Ухвала суду № 59233184, 26.07.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Бабіч С.І.

Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2016 року справа №805/906/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

ОСОБА_2

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі №805/906/16-а (головуючий І інстанції Бабіч С.І.) за позовом Шахтарської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» про стягнення заборгованості у розмірі 162 130,07 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» про стягнення на користь державного бюджету кошти з рахунків у банках його обслуговуючих: - екологічний податок, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, податковий борг 150,33 грн.; - екологічний податок, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, податковий борг 161979, 74 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року позов задоволено, внаслідок чого стягнуто з розрахункових рахунків відповідача у банках, які його обслуговують податковий борг з екологічного податку, що справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, в сумі 150,33 грн.; - екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на обєктах, в сумі 161979, 74 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не прийнято до уваги , що місцезнаходженням позивача та місцем здійснення господарської діяльності до 13.02.2015 року був м.Донецьк, на цей час м.Селидове Донецької області, яке розташоване неподалеку від м.Донецьк, а отже у безпосередній близькості від місць проведення бойових дій. Період, за який стягується позивачем сума заборгованості з екологічного податку 2,3,4 квартали 2014 року. Для того, щоб надати обґрунтований відзив та висловити власну позицію, позивачу потрібно було часу для надання документів, оскільки у звязку із знаходженням офісу відповідача у м.Донецьк в період з квітня 2014 року по грудень 2014 року, архів документів було вивезено.

Особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не зявились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомленні належним чином, а тому згідно до вимог п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України справу було розглянуто в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного розгляду справи встановлено, що предметом позову по цій справі є стягнення з рахунків відповідача податкового боргу з екологічного податку в розмірі 162 130, 07 грн., який утворився у зв'язку з несплатою узгодженої суми податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем у податкових деклараціях з екологічного податку за 2 квартал 2014 року № 9039758490 від 14.07.2014 р. на суму 113 575,39 грн., за 3 квартал 2014 року № 9062079464 від 28.10.2014 року на суму 40 070, 47 грн. та за 4 квартал 2014 року № 9079751563 від 03.02.2015 року на суму 8484, 21 грн.

Підпунктом 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом

Згідно п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем до податкового органу були подані податкові декларації з екологічного податку за другий квартал 2014 року № 9039758490 від 14.07.2014 р. в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 113 575,39 грн., за третій квартал 2014 року № 9062079464 від 28.10.2014 року в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 40 070,47 грн., за четвертий квартал 2014 року № 9079751563 від 03.02.2015 року в якій самостійно обчислено податкове зобов'язання в сумі 8484,21 грн.

Свої зобовязання щодо сплати податкового зобовязання відповідач належним чином не виконав.

Податковий борг за основним платежем з надходжень від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення становить 150,33 грн., який був нарахований на підставі податкових декларацій з екологічного податку № НОМЕР_1 від 14.07.2014 року на суму 50.11 грн., № НОМЕР_2 від 28.10.2014 року на суму 50.11 грн., №9079751563 від 03.02.2015 року на суму 50.11 грн.

Податковий борг по основному платежу з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, крім розміщення, як втор сировини в сумі 161 979, 74 грн., який був нарахований на підставі податкових декларацій з екологічного податку № НОМЕР_1 від 14.07.2014 року на суму 113 525, 28 грн., № НОМЕР_2 від 28.10.2014 року на суму 40 020, 36 грн., № НОМЕР_3 від 03.02.2015 року на суму 8434, 10 грн.

Наявність заборгованості з екологічного податку на загальну суму 162 130, 07 грн. підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання наведеної норми позивачем було складено податкову вимогу форми «Ю» №568-05 від 27 липня 2015 року на суму податкового боргу 174972,99 грн., яка була отримана відповідачем 06 серпня 2015 року, що засвідчується відповідним поштовим повідомленням.

Згідно з пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 цього кодексу визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

За приписами пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

В матеріалах справи відсутні докази, що засвідчують погашення відповідачем податкового боргу у загальному розмірі162 130, 07 грн. За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позов.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Указом Президента України № 405/2014 від 14 квітня 2014 року введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення,02 вересня 2014 року прийнятоЗакон України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» № 1669-VII. Однак, наведеним законом не передбачено звільнення субєктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати екологічного податку. Відповідачем,ні під час розгляду справи судом першої інстанції, ні під час апеляційного провадження не було надано доказів погашення податкового боргу, а тому доводи апеляційної скарги колегією суддів не прийнято до уваги.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергоімпекс» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі №805/906/16-а - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року по справі №805/906/16-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання законної сили.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А.Блохін

ОСОБА_2