Рішення № 59234400, 12.07.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/7805/16-ц

Провадження № 2/263/1958/2016

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Томіліна О.М., при секретарі Григорьєвій О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є відповідач, зазначивши, що 25.10.1997 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_2 Від шлюбу 06.02.2011 року народився син ОСОБА_3, який проживає разом з позивачем. З 2015 року відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, у звязку з чим позивач вимушена самостійно забезпечувати потреби сина, що ставить її у скрутне матеріальне становище. Просила стягнути з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі ? частини зі всіх видів заробітку відповідача щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Позивач надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 надав суду заву про розгляд справи за його відсутності. Також надав письмові заперечення, в яких зазначив, що за час перебування у шлюбі з позивачем, у них народилось троє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області № 2-5221 від 29 грудня 2009 року з відповідача стягнуто аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у розмірі 33% від заробітної плати. На даний час неповнолітні діти проживають окремо від відповідача разом з позивачем. Зазначив, що утримує та матеріально забезпечує дітей, а позовні вимоги вважає безпідставними. Також відповідач вказав, що працює у ПАТ «ММК ім. Ілліча» «Аглофабрика», проте на даний час перебуває у скрутному матеріальному становищі, оскільки змушений винаймати житло, купувати речі, необхідні для проживання. На теперішній час він змушений погашати кредитні зобовязання. Відповідач просив позов ОСОБА_1 задовольнити частково та стягнути з нього аліменти у розмірі 33% з усіх видів доходів.

Враховуючи те, що у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, з урахуванням їх заяв суд розглянув справу за їх відсутності на підставі наданих доказів по справі та згідно з ч. 2 ст. 197 ЦПК України без фіксування судового засідання технічними засобами.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження серії І-НО № 378809, виданого 17.02.2011 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Маріупольського МУЮ у Донецькій області, відповідач є батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживає разом зі своєю матірю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою від 08.06.2016 року № 2314.

Згідно зі ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобовязанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Одним із способів утримання, відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України, є стягнення аліментів за рішенням суду. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Оскільки відповідач будь-яких відомостей про свій стан здоровя суду не надав, суд вважає, що він може надавати допомогу своїй дитині.

Суд не бере до уваги заперечення відповідача про те, що в нього є кредитні зобовязання перед банком, оскільки ці факти не можуть слугувати підставою для несплати аліментів.

Згідно з довідкою ПРАТ «ММК ім.Ілліча» від 29.06.2016р. відповідач сплачує аліменти на утримання дітей 10.07.1998р.н. та 01.04.2003р.н. в розмірі 33%, але не менш 30% прожиткового мінімуму на дітей відповідного віку. Суд зазначає, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, досягла повноліття, тому розмір стягнутих аліментів був зменшений відповідно на її частку.

При визначенні способу присудження і розміру аліментів суд має врахувати як положення ст. 182 СК України, так і положення ст. 183 СК України (визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу), ст. 184 СК України (визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі).

Враховуючи відомості, що характеризують матеріальне становище платника аліментів, наявність у відповідача постійного місця роботи, є доцільним застосування у виниклих конкретних відносинах способу стягнення аліментів з відповідача у частці до доходу згідно із ст. 183 СК України.

Визначення саме такого способу стягнення слугуватиме захисту інтересів дитини і позивача, не порушить права відповідача, який згодом, у разі значної зміни свого матеріального становища в бік погіршення може ініціювати позов про зменшення розміру присуджених аліментів в порядку ст. 192 СК України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України N 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

З урахуванням викладених обставин та з оглядом на те, що відповідач позовні вимоги визнав частково, просив стягнути аліменти в розмірі 33% з усіх видів доходів, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, та з відповідача на її користь підлягають стягненню аліменти на утримання неповнолітньої дитини сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17.06.2016 року, до повноліття дитини.

Таке рішення буде справедливим і у відношеннідитини, яка є неповнолітньою й має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, й у відношенні відповідача, який має достатні фінансові можливості, належні умовижиття, у суді не навів будь-яких доказів про тяжкий стан його здоров'я, пронаявність у нього непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина, інших обставин, які суд повинен врахувати при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI та положень ст. 88 ЦПК України, позивач звільнена від сплати судового збору при зверненні з даним позовом до суду, тому з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 551,20 гривень.

Рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини за один місяць згідно із положеннями п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України підлягає негайному виконанню.

На підставі ст. ст. 180 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 60, 88, 174, 213, 215, 224, 367 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця, починаючи стягнення з 17 червня 2016 року та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ІПН НОМЕР_1, судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) гривня 20 копійок на користь держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.М. Томілін