коли зайшли в квартиру ,то вона побачила ОСОБА_7 в крові, якого бив ОСОБА_9. Чоловік намагався вступитись ,але хлопці повалили чоловіка , нанесли йому декілька ударів і він змушений був вибігти з квартири за допомогою. ЇЇ не пускав ОСОБА_6, а ОСОБА_8 розповіла їй ,що хлопці вимагають гроші, які ОСОБА_7 заборгував Ганжі в сумі 300 грн. Аналогічни покази потерпіла раніше давала органам досудового слідства ( а.с. 76) про те ,що вона бачила як ОСОБА_5 також наносив милицею удари ОСОБА_7 після чого запропонувала доньці віддати гроші, так як знала ,що в дітей є гроші, які вони давали на придбання холодильника. ОСОБА_14 погодилась і пішла в спальню а за нею ОСОБА_9 , який забрав всі гроші з гаманця. Тоді всі хлопці пішли з квартири. Їй відомо, що в гаманці було 2800 грн. Такі покази на досудовому та судовому слідстві свідчать про усвідомлення потерпілими спрямованості злочинних дій як вимагання повернення існуючого боргу ;

- показами потерпілого ОСОБА_13, який в судовому засіданні підтвердив свої покази на досудовому слідстві про те , що 13 січня 2009 року ввечері бачив як ОСОБА_5 та ще троє невідомих йому хлопців в його квартирі били ОСОБА_7, а коли він намагався допомогти зятю , то двоє хлопців штовхали його і він змушений був вибігти з квартири , щоб з сусіднього будинку зателефонувати в міліцію. Коли повернувся додому ,то дізнався що у доньки забрали мобільний телефон та гроші в сумі 2800 грн(а.с.80 );

- показами свідка ОСОБА_11 , який працює таксистом і в судовому засіданні показав , що 13 січня 2009 року близько 18 години до нього зателефонував ОСОБА_9 і запропонував дальній рейс - поїздку в Зачепилівку. Разом з ОСОБА_9 в таксі поїхали ще троє хлопців , один з яких був на милицях і сидів біля нього на пасажирському сидінні, а інші їхали позаду. Перед поїздкою вони зупинялись біля магазину і як він зрозумів придбали пляшку горілки. Коли приїхали в селище Зачепилівка до багатоповерхового будинка , то всі пасажири вийшли з машини та пішли в напрямку будинка , запропонувавши і йому піти з ними – «пощедрувати». Господиня запросила всіх до квартири , коли прийшов хазяїн ,то ОСОБА_9 закрив двері на кухню і він лише почув фразу стосовно боргу а потім крик і тому вирішив повернутись до автомобіля й одразу пішов з квартири. Хлопці прийшли приблизно через 15 хвилин після цього і всі поїхали додому в смт. Нові Санжари, де ОСОБА_9 заплатив йому за дорогу 230-250 грн . Ніяких розмов в автомобілі він не чув , бо грала музика;

- дослідженими в судовому засіданні даними протоколу огляду місця події від 13.01.2009 року (а.с.7-8) , заявою потерпілого ОСОБА_7 в міліцію (а.с.2) – які підтверджують що злочин був скоєний громадянином ОСОБА_5 , його братом –ОСОБА_9 та іншими громадянами ;

- дослідженими в судовому засіданні даними протоколів очних ставок між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваними (а.с.60,73) та очних ставок між потерпілою ОСОБА_8 та підозрюваними (а.с.61-62,72) – які підтверджують спрямованість та характер злочинних дій підсудних, розподіл ролей між ними ;

- дослідженого в суді висновку судово-медичної експертизи№342-КР/09 від 25.05.09 р. що потерпілий ОСОБА_7отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми із струсом головного мозку, численних синців волосистої частини голови, обличчя, лівої половини поверхні грудної клітки, забійні рани волосистої частини голови, обличчя, слизової оболонки нижньої губи, травматичної екстракції 1 зуба на верхній щелепі справа, скол. ? 1,2 зубів на верхній щелепі справа, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров’я (а.с. 91-93);

- дослідженого в судовому засіданні висновку товарознавчої експертизи № 805 від 17.06.2009 року що мобільний телефон марки “Соні-Еріксон т-303”вилучений протоколом виїмки від 01.06.2009 року має залишкову вартість станом на 13.01.2009 року – 299 грн 83 коп та вартість акумуляторної батареї -136 грн 00 коп (а.с.118-119) ;

- оглянутими в судовому засіданні речовими доказами – мобільний телефон марки “Соні-Еріксон т-303” , 2 шматка пластмаси від милиць.

Судом досліджувались відомості про характер взаємовідносин та особи, як подсудних, так і потерпілих. При цьому встановлено, що на протязі тривалого часу між ОСОБА_5 та сім’єю ОСОБА_7 підтримувались дружні стосунки , підсудний бував в їхньому домі , познайомив із своїм братом – ОСОБА_9, декілька разів позичав гроші.

Підсудний ОСОБА_5 на момент скоєння злочину не працював , за місцем проживання характеризується задовільно, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, неодружений ,в даний час працює на посаді оператора комп’ютерного набору газети «Вісник азербайджанців Полтавщини»,де характеризується позитивно, являється інвалідом 3 групи. В судовому засіданні неодноразово щиро каявся в скоєному , вибачився перед потерпілими.

Підсудний ОСОБА_6 на момент скоєння злочину і в даний час не працює ,являється інвалідом 3 групи ,за місцем проживання характеризується задовільно, неодружений , на обліку у нарколога та психіатра не перебуває ,раніше судимий 13.09.2001 р. Новосанжарським райсудом Полтавської області за ст.. 185 ч.3 до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком в 2 роки; 15.07.2002 року Козельщинським райсудом Полтавської області за ст.. 289 ч.2, 185 ч.3, 296 ч.1, 70,71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 17.08.2004 року Ленінським райсудом м. Полтави за ст..391, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 30.11.2007 року за відбуттям терміну покарання, що свідчить про стійку зневагу до моральних засад суспільства і схильність до скоєння умисних злочинів. В судовому засіданні вибачився перед потерпілими , хоча не проявив при цьому щирості і каяття.

Органами досудового слідства дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кваліфікувались по ст.187 ч. 3 КК України – тобто розбій ,вчинений за попередньою змовою групою осіб ,поєднаний з проникненням у житло.

Суд не може погодитись з такою кваліфікацією дій підсудних , оскільки вона не підтверджується встановленими в суді вищевикладеними обставинами скоєння злочину, доведеними усією сукупністю доказів ,досліджених під час судового слідства. Сторона обвинувачення вважає доведеною попередню змову підсудних , спрямовану на вчинення нападу , поєднаного із застосуванням насильства та проникненням у житло для заволодіння майном потерпілих.

Судом було з’ясовано матеріальне становище потерпілих , які не мають постійного місця роботи окрім ОСОБА_12 , що працює продавцем магазину, а тому їхня сім’я не являється заможною, що було відомо підсудному ОСОБА_5, крім того в суді було встановлено , що гроші на придбання холодильника потерпіла ОСОБА_8 одержала від батьків за 2 дні до злочину, а з ОСОБА_5 до цього розмовляла останній раз по телефону приблизно за два тижні до злочину , що виключає обізнаність підсудного про наявність грошей у потерпілих . На думку суда зазначені обставини виключають наявність у підсудних на момент попередньої змови корисливого мотиву та мети на заволодіння чужим майном , тобто відсутні обов’язкові ознаки суб’єктивної сторони розбою , що також об’єктивно підтверджується вільним доступом до квартири потерпілих без застосування насильства та обману, як це встановлено в судовому засіданні наведеними вище доказами- як показами підсудних так і показами потерпілої.

Разом з тим в судовому засіданні було встановлено наявність попередньої змови між ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 примусити потерпілого ОСОБА_7 до виконання боргового зобов’язання , яке існувало між ним та ОСОБА_5, в тому числі шляхом застосування психічного та фізичного насильства до нього, і наступні злочинні дії підсудних охоплювались цією спільною злочинною метою. Вимога повернути заборговані гроші була озвучена як ОСОБА_9 так і ОСОБА_5 під час застосування фізичного насильства. При цьому про наявність попередньої змови свідчить розподіл ролей та злагодженість дій інших співучасників злочину – ОСОБА_6 та ОСОБА_10, які своїми особисто вчиненими активними діями сприяли вчиненню об’єктивної сторони злочину. Об’єктивно примушування до виконання боргових зобов’язань поєднане із небезпечним для здоров’я насильством було закінчено в момент припинення насильницьких дій, коли потерпілий ОСОБА_7 зачинився у ванній кімнаті.

Подальші дії ОСОБА_9 щодо застосування погрози фізичного насильства до потерпілої ОСОБА_8, направлені на заволодіння грошима, вийшли за межі попередньої домовленості співучасників, не охоплювались спільним умислом, проте в даному випадку виникло спонтанне , ситуативне об’єднання їхніх зусиль щодо заволодіння майном потерпілої , внаслідок якого інші учасники злочину скористались застосованим ОСОБА_9 насильством і заволоділи її грошима в сумі 2800 грн та її мобільним телефоном. Такі розбійні дії хоча й були здійснені без попередньої змови , проте повинні визнаватись як вчинені групою осіб. Суд не погоджується із кваліфікуючою ознакою «проникнення до житла» , оскільки не було факту вторгнення до квартири потерпілих, куди підсудні зайшли по запрошенню господарки. Крім того намір заволодіння чужим майном спонтанно виник у підсудних після закінчення злочинних дій щодо потерпілого ОСОБА_7, тобто коли вони вже потрапили в житло з іншими намірами .

Враховуючи вищевикладене , суд прийшов до висновку , що дії підсудних ОСОБА_5 та ОСОБА_6 необхідно кваліфікувати як сукупність злочинів , передбачених :

• статтею 355 ч.3 КК України – тобто примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань , вчинене за попередньою змовою групою осіб , поєднане з насильством ,небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого ;

• статтею 187 ч.1 КК України - тобто напад з метою заволодіння чужим майном , поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я потерпілої, вчинений групою осіб без попередньої змови.

При обранні міри покарання ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості злочинів – їх корисливо-насильницький характер, та враховуючи, особу підсудного, який працює оператором комп’ютерного набору газети «Вісник азербайджанців Полтавщини», раніше не судимого ,неодруженого, який не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра, пом’якшуючу обставину – щире каяття, відшкодування шкоди ,завданої злочином , обтяжуючу обставину – вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння , а тому вважає необхідним призначити йому покарання , необхідне та достатнє для його виправлення та співмірне в якості кари за скоєний злочин - у вигляді позбавлення волі . Остаточне покарання необхідно призначати за правилами ст..70 КК України – за сукупністю злочинів.

Суд не знаходить підстав для застосування ст.69 КК України при визначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_5 , який хоча за станом здоров’я є інвалідом 3 групи , проте наявність зазначеної хвороби не впливає істотно на зниження ступеня тяжкості скоєного та суспільну небезпечність особи підсудного.

У суда немає підстав задовольнити клопотання трудового колективу газети «Вісник азербайджанців Полтавщини» про звільнення ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності з передачею особи на поруки трудовому колективу, так як ст.. 47 КК України передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності лише осіб , яки вперше вчинили злочин невеликої або середньої тяжкості , крім того підсудним вчинена сукупність злочинів , що дає суду підстави вважати невиправданим застосування до нього таких заходів.

Разом з тим , досліджені судом дані про особу підсудного ОСОБА_5 , характер взаємовідносин з потерпілими, їхнє пробачення в судовому засіданні , повне відшкодування завданої шкоди ,його позицію визнання вини під час досудового слідства і незмінність показів стосовно всіх обставин справи що свідчать про його щире каяття , а тому суд , враховуючи тяжкість скоєного злочину, дійшов висновку про можливість його виправлення без його ізоляції від суспільства , звільнивши від відбування покарання з випробуванням , поклавши на нього певні обов’язки.

При обранні міри покарання ОСОБА_6 суд враховує ступінь тяжкості злочинів – їх корисливо-насильницький характер, та враховуючи, особу підсудного, який ніде не працює , раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів проти власності , проти громадського порядку ,проти встановленого режиму відбування покарання виправної установи , має незняту та непогашену судимість, не перебуває на обліку у лікаря - нарколога та лікаря - психіатра, пом’якшуючу обставину – відшкодування шкоди ,завданої злочином , обтяжуючі обставини – рецидив злочину та вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння , і приходить до переконання про неможливість виправлення підсудного без його ізоляції від суспільства , а тому вважає необхідним призначити йому покарання , необхідне та достатнє для його виправлення та співмірне в якості кари за скоєний злочин - у вигляді позбавлення волі. Остаточне покарання необхідно призначати за правилами ст..70 КК України – за сукупністю злочинів.

Суд не вбачає щирості у визнанні підсудним ОСОБА_6 вини , а тому не визнає в якості пом’якшуючої обставини його каяття. Суд не знаходить також підстав для застосування ст.69 КК України та ст.. 75 КК України при визначенні остаточного покарання підсудному ОСОБА_6, який хоча за станом здоров’я є інвалідом 3 групи , проте наявність зазначеної хвороби не впливає істотно на зниження ступеня тяжкості скоєного та суспільну небезпечність особи підсудного.

Цивільний позов по справі заявлявся на досудовому слідстві, проте в судовому розгляді потерпілі відмовились від заявлених позовних вимог в зв’язку з повним відшкодуванням заподіяної шкоди підсудними..

Судові витрати - вартість проведення судово-товарознавчої експертизи № 805 від 17.06.2009 р. у НДЕКЦ ГУМВС України в Харківській області в сумі 812 грн. 59 копійок необхідно покласти на засуджених солідарно.

Долю речових доказів вирішити згідно ст..81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

Визнати винним ОСОБА_5 :

• по ст..355 ч.3 КК України і призначити йому покарання по ст.355 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

• по ст..187 ч.1 КК України і призначити йому покарання по ст..187 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Остаточне покарання за правилами ст..70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити у вигляді позбавлення волі на строк 5 років, застосувавши ст..ст.75,76 ч.1 п.4 КК України звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки, зобов’язавши періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Визнати винним ОСОБА_6 :

- по ст..355 ч.3 КК України і призначити йому покарання по ст.355 ч.3 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 5 років;

• по ст..187 ч.1 КК України і призначити йому покарання по ст..187 ч.1 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки.

Остаточне покарання за правилами ст..70 ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити у вигляді позбавлення волі на строк 5 років .

Запобіжний захід ОСОБА_5 до набуття чинності вироком залишити підписку про невиїзд.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до набуття чинності вироком – змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою в СІЗО №27 м. Харкова, взявши його під варту в залі суду. Строк відбування покарання враховувати з часу взяття під варту – з «07» жовтня 2009 року.

Стягнути солідарно із засуджених ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи в сумі 812 грн. 59 коп ., які перерахувати на р/р 35229002000143 в УДК в Харківській області МФО 851011 за експертні послуги, одержувач платежу – НДЕКЦ при ГУ МВС України в Харківській області код ОКПО 25574728.

Цивільний позов по справі заявлявся на досудовому слідстві , проте в судовому розгляді потерпілі відмовились від заявлених позовних вимог в зв’язку з повним відшкодуванням заподіяної шкоди підсудними.

Речові докази : мобільний телефон марки “Соні-Еріксон т-303”вилучений протоколом виїмки від 01.06.2009 року після набуття чинності вироком повернути законному власнику, 2 шматка пластмаси з упорів милиць після набуття чинності вироком знищити.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб з моменту його проголошення в апеляційний суд Харківської області через Зачепилівський районний суд, а засудженим ОСОБА_6 в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Головуючий, суддя П.В.Гришин