Постанова № 59232697, 25.07.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 липня 2016 року № 826/16118/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг»доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києвіпро скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» звернулось до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки позивачем не було допущено пропущення строків розрахунків в іноземній валюті.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в їх задоволенні, оскільки позивачем порушено строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що здійснюється у відповідності до чинного законодавства у строк 90 днів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, у судовому засіданні 14.12.2015 р., за згодою сторін, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» з питань дотримання вимог валютного законодавства України при розрахунках за зовнішньоекономічним експортним контрактом від 28.08.2014 р. № RS28082014 та імпортним контрактом від 21.08.2014 № 2108 згідно листів ПАТ «Златобанк» від 08.12.2014 № 4642 (вх. ДПІ від 13.12.2014 № 72152/10), від 08.01.2015 № 48 (вх. ДПІ від 13.01.2015 № 1277/10), від 08.01.2015 № 39 (вх. ДПІ від 13.01.2015 №1279/10).

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: ненадходження валютних коштів ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» на суму 2 900 000,00 дол. США (еквівалент 43 610 307,88 грн.) від «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) за контрактом від 21.08.2014 № 2108 з урахуванням додаткової угоди від 15.10.2014 № 1.

За результатами перевірки складено акт від 03.03.2015 р. № 74/26-59-22-11/31958717 та винесено податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211, яким позивачу на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та згідно із ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» нараховано суму грошового зобов'язання за платежем: пеня за порушення терміну розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 551 195,50 грн.

За результатами розгляду заперечень на акт перевірки від 03.03.2015 р. № 74/26-59-22-11/31958717, ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві надано відповідь від 16.03.2015 № 6145/10/26-59-22-11, якою заперечення до акту перевірки залишено без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги, Головним управлінням ДФС у м.Києві прийнято рішення від 19.05.2015 р. № 7997/10/26-15-10-05-35, яким податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211 залишено без змін, а первинну скаргу - без задоволення.

За результатами повторного адміністративного оскарження, Державною фіскальною службою України прийнято рішення від 30.07.2015 р. № 16030/6/99-99-10-01-04-25, яким податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року N 185/94-ВР (надалі - Закон N 185/94-ВР) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до ст. 2 Закону N 185/94-ВР імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Відповідно до п. 3 постанови Правління Національного банку України від 16.11.2012 року N 475 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті» (в редакції чинній на період виникнення спірних правовідносин) розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Аналогічні положення викладені в прийнятих в подальшому постановах Правління Національного банку України від 14.05.2013 р. № 163 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 14.11.2013 р. № 453 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 12.05.2014 р. № 270 «Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті», від 20.08.2014 р. № 515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», від 20.11.2014 р. № 734 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», від 01.12.2014 р. № 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України» (чинних на час виникнення спірних правовідносин).

Водночас, вимогами пункту п. 2.3 Розділу ІІ Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, імперативно визначено, що банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Таким чином, датою надходження виручки в іноземній валюті є дата надходження коштів на саме поточний рахунок резидента, який здійснив експортну операцію.

Згідно п. 5.9 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, банк надає податковим органам інформацію про виявлені у звітному місяці факти порушень згідно з додатком 2 в разі ненадходження в законодавчо встановлені строки (або строки, визначені в висновках) виручки, товарів. У наступному звітному місяці інформація про ці порушення вже не надається.

Як свідчать матеріали справи, між ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» укладено зовнішньоекономічний імпортний контракт від 21.08.2014 р. № 2108 з компанією «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови). Предметом вказаного контракту є купівля-продаж товару (хлористий калій). Умови поставки -DAF границя Україна - Білорусь (згідно Інкотермс 2010).

На виконання умов даного контракту ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» перераховано валютні кошти компанії «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) на суму 3 500 000,00 дол. США (еквівалент 47 058 726,30 грн.):

- на суму 580 000,00 дол. США (еквівалент 7 605 418,20 грн.) - 19.11.2014 р.

- на суму 580 000,00 дол. США (еквівалент 7 751 952,72 грн.) - 20.11.2014 р.;

- на суму 580 000,00 дол. США (еквівалент 7 922 456,64 грн.) - 24.11.2014 р.;

- на суму 580 000,00 дол. США (еквівалент 8 056 764,92 грн.) - 25.11.2014 р.;

- на суму 580 000,00 дол. США (еквівалент 7 793 740,72 грн.) - 26.11.2014 р.;

- на суму 300 000,00 дол. США (еквівалент 4 081 733,10 грн.) - 27.11.2014 р.;

- на суму 300 000,00 дол. США (еквівалент 3 846 660,00 грн.) - 04.12.2014 р.

Товар (хлористий калій) від компанії «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови) на територію України не надійшов.

Відповідно до додаткової угоди від 15.10.2014 р. № 1 до контракту від 21.08.2014 р. № 2108 з компанією «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови), у зв'язку із неможливістю виконати умови контракту, компанія «Stinline Trading Limited» зобов'язалась повернути передоплату ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» в розмірі 3 500 000,00 дол. США (еквівалент 47 058 726,30 грн.).

Як встановлено судом, валютні кошти від компанії «Stinline Trading Limited» не надходили.

З матерів справи вбачається, що позивач звернувся до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України із позовом про стягнення 3 500 000,00 доларів США із компанії «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови). Підставою для такого звернення став п. 7.2 контракту № 2108, укладеного між ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» та компанією «Stinline Trading Limited» (Британські Віргінські Острови).

Постановою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України дану справу прийнято до провадження.

Таким чином, дебіторська заборгованість ТОВ «Торговий дім «Агрохімхолдинг» складає 3 500 000,00 дол. США.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що підписанням додаткової угоди до Контракту № 2108 від 21.08.2014 р. було розірвано і зобов'язання, в тому числі і щодо поставки товару, припинилися, натомість виникли нові зобов'язання з повернення грошових коштів у розмірі 3 500 000,00 доларів США. Тобто, на думку позивача застосування в даному випадку положень ст. 2 Закону № 185/94-ВР є недоречним.

Однак, суд не може погодитися з такими твердження позивача, оскільки, у разі неможливості виконання умов контракту, резидент не несе відповідальності лише у разі повернення коштів у законодавчовстановлені терміни для розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. В іншому разі, у випадку повернення коштів з порушенням законодавчовстановлених термінів для розрахунків резидент несе відповідальність за загальними правилами.

Відповідно до ст. 4 Закону N 185/94-ВР порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про те, що позивачем порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в частині термінів розрахунків у сфері ЗЕД у зв'язку із чим відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства нараховано пеню у сумі 551 195,50 грн.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.03.2015 р. № 0001942211 є правомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення винесене відповідачем з урахування вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» відмовити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Агрохімхолдинг» решту суми судових витрат в сумі 4 384,80 грн. до Державного бюджету України.

3. Стягнення решти суми судового зборут доручити ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук